Роль громадської влади в розвитку системи освіти міста
Національна доктрина розвитку освіти проголосила перехід від державної
до державно-громадської системи управління освітою одним із
найважливіших напрямів. Основною метою державно-громадського управління
є поєднання принципів єдиноначальності та самоуправління на всіх ланках
та етапах управлінської діяльності
Громадська рада з питань розвитку системи освіти міста Макіївки, яка
була створена у травні 2005 року, визначила своїми основними завданнями
такі:
представляти інтереси громадськості в її співпраці з управлінням освіти;
проводити громадські експертизи рішень і виконувати дорадчі функції під
час обговорення та прийняття управлінням документів, а також здійснення
моніторингу їх реалізації;
забезпечувати співпрацю з управлінням в організації та проведенні
публічних нормативно-правових актів;
опрацьовувати й узагальнювати дані про проведення консультацій із
громадськістю, узгоджувати позиції.
На перших засіданнях була визначена структура ради у складі трьох
комісій:
з питань розвитку дошкільної, загальної, середньої, позашкільної та
післядипломної освіти;
з питань соціального захисту учасників навчально-виховного процесу;
з питань розвитку громадського самоврядування, взаємодії громадських
організацій та засобів масової інформації.
Склад громадської ради – 19 осіб, до неї входять заступники директорів
навчальних закладів, учителі, педпрацівники позашкільних закладів,
представники батьківських комітетів, профспілок, громадських
організацій.
Одним із напрямів своєї роботи рада визначила впровадження в систему
освіти міста громадських ініціатив у рамках проекту «Голос
громадськості», які вже отримали життя в різних регіонах України. І
першою з них стала ініціатива «Реформування освітньої політики міста,
створення громадсько-активних шкіл», метою якої було виявити рівень
демократизації освіти, а також наявність умов для створення
громадсько-активних шкіл у місті. У ході реалізації ініціативи провели
анкетування 1000 осіб (це – учні, учителі, батьки, представники
громадських організацій).
Анкетування здійснювалось у 14-ти школах міста, як центральних, так і
розташованих у віддалених селищах. Результати виявились цікавими, наведу
тільки деякі з них. Отримані результати опитування свідчать, що
старшокласники мають середній рівень знань. Такої думки дотримуються 74
% респондентів. А 19 % респондентів підтвердили наявність «високого» та
«дуже високого» рівня знань в учнів старших класів. Сумарна кількість
схвальних оцінок рівня знань старшокласників становить 93 % відповідей
опитаних. Що стосується того, наскільки добре відповідають ці знання
вимогам сьогодення, то відповіді за 12-бальною системою оцінювання
визначились так:
на 11-12 балів (дуже добре) оцінили знання старшокласників 2 %
респондентів;
на 9 балів (добре) – 46 % респондентів;
на 6 балів (задовільно) – 38 % респондентів;
на 3 бали (погано) – 11 % респондентів;
на 1 бал (дуже погано) – 1 респондент.
Проте тільки 10 % респондентів указали, що такий рівень знань
старшокласників повністю відповідає вимогам сьогодення, а значить,
вимогам ХХІ століття.
Згідно з результатами опитування, основними причинами, що спонукають,
мотивують учнів отримувати повну середню освіту, є те, що повна середня
освіта дасть можливість навчатись у вищому навчальному закладі й
отримати висококваліфіковану роботу. Крім того, респонденти свідчать, що
вагомою причиною, яка змушує учнів отримувати повну середню освіту, є
бажання та воля батьків.
Як бачимо, указані респондентами за ступенем значущості основні чинники
відносяться до групи соціальних мотивів повної середньої освіти. На
думку 71 % респондентів, старшокласники навчаються в півсили своїх
можливостей. З відповідей 46 % респондентів бачимо, що причиною цього є
відсутність у старшокласників сили волі до навчання та прояв лінощів.
Саме лінощі, відсутність звичайних вольових зусиль стоять на другому
місці у структурі труднощів, які відчувають старшокласники в навчанні.
