.

Розвиток контрольно-оцінних здібностей учнів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
143 1886
Скачать документ

Розвиток гуманітарного простору

Підготовка та проведення Всеукраїнського форуму інтелігенції 26-27
березня поточного року, а в рамках його підготовки – проведення в
регіонах громадських слухань – свідчення актуальності проблем державної
гуманітарної політики з питань освіти, науки, культури та мистецтва,
необхідності визначення перспектив

ХХІ століття поглиблює та прискорює загальносвітові
соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси, які визначають
розвиток людства на сучасному етапі. Глобальні суспільні зрушення мають
системний, швидкий, незворотній характер.

Сучасний світ переживає процес докорінного переосмислення домінант в
організації стосунків «особистість – суспільство», «особистість –
держава», «суспільство – держава», «інтелігенція – держава».

Україна як європейська держава, історія, культура й економіка якої
органічно вплетені у світову й європейську, не може стояти осторонь від
трансформаційних та глобалізаційних процесів.

Незаперечним є бажання України стати державою-нацією, воно не підлягає
дискусії. Немає альтернативи й демократичному розвитку України. Тому
таким визначальним є формування світоглядних позицій української
інтелігенції, перш за все гуманітарної. Сьогодні відбувається процес
формування нових світоглядних орієнтирів, точиться переосмислення
величезних пластів історії, відпрацьовуються й осмислюються наукові,
культурі надбання минулого і сучасного. Це непрості процеси, вони
потребують сукупної прогресивної думки і дії. Важливо налагодити
ефективну взаємодію освіти, органів влади та місцевого самоврядування з
питань формування основних засад новітньої освітньої політики. На цій
тезі зробив наголос Президент України, відкриваючи 27 лютого поточного
року нараду з питань освіти. Знаковим є й те, що на цій нараді за участю
Президента України, міністр освіти і науки Іван Вакарчук підкреслив:
«Освіта у ХХІ столітті має виняткову роль у творенні гуманнішого
світового порядку зі справедливим розподілом економічних благ і
демократичною політичною владою».

Стратегічні орієнтири в розвитку українського суспільства змінюють
вимоги до освіти і науки, визначають галузь однією з пріоритетних, а
модернізацію освіти – основою поступу суспільства.

Теза про те, що освіта й наука в Україні потребує змін – незаперечна.

По-перше, змінилися цілі сучасної освіти. Відповідь на це питання дає
міжнародна комісія ЮНЕСКО у доповіді «Освіта для ХХІ століття», де
сформульовано чотири основні принципи сучасної освіти, згідно з якими
освіта має допомогти людству навчитися жити разом, навчитися пізнавати,
навчитися діяти, навчитися жити.

Наскільки це актуально для України свідчить Указ Президента України «Про
проведення у 2008 році Року міжнародного діалогу в Україні». У плані
заходів передбачено культурні обміни, культурно-мистецькі акції, наукові
дослідження, конференції із залученням митців, художників, письменників,
творчих колективів, працівників освіти і науки.

Отже, трансформація освіти вимагає вирішення, у першу чергу, таких
завдань:

на засадах новітньої освітньої політики здійснити модернізацію освіти,
яка має перебрати дуже швидко все передове, що є у світі;

подальший розвиток гуманітарного простору, гуманізація освіти, посилення
особистісного виміру.

Слід зазначити, що ідея гуманізації не є принципово новою і для системи
освіти.

Однак у сучасній системі освіти гуманізація має охоплювати значно ширші
та глибші пласти освітнього процесу, включаючи і його основи.

Орієнтація на людину, фундаментальні цінності, демократизація освіти –
ость ті підвалини, на яких має базуватись освіта. Особистість має бути
змістом і головною метою системи освіти. У гуманітарному просторі на
перше місце має бути поставлена людина.

Як тут не згадати пророчі слова видатного французького мислителя К.
Леві-Стросса, що ХХІ століття буде або століттям гуманітарних наук, або
не наступить взагалі. Чому так категорично?

Тому що:

Гуманітарний вимір освіти відкриває перспективу справжнього демократизму
освітнього процесу, що передбачає рівноправний діалог між тими, хто
навчається, і тими, хто навчає.

Гуманізація освіти необхідна для утвердження нового мислення, адже це
суттєво нові пріоритети у формуванні змісту освіти, організації
навчально-виховного процесу. Гуманітарна педагогіка виходить з
постулату, що всі діти народжуються творцями. Ось чому головним у
системі гуманізації освіти є раннє виявлення здібностей особистості і їх
цілеспрямований розвиток.

