UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРефлексія і педагогічний процес у контексті зміни освітньої парадигми (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5632
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Рефлексія і педагогічний процес у контексті зміни освітньої парадигми

 

Дві тенденції зміни становища людини в сучасному світі вважаються

хрестоматійними: тенденція до глобалізації (зростання взаємозалежності і

цілісності людського суспільства) та тенденція до зростання автономії

(свободи, індивідуальності) людини

 

«Що більше радіус оточуючої людину зовнішньої культури, то

інтенсивнішою має бути відцентрова сила особистості для того, щоб зовні,

на поверхні, дати той самий результат: однаковий рівень моралі та

вільної дії ... нам зараз важче бути особистостями, аніж нашим предкам»

- так ще на початку XX століття бачив основну проблему сучасної людини

видатний російський педагог С. Гессен. Такою ця проблема залишається й

сьогодні. Її розв'язання можливе лише за умови більшої уваги педагогіки

до явищ психічних і зміни освітньої парадигми на особистісно

зорієнтовану.

 

Якщо ж ми декларуємо необхідність більшої уваги до явищ психічних, то що

і як маємо робити, на які психологічні концепції спиратись? Відповідь на

це запитання має враховувати, що у психіці людини є глибинні шари, які

сформувались на протязі мільйонів років еволюції і в які не варто

втручатись, і шари психічного, що утворились в останні тисячі років

еволюції і продовжують розвиватись. Останні, насамперед пов'язані зі

свідомістю, є найбільш чутливими і вразливими стосовно несприятливих

зовнішніх впливів в умовах онтогенезу. Саме їх вразливість призводить до

затримки чи сповільнення психічного розвитку дитини і перешкоджає

становленню автономії людини. Тож педагогіка зобов'язана чітко

виокремити в психіці дитини те, за що має відповідати в першу чергу.

Потім вирішити як втручатись.

 

Особливість моменту полягає у тому, що ледь педагогіка наважується

розширити коло традиційних задач, як в ту ж мить опиняється в темряві

дрімучого лісу невизначених технологічних проблем. «Чи потрібно говорити

про значення психології для педагогіки?» - запитував у XIX столітті К.Д.

Ушинський. Сьогодні це питання стоїть інакше: «Із яких напрямів сучасної

психології - психоаналізу, біхевіоризму, гуманістичної психології чи

іншого і що саме взяти для будування фундаменту особистісно

зорієнтованої педагогіки?».

 

Свідомість як критерій зрілості цивілізації

 

Чи унікальне людство Землі, чи єдині ми, носії розуму у Космосі? Таке

питання виникає ще у дитинстві, і потім, вже у зрілому віці його час від

часу задаємо ми собі. На це питання легше відповідати «Ні, ми не

унікальні, не єдині у Космосі!» хоча б тому, що Космос безмежний. Важче

відповісти на питання «А чому з нами не встановлюють зв'язок інші, більш

могутні розумом істоти?».

 

Як тут не згадати Блеза Паскаля: «Це вічне мовчання безмежних просторів

жахає мене». І насправді, чому? На думку спадають, як можливі, такі

пояснення: або наш розум ще настільки нерозвинений і примітивний, що не

становить для інших ніякого інтересу, або ж контакт є неможливим із-за

нашої нездатності «переварити» його наслідки. І перше, і друге пояснення

ніяк не заперечують вірогідності спостереження за нами з боку більш

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