І все ж таки основною проблемою для старшокласників є складна навчальна
програма. Таку думку висловили 48 % усіх респондентів, а далі:
невміння слухати та конспектувати думку вчителя – 45 %;
відсутність навичок систематичної самостійної роботи у виконанні
навчальних завдань – 44 %;
дуже складно написані підручники – 43 %;
байдуже ставлення батьків до того, як навчаються їхні діти, – 28 %;
слабкий стан здоров’я – 21 %;
життєві обставини сім’ї – 19 %;
недостатня допомога з боку вчителів (слабке роз’яснення навчального
матеріалу на уроці) – 16 %;
невміння працювати з підручниками – 15 %;
велика завантаженість громадською роботою учнів школи – 9 %;
відсутність нормативних умов для виконання домашніх завдань – 3 %.
Підкреслюючи роль учителя в підвищенні якості навчання, опитування
виявило:
практично одностайна позиція всіх респондентів у тому, що загальний
пересічний рівень учителів школи є достатньо високим (сумарна кількість
схвальних відгуків про професійні знання вчителів становить 98 % усіх
відповідей);
за особистісними якостями переважна більшість учителів є порядними та
справедливими у стосунках зі школярами, батьками та колегами, а деякі
навіть є ідеалом, зразком для учнів – 84,5 % респондентів.
Слід визначити, що пропозиції респондентів з покращення якості
навчального процесу розподілилися за ступенем актуальності так:
Створення кращого морально-психологічного клімату у школі, створення
атмосфери взаємоповаги між учнем і вчителем – 55 %;
Наближення змісту навчальних предметів до реалій життя, розкриття
практичного застосування отриманих знань – 52 %;
Спрощення навчальної програми для старшокласників – 49 %;
Збільшення переліку предметів на вибір з урахуванням побажань учнів – 43
%.
Були й такі побажання, як уведення якісно нового контролю знань учня –
29 %, підвищення кваліфікації вчителів – 22 %. Надійшло багато інших
цікавих пропозицій, які були рекомендовані керівникам закладів освіти,
міському управлінню освіти для використання в роботі, розроблено заходи
з їх реалізації.
’e
Треба відзначити, що громадська рада стала ініціатором не тільки у
виявленні рівня демократизації освіти міста, а й у створенні
громадсько-активних шкіл. 14 шкіл міста отримали сертифікати, а значить,
підтвердження цього статусу. В основі діяльності громадсько-активних
шкіл лежить громадсько-орієнтована освіта.
Модель громадсько-активних шкіл – це дуже ефективний механізм
мобілізації громади для задоволення її потреб у найрізноманітніших
соціальних, економічних і політичних умовах і складається із трьох
компонентів: демократизації школи, партнерства «школа-спільнота»,
волонтерства.
Сьогодні добрі партнерські відносини склались між громадсько-активними
школами й органами місцевого самоврядування та різними установами
громадськості. Адміністрація школи № 92, створюючи піклувальну раду,
основний акцент зробила на залученні громадськості до управління школою.
Так, представники восьми підприємств Совєтського району та голова
комітету самоорганізації населення селища «Об’єднаний» увійшли до складу
ради.
Школа взяла на себе відповідальність за координацію діяльності всіх
організацій та установ, які існують у громаді. Школа може й має бути
відкритим освітнім закладом для всіх членів громади, вона повинна
перетворитись на центр місцевої громади, тому що коли руйнується стіна
між школою та громадою, то дійсно виграє кожний.
Загальноосвітня школа може бути не тільки ресурсом для навчання дітей, а
й центром активності громади, яка мешкає навкруги. Представники громад
погоджуються, що приміщення школи може використовуватись упродовж усього
дня, і не тільки учнями, а й усіма мешканцями громади. Школа – для
громади, громада – для школи. Під таким гаслом працюють
громадсько-активні школи №№ 12, 40, 44, 56, 57, 60; УВК № 35 «Світанок»,
УВК № 49 «Надія» та інші. З ранку до вечора у школі перебувають діти, а
ввечері їхні батьки та мешканці селищ (це і спортивні секції, і різні
заходи, і робота на комп’ютері тощо).
Громадсько-активна школа – це заклад, що відкритий цілодобово, сім днів
на тиждень. Ці громадсько-активні школи ставлять перед собою мету не
просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати
батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які
існують як у школі, так і у громаді.