За останні роки освіта України зробила рішучі кроки в напрямі
модернізації, інтеграції в Європейський освітній простір. Це є
приєднання України до Болонського процесу, і активне залучення системи
освіти до розробки і втілення особистісно зорієнтованої освітньої
парадигми, й реалізація компетентнісно орієнтованого підходу у
навчально-виховний процес, моделювання компетентного випускника
12-річної школи.

Значні зміни відбуваються і в напрямі створення національної системи
оцінювання рівнів навчальних досягнень, запровадження зовнішнього
незалежного тестування випускників загальноосвітніх навчальних закладів.
Крім того, з часу приєднання України до Болонського процесу Міністерство
освіти і науки України ініціювало питання щодо формування нового
переліку галузей знань, бакалаврських програм професійного спрямування
замість чинного переліку напрямів і спеціальностей підготовки фахівця,
наблизити її рівень до європейських вимог та урівноважити статус
випускників педагогічних і класичних університетів.

Це далеко не повний перелік реальних кроків, які в останні роки
послідовно здійснюються в системі освіти України. Однак він свідчить, що
вітчизняна освіта спрямовується на утвердження загальноосвітніх
цінностей, стимулювання інновацій для подальшого розвитку системи.

Освіта Донеччини є складовою загальнодержавної системи

Освітньо-педагогічні зміни в регіональному масштабі відбуваються у
контексті як загально цивілізаційних трансформацій, так і регіональних
пошуків і позитивних надбань.

Важливо зазначити, що складовими комплексної системи обласної освіти як
соціокультурного феномена є гуманістична тріада сучасної філософії
освіти: Людина – Освіта – Культура. Базовими компонентами і принципами
модернізації регіональної освіти є гуманізація і демократизація.

Показано, що в концептуальних засадах основного нормативного документу –
Програма «Освіта Донеччини. 2007-2011 роки» визначено такі пріоритети
розвитку освіти Донецької області:

зорієнтованість регіональної освітньої політики на створення системи
освіти, здатної забезпечити високу якість з максимально можливою
доступністю;

взаємодія державних і громадських інститутів освітньої політики,
професійних, творчих спілок і асоціацій, їх спрямованість на розвиток
освіти з урахуванням регіональної специфіки і наявного потенціалу;

упровадження інновацій в освіту як умови забезпечення її якості від
дошкілля і протягом усього життя людини;

сприяння розширенню життєвої компетентності учнів, появі нових мотивів
навчання, самоорганізації і самореалізації особистості;

комплексна реалізація оздоровчої та культуротворчої функції освіти;

створення високотехнологічної інформаційної системи освіти;

інтеграція освіти і науки, сприяння інноваційній діяльності в навчальних
закладах області різного рівня акредитації та форм власності.

Система освіти області спрямована на забезпечення оптимальних умов
функціонування галузі, створення системного механізму, саморегуляції,
вибору стратегічних напрямів розвитку.

Такими стратегічними напрямами розвитку є:

запровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освіті як основи
формування життєспроможної самодостатньої особистості школяра та
студента;

організація профільного навчання у старшій школі;

запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та
дистанційної освіти в навчальний процес школи, професійно-технічних та
вищих навчальних закладів;

розробка стратегії мовного прориву в системі неперервної освіти області.

За цими напрямами розроблено й успішно реалізуються обласні цільові
комплексні програми.

Зупинюся на деяких пріоритетних завданнях розвитку регіональної освіти і
науки. На найближчу перспективу такими пріоритетами є:

Перше завдання – подальша розбудова гуманітарного освітнього простору як
потреба і вимога часу.

Для регіональної системи освіти в контексті створення гуманітарного
простору важливою є проблема компетентнісного підходу, підготовка
компетентного випускника.

Це зумовлено тим, що:

Освіта має і повинна відігравати провідну роль у формуванні здатності і
готовності молодої особистості ефективно здійснювати власну життєву та
трудову діяльність, досягати життєвого успіху в нових суспільних умовах.

Компетентнісний підхід відповідає баченню європейської освіти ХХІ
століття. Цей підхід перебуває в руслі Болонського процесу. І на це нам
необхідно звернути особливу увагу, адже сьогоднішні учні – це завтрашні
студенти, а потім – майбутні фахівці.

Підготовка компетентного випускника – це реалізація високої
гуманістичної міси як середньої, так і вищої школи. Адже школа, ВУЗ – це
не лише місце, де здобувають освіту, а й місце, де особистість
формується, вчиться самостійно вирішувати складні життєві завдання,
досягати життєвого успіху.

