Розвиток креативності школярів
До проблеми креативності неодноразово звертались дослідники та,
незважаючи на це, вона залишається найменш розгаданою частиною людської
активності. Креативність пов’язана з різними аспектами людської
особистості
Креативність активно почала вивчатись після публікацій робіт Гілфорда,
його кубоподібної моделі структури інтелекту, коли він виділив:
конвергентне мислення, яке йде у певному руслі і знаходить одне
розв’язання;
дивергентне мислення або творче мислення, яке допускає варіативні шляхи
розв’язання проблеми, приводить до цікавих результатів.
Гілфорд відмітив шість параметрів креативності:
Здатність до постановки проблеми.
Здатність до генерації великої кількості ідей.
Семантична спонтанна гнучкість – здатність до продукування різних ідей.
Оригінальність.
Здатність удосконалювати об’єкт, уносячи певні корективи.
Здатність розв’язувати нестандартні проблеми, уміння побачити в об’єкті
нові ознаки, знайти нове використання.
Торранс продовжив дослідження креативності, але вніс новий відтінок
розуміння креативності як здатності до сприйняття недоліків, «дірок» у
знаннях.
Креативна людина володіє більшою привабливістю у спілкуванні. Вона
притягує до себе людей. В її товаристві час спливає непомітно та виникає
бажання якомога довше залишатися поруч з нею. При цьому привабливість
творчої людини пов’язується не лише з її постійним розвитком, змінами,
але й з її відкритістю іншому досвіту. А ця відкритість, у свою чергу,
звершує це коло, чи точніше, продовжує спіраль розвитку.
Творча людина бачить інших у всій сукупності їхніх рис і властивостей, а
при такому погляді люди ні кращі, ні гірші в порівнянні один до одного:
вони просто різні. Людина, яка виходить на рівень розвинутої
креативності, більш демократична у стосунках з оточуючими. При цьому
вона не приймає нікого насилля чи придушення.
А. Галін так описує творчу людину: «Творча людина створює навколо себе
клімат відкритості, доброзичливості, можливість прояву спонтанних і
вільних схильностей і поривів. Творча людина – ворог деспотизму, вона
висміює, відкидає, заперечує його не терпить насильства». Чим вищий
рівень розвитку особистості, тим м’якша, демократичніша людина в
поводженні з іншими. Особливе значення має вміння поставити себе на
місце іншого. Креативність тут допомагає проникнути в переживання іншої
людини.
Створіть сприятливу атмосферу для розвитку творчого мислення в дітей! І
пам’ятайте головне, про почуття психологічної захищеності у них.
Критичні зауваження на адресу дітей і спроби окремих дорослих створити в
них відчуття, що пропозиції малого нерозумні й навіть не заслуговують на
увагу, є найкоротшим шляхом придушення творчих можливостей маленької
людини. Якщо перші спроби дитини самостійно мислити не знаходять
підтримки серед оточуючих, викликають сміх, то в неї з’являється страх
виявитися «білою вороною».
Занадто великі вимоги до дитини призводять до побоювання не відповідати
очікуванням оточуючих, а потім, у свою чергу, – до «паралічу творчості».
Дитина боїться випробувати свої сили, ризикнути, експериментувати, жити
повноцінним життям. Вона боїться успіху, тому що за її досвідом успіх
приречений до провалу, оскільки тут свій згубний вплив здійснює низька
самооцінка. Кожна спроба, що вимагатиме оригінального підходу, творчості
та самовпливу, супроводжуватиметься синдромом тривожності й вини.
Із розвитком здібності творчо мислити й творити людина все більше
набуває вміння вміло поводити себе з оточуючими, створюючи навколо себе
атмосферу комфорту й можливості для вільного вияву особистості, адже
творчість – найвища із людських функцій, яка ґрунтується на свободі волі
й уяви. Розвиваючи реактивність, вона виходить на рівень ширших
соціальних взаємовідносин і зв’язків, за влучним висловом А. Галіна,
«вилізає з індивідуалістичної шкарлупи, якщо в ній знаходиться».
Тобто, ми говоримо про необхідність спонукати в дітях радість відкриття
нового. На сьогоднішній день ті навчальні програми, які діють в
початковій школі, якраз і покликані на розвиток креативного мислення
учнів. А саме програми розвивального навчання, інтегрований курс
«Довкілля», науково-педагогічний проект «Росток».
Інтегрований курс «Довкілля»
Чим же відрізняється «Довкілля» від традиційних предметів? «Довкілля»
має чітку особистісну орієнтацію, яка виражена у структурі навчального
матеріалу курсу, методиці його викладання. Цей курс побудований за
планом, який вказав ще Григорій Сковорода: «Пізнай природу, пізнай свій
народ, пізнай себе». «Довкілля» уособлює життєвий світ дитини, який вона
пізнає відповідно до своїх потреб та інтересів.