Громадсько-активні школи міста дають своїм випускникам не тільки
необхідний рівень академічної освіти, а й навички громадської активності
та самореалізації. Така робота дозволяє вирішити соціальні потреби
громади.
Громадсько-активні школи виховують активних громадян спільноти, а деякі
з них уже самостійно працюють над упровадженням громадських ініціатив,
наприклад, рада старшокласників НВК № 49 «Надія» (ініціатива «БОНУС»,
основні заходи якої збір, ремонтування та передача оргтехніки учням і
навчальним закладам, які мають у ній найбільшу потребу, та проведення
тренінгів у роботі на комп’ютері).
Якщо ми хочемо, щоб усі у школі та спільноті були ефективними
громадянами суспільства, демократичні цінності мають інтегруватись у
кожний напрям шкільного життя й місцевого середовища.
Мабуть, це спонукало громадську раду впровадити ще одну ініціативу в
рамках проекту «Голос громадськості» «Макіївка – місто квітів», мета
якої не тільки формувати в дітей та учнівської молоді відповідне
ставлення до природи, навколишнього середовища, соціальну й екологічну
свідомість, а й любов до рідного міста, готовність до активних дій з
охорони природи, бажання навести порядок у своєму домі: на кожному
шкільному подвір’ї, біля будинку, де живеш, на кожній вулиці міста.
Ініціативою охоплено більше 30-ти закладів освіти – це школи, дитячі
садочки, кімнати школяра та інші, більше 1500 осіб. Були розбиті клумби,
квітники, газони, улаштований справжній парад квітів.
Наше звернення до мешканців міста про впровадження ініціативи підтримав
міський голова О. Мальцев, і, справді, до свята «День міста» місто стало
чистим, зеленим, квітучим.
І ще одне питання, яким сьогодні займається громадська рада з питань
розвитку системи освіти міста, – це громадська соціалізація учнів шляхом
реалізації учнівського самоврядування.
Однією з найбільш ефективних моделей залучення школярів до громадського
життя є учнівське самоврядування, різні форми якого присутні практично в
усіх навчальних закладах. Зробивши аналіз їх діяльності, дійшли
висновку, що в одних закладах вони працюють активно, в інших формально.
Тому створений у кожному загальноосвітньому закладі легітимний орган
учнівського самоврядування повинен представляти інтереси учнівства та
стати середовищем самореалізації ініціативних та обдарованих дітей.
Громадська рада взяла на себе відповідальність за ефективну організацію
учнівського самоврядування. Із цією метою провели «круглий стіл» із
керівниками загальноосвітніх закладів та інформаційну кампанію з
цільовою аудиторією, взяли участь у виборах голів учнівського
самоврядування в загальноосвітніх закладах і провели конференцію з
лідерами учнівського самоврядування, тренінг із лідерства, презентаційні
заходи з висвітлення результатів досвіду з організації самоврядування.
І ще. У планах роботи громадської ради стоїть питання впровадження
програми роботи з батьками та родинами. Батьки є частиною громади та
найпершими помічниками педагогів у навчанні й вихованні своїх дітей.
Адже саме батьки є найпершими вчителями своїх дітей, доброго чи поганого
їх учать вони.
Родина має найбільший вплив на погляди дитини, її поведінку й успіхи,
дитина від народження до 16-ти років проводить менше ніж 15 % життя у
школі. Батьки та інші опікуни відповідають за решту – за 85 % часу. Тому
батьки як представники громади можуть і повинні залучатись не лише до
процесу навчання дітей, а й до процесів управління школою, позаурочних
програм. Школа також може виступати джерелом підтримки батьків, надаючи
їм різні інформаційні, навчальні послуги, започатковуючи програми, що
будуть базуватись на потребах батьків.
Сучасне суспільство потребує від шкільної освіти підготовки молоді,
здатної відповідати на виклики часу, компетентної та мобільної на
сучасному ринку праці, яка має громадянську позицію й ефективно здійснює
діяльність, саморозвивається та здатна навчатись протягом життя.
Виконати це замовлення сучасного суспільства можна тільки всією
громадою.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