Є потреба особливо підкреслити, що компетентнісно орієнтований підхід є
конкретним втіленням особистісно зорієнтованої освітньої парадигми.

В основу компетентнісного підходу (як нової освітньої парадигми) не
можуть бути покладені лише знання, вміння та навички. У сучасному змісті
освіти вони розглядаються не як мета та основа освіти, а як засіб,
матеріал моделювання, необхідного завтра.

Таким чином, знання, вміння та навички стають допоміжним компонентом
змісту освіти, інструментом досягнення освітніх цілей і завдань.

Системи освіти області активно залучилася до розробки та реалізації
компетентнісного підходу як нової освітньої парадигми.

Роботу цю розпочато чотири роки тому і за ці роки накопичено певний
досвід, можна визначити і перспективи.

У 2007 році в Донецьку 16-17 травня, напередодні святкування знаменної
дати – 75-річчя Донецької області – Академією педагогічних наук України
за погодженням з Донецькою облдержадміністрацією проведено Всеукраїнську
науково-пошукову конференцію «Моделі компетентного випускника 12-річної
школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики ХХІ століття»,
а у 2008 році в листопаді буде проведено Міжнародну конференцію з даної
проблематики. Це визначення наших пошуків і певного досвіду.

Щодо перспектив цього напрямку, то важливо окреслити коло проблем, що
потребують подальшого вирішення. Викормимо деякі з них:

проблема усвідомлення того, що кожний заклад освіти має чітко визначити
складові та зміст ключових компетентностей, які мають бути сформовані в
учнів, студентів. У такому випадку модель компетентного випускника є
основою створення та реалізації моделей навчально-виховного процесу;

проблема нового осмислення змісту освіти як засобу формування
компетентностей. А це означає, що ми, не відмовляючись від високого
рівня знань, умінь та навичок, повинні навчати учня використовувати ці
знання для розв’язання практичних завдань;

проблема застосування педагогами нових педагогічних технологій з високим
компетентнісним потенціалом, таких як: проектна технологія, технологія
ситуаційного навчання, технологія саморозвитку учня тощо. Нас не може
задовольнити використання викладачем, учителем лише окремих
технологічних прийомів;

оцінки рівня сформованості в учнів, студентів ключових компетентностей.
Оскільки ключовим компетентностям притаманні багатоструктурні
характеристики, оцінка яких не може бути в повному обсязі
стандартизованою, то їх буде дуже важко вимірювати. На наш погляд, тут
велике поле щодо моделювання та спільної експериментальної діяльності і
науковців, і практиків.

Друге наше завдання – пошук шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із
Болонським процесом. Із ним пов’язана модернізація вищої освіти та
розширення автономії ВНЗ.

Подальша робота в цьому напрямку – важливе завдання системи освіти.

По-перше, тому що цей процес є своєрідним запрошенням до вдумливого
осмислення всіх плюсів і мінусів освітньої Євроінтеграції.

По-друге, Болонський процес змінює вимоги до суб’єктів навчального
процесу. Ці вимоги надзвичайно важливі для викладача, учителя, студента
і школяра, а саме:

посилення самостійної, самоосвітньої діяльності студентів і учнів;

здатність до швидкого і постійного оновлення знань;

необхідність орієнтації в складних інформаційних потоках;

здатність стратегічно мислити;

концентрація на загальних, абстрактних концепціях (а не тільки
предметних);

розвиток мотивації до науково-дослідної, пошукової роботи;

комунікативність.

Це високі і, певним часом, нові вимоги.

Тому регіональна система освіти, реалізуючи ідеї Болонського процесу,
має бути більш гнучкою і динамічною. А це передбачає активну
варіативність у планах, програмах і навіть моделях організації
навчального процесу; передбачає мотивацію і здатність до змін, до
конкурентоспроможності і постійного підвищення якості освіти.

Окрім того, реалізація ідей Болонського процесу забезпечує залучення та
освоєння зарубіжного досвіду гуманітарної освіти та виховання. Із цією
метою важливо:

здійснювати проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів,
симпозіумів із гуманітарної проблематики;

забезпечувати участь викладачів університету у відповідних заходах за
кордоном;

здійснювати спільні наукові дослідження, співпрацю з міжнародними
фондами, стажування викладачів у навчальних закладах за кордоном, обмін
учнями, студентами, аспірантами, докторантами.