У процесі опанування курсу учні не тільки вивчають природу, звичаї свого
народу, а і вчатьсь любити себе як особистість, берегти себе та робити
це з урахуванням інтересів оточуючих людей, мислити креативно.
?
?i2
дів навчання, орієнтованих на всебічний розвиток дитини. Навчальна
діяльність учнів за допомогою рубрикацій підручника розподіляється на
різноманітні види, які властиві дитині молодшого шкільного віку і
сприяють якості й швидкості засвоєння навчального матеріалу, розвитку
комунікативних здібностей, мотивують навчальну діяльність: «прочитай»,
«прочитай із дорослими», «робота в групах», «поміркуй», «зверни увагу»,
«склади казку або оповідання», «намалюй», «практичні завдання»,
«навчальна гра».
Щоденник спостереження суттєво відрізняється від традиційного зошита не
тільки змістом роботи, а, головне, направленістю на самопізнання дитини.
Так, у 3-му класі робота в щоденнику починається із завдання «Як ти
розумієш свої почуття?». Учні зображують умовними значками чи кольором
свою радість, сум, байдужість, переживання, інтерес тощо.
Суттєва різниця програми «Довкілля» від інших аналогічних курсів в тому,
що вона має глибокий зв’язок із духовними витоками народу, з рідним
довкіллям і не тільки через тексти підручника, а і на уроках у природі,
як того вимагає принцип природовідповідності: «Усе – через самостійне
спостереження. Нехай для тих, хто вчить буде золотим правилом: усе, що
тільки можна, надавати для сприйняття почуттями, а саме: те, що бачимо –
сприйняття зором, те, що чуємо – слухом, запахи – нюхом; доступне дотику
– через дотик…»
Якщо запитати учнів початкових класів, які предмети їм подобаються у
школі найбільше, то почуємо: трудове навчання, образотворче мистецтво,
музика. А саме в курсі «Довкілля» передбачена інтеграція предметів
природничо-естетичного змісту. Тобто уроки довкілля тісно пов’язані саме
з уроками трудового навчання, музики, образотворчого мистецтва.
Тепер хочу зупинитися на технології розвивального навчання. Ця система,
як відомо, розроблялася протягом 1960-1990-х років на базі
фундаментальних психолого-педагогічних досліджень вітчизняних учених
Давидова, Ельконіна, Дусавицького та інших. У нашій школі програма діє з
1996 року. Що ж показують результати досліджено наших учителів,
шкільного психолога:
у дітей виникає стійкий інтерес до змісту знань;
закладають основи теоретичного мислення, здатність до планування своїх
дій аналізу суттєвих властивостей предмета, рефлексії способів
навчальної діяльності;
виявляються нові якості особистості – здатність до діалогу, повага до
іншої точки зору;
формується адекватна самооцінка, яка відбиває реалістичний образ «Я».
Науково-педагогічний проект «Росток»
Цей проект виконується відповідно до положень Національної доктрини
розвитку освіти України та практично реалізує вимоги Державного
стандарту початкової загальної освіти.
Уся робота в даному проекті здійснюється за такими напрямами:
наукові основи інтеграції знань учнів у процесі вивчення інтегрованих
курсів початкової та середньої школи;
наступність навчання під час переходу з початкової школи до середньо на
основі інтеграції змісту навчання;
виховання екологічної культури учнів на засадах інтеграції змісту
навчання;
інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;
розвиток креативного мислення на основі інтеграції предметів
художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів;
профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку
в умовах профільного навчання;
особистісно-зорієнтований підхід до формування творчої індивідуальності
вчителя.
На даному етапі й технологія розвивального навчання, й інтегрований курс
«Довкілля», і науково-педагогічний проект «Росток» не є
експериментальними. Але десять років назад, коли вчителі школи
зрозуміли, що у школі потрібні зміни, несміливо, але впевнено прийняли
рішення: «Це потрібно нашим дітям». І про це свідчать результати
олімпіад із базових дисциплін. Не дивлячись, що школа наша гуманітарна,
тобто спеціалізується на іноземних мовах, наші учні посідають призові
місця не тільки з іноземних мов, а й математики, фізики, хімії,
інформатики, української мови, географії.
Також як результат дії таких цікавих програм у школі є те, що наші
випускники успішно вступають у вищі технічні заклади. Наприклад, КПІ,
Будівельний університет, університет ім. Тараса Шевченка на факультет
прикладної математики, Києво-Могилянська академія тощо.
Як показав уже багаторічний досвід учителів нашої школи, цим програмам
жити і бути, бо саме вони спрямовані на розвиток креативних здібностей
дітей.
І як висновок хочу наголосити, що унікальність кожної людини – запорука
розвитку її творчого потенціалу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