Третє наше завдання – упровадження незалежного зовнішнього оцінювання
випускників – це найбільш значуща за багато останніх років за масштабами
та складністю трансформація в українській освіті.

Нам потрібно враховувати особливості тестування 2008 року.

1. Незрівнянно більші ніж у попередні роки масштаби. Якщо у 2007 році
зовнішнє тестування пройшли 5400 випускників загальноосвітніх шкіл
області, то у 2008 році очікуємо близько 32 тисяч учасників зовнішнього
оцінювання. Тестування відбуватиметься з 11 предметів.

2. На відміну від попередніх років, у 2008 році вступ до всіх без
винятку українських ВНЗ, незалежно від їх підпорядкування та форми
власності, здійснюватиметься за результатами тестування, відображеними у
сертифікатах. В умовах прийому до ВНЗ зафіксовано, що навчальний заклад
вступних випробувань не проводить. Порушення цього пункту є
неприпустимим. У 2008 році статус, «вага» сертифіката набагато вищі, ніж
у попередні роки.

3. Уперше тестування проходитимуть випускники попередніх років, а також
ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Безперечно, проведення зовнішнього незалежного оцінювання – це
загальнодержавна справа. Важливою передумовою нашого загального успіху є
об’єднання зусиль і тісна співпраця школи, вищих навчальних закладів,
усіх відомств, причетних до цієї справи.

4. У процесі створення гуманітарного простору актуальною є проблема
розвитку духовності суспільства й окремої особистості, без чого
неможливий соціальний прогрес. Історичні, еволюційні зміни спричинюють,
з одного боку, духовний поступ людини, а з другого, проблеми,
безпосередньо пов’язані з невідповідністю матеріальних досягнень людства
методам та шляхам, якими вони втілюються в життя.

На сьогодні ми вже можемо спостерігати активний процес оновлення змісту
освіти й удосконалення систем духовного виховання учнів, студентів.

Із метою подолання духовної кризи в суспільстві з 2005 року в Україні
запроваджено вивчення курсів «Етика» та «Християнська етика». Для
початкової школи Київським міським інститутом ім. Б. Грінченка
розроблена та затверджена програма курсу «Християнська етика в
українській культурі».

262 навчальні заклади області запровадили цей курс за рахунок
варіативної складової навчальних планів. В області працює обласна
педагогічна майстерня щодо створення науково-методичного забезпечення
цього курсу. Другий рік поспіль в області проводиться конкурс авторських
програм. У 2007 році на конкурс понад більше 200 програм, більшість із
них затверджена управлінням освіти і науки та пройшла експертизу МОН
України. Особливим попитом користуються програми морально-духовного
спрямування. Важливо підкреслити культурологічний підхід до створення
програмі викладання цих курсів.

Донецька область – регіон з унікальною історичною долею. Він став
вітчизною для представників більш ніж 100 національностей, майже 26
конфесій знайшли тут підґрунтя для буття. Така непроста ситуація
враховується при введенні в школах області курсів морально-духовного
спрямування. Такі уроки викладаються тільки за письмовою згодою батьків
і вводяться як факультативи.

Належний розвиток духовності сучасної особистості можна забезпечити лише
за умови створення гуманного освітнього простору. І тут пріоритетна роль
відводиться вчителям-словесникам, які покликані виховувати молоду
генерацію активних, діяльних громадян, спроможних гідно презентувати
свою державу в європейському співтоваристві.

Формування полікультурної компетентності особистості, прищеплення їй
умінь і навичок вільного спілкування кількома мовами, досконале знання
рідної мови – надзвичайно важливі завдання. У сучасній освіті цей
напрямок відомий під назвою «стратегія мовного прориву».

В області створюється система безперервної мовної освіти, що забезпечує
обов’язкове оволодіння громадянами України державною мовою, можливість
опановувати рідну і практично володіти хоча б однією іноземною мовою.
При переході на 12-річний термін навчання у практику загальноосвітніх
шкіл уже впроваджено вивчення однієї іноземної мови з другого класу.

У процесі реалізації положень державної мовної політики перед освітою
стоїть найважливіше завдання – забезпечення консолідації, єдності й
культурного розвитку всіх корінних народів і національностей України з
українцями, які проживають за межами України, та зв’язку із майбутнім
вступом України до Європейського Союзу.

Отже, цілком закономірним є виокремлення в один із пріоритетних напрямів
модернізації національної освіти «підтримку української мови», що
передбачає розбудову системи мовної освіти в державі, збагачення рідного
слова і культури, розширення сфери функціонування державної мови,
створення належних умов для її розвитку і повноцінного впровадження в
усі сфери суспільного життя тощо. На реалізацію цих і низки інших
завдань спрямовані Державна програма розвитку й функціонування
української мови на 2004-2010 роки та Цільова комплексна програма
розвитку й функціонування української мови в Донецькій області на
2004-2010 роки, що набувають нового звучання в умовах глобалізації та
євроінтеграції.

Показовим є зростання серед учнівської і студентської молоді інтересу до
одного із найпрестижніших міжнародних конкурсів – імені Петра Яцика. За
вісім років конкурсу на обласному рівні взяли участь біля 3000 учнів,
студентів, переможцями стали більше 300, на республіканському – 14 учнів
загальноосвітніх шкіл на 5 студентів ВНЗ. У 2008 році для
переможців-дипломантів, які посіли перші місця, започатковано разові
стипендії обласного управління освіти і науки й обласного Інституту
післядипломної педагогічної освіти.

Така пильна увага до мовної освіти не є випадковою. Як засвідчує
Концепція державної мовної політики, вільне опанування всіма громадянами
України мови свого громадянства – це не лише запорука міжетнічної
злагоди, єдності і стабільності суспільства, ефективного функціонування
держави, позитивного її сприйняття як повновартісного і незалежного
суб’єкта світової спільноти, а й засіб підвищення інтелектуального
потенціалу кожної особи, що сприятиме збереженню в Україні
мовно-культурного розмаїття та виключатиме конфлікти на етнічному й
мовному ґрунті.

Отже, концептуальні основи розвитку гуманітарного простору мають
базуватися на ідеї не тільки навчання знанням, умінням, навичкам (для
спеціаліста – відповідної професії), а й формування високодуховної
інтелектуальної, творчої, соціально активної особистості.

Задача школи, вищого навчального закладу – стати школою саморозвитку,
самоуправління, самодисципліни, відповідальності, співробітництва
співтворчості вчителя і учня, викладача і студента.

Способи реалізації якісної гуманітарної освіти:

1. Забезпечення неперервності системи гуманітарної освіти, Розвиток
гуманітарного простору

що має об’єднувати шкільну й позашкільну, аудиторну й позааудиторну
роботу із школярами і студентами. Для цього необхідна активізація
проведення наукових конференцій і семінарів, конкурсів, олімпіад, Малої
академії наук, дебатних клубів, турнірів, шкіл лідерства, розробка і
впровадження наукових і бізнес-проектів.

2. Створення системи гуманітарного простору Донеччини необхідно
здійснювати в тісному взаємозв’язку освітніх закладів з іншими
установами та громадськими організаціями, як-то: владні структури,
культурно-просвітницькі організації, громадські об’єднання. Зокрема
показово, що в останні роки в області створені й успішно працюють:

асоціація керівників шкіл;

асоціація творчих педагогів Донеччини;

рада школярів;

батьківська рада тощо.

3. Забезпечення раціонального використання інтелектуальних і
матеріальних ресурсів регіональної системи освіти для досягнення
показників якості освіти на рівні сучасних світових вимог. Важливим
кроком має бути удосконалення механізму оцінки та контролю якості
діяльності закладів освіти, у тому числі із залученням громадськості, у
продовження системи рейтингування ВНЗ та окремих освітніх програм на
основі моніторингу з боку держави та мережі незалежних центрів.

4. Об’єднання наукових досліджень і технологічних розробок із практичною
реалізацією наукових ідей, творення єдиних безупинних науково-практичних
циклів і комплексів. Важливо започаткувати новий етап зв’язку науки та
практики, він полягає в тому, щоб залучити вчителів, викладачів до
науково-дослідної діяльності, ознайомити їх із технологією дослідження
та навчити самостійно вирішувати науковим способом поточні освітянські
проблеми.

Сьогодні створення гуманного освітнього простору, розробка в області й
державі Концепції гуманітарної освіти – це нагальна потреба, викликана
самим життям. Саме гуманізація освіти визначає, якою має бути людина
майбутнього, вибудовує її модель, окреслює траєкторією мовного розвитку
особистості, її духовного та загальнокультурного становлення, стає
запорукою успішної соціалізації.

Безперечно, це має бути людина з інноваційним типом мислення,
самодостатня, демократично вихована людина, здатна жити у
глобалізованому світі, контактувати зі світом, творчо застосовувати все
те позитивне, що в ньому є, готова навчатися впродовж усього життя.

Подальша розбудова якісної системи освіти – це й наш службовий обов’язок
і справа нашого сумління.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020