UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСаморефлексія як стрижень освітньої парадигми (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1312
Скачало119
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Саморефлексія як стрижень освітньої парадигми

 

Саморефлексія - це погляд людини, немовби збоку, на саму себе. - На що

конкретно необхідно поглибити свій погляд? - Насамперед, на свою

свідомість і своє несвідоме як на системи відображення свого тіла,

зовнішньої дійсності та процесів їх взаємодії

 

Маємо два ключові питання, без попереднього прояснення яких годі й

думати про перехід на новий рівень саморефлексії. Це запитання «що таке

свідомість людини і суспільства, як вони співвідносяться?» та запитання

«яким є співвідношення біологічного несвідомого і соціального свідомого

у єстві (усередині і в поведінці) сучасної людини?». Відповідаючи на ці

запитання, необхідно якомога швидше передати на рівень свідомості

пересічної людини ті знання про її сутність, які вже є в розпорядженні

вузьких фахівців із людинознавства.

 

Формуючи відповідь на перше запитання, ми скористалися філософською

категорією відображення та відповідними метафорами і аналогіями. Що

відображає свідомість? Матеріальне і ідеальне, уявне. Насамперед,

тривимірний фізичний простір і час (минуле, теперішнє і майбутнє). Окрім

того, потреби, знання, вміння, цінності, умови, обставини, правила тощо,

наше суб'єктивне ставлення до них. Кожному «виміру» (фазовій координаті)

можна поставити у відповідність числову вісь, на якій позначається

числове значення «виміру». Так ми приходимо до множини вісей і до

геометричного поняття багатовимірного простору і можемо уявити та з

певною мірою адекватності побудувати відповідну просторову модель

«бульки свідомості» як окремої людини, так і суспільної свідомості.

 

«Булька свідомості» - це дещо подібне до ореолу, сфери, сяйва, німбу, що

оточують людину чи голову людини, це те, що людина створює для себе за

допомоги спільноти, завжди носить із собою й усередині чого живе.

Звертання до подібних метафор для філософів уже давно є звичним. Відомі

«печера» Платона (в діалозі «Держава») або «клітка» Ніцше (у книзі

«Уранішня зоря») є подібними моделями свідомості. Можна уявити «бульку

свідомості» всебічно розвиненої людини у формі кулі - тобто в усіх

напрямах багатовимірного простору людина має ненульові відображення

однакової потужності. Певним наближенням до такої гармонійної «бульки

свідомості» можна вважати «бульки свідомості» Аристотеля та інших

універсальних вчених минулого до Леонардо да Вінчі включно. У ті давні

епохи філософи не тільки займалися усіма напрямами знань, але водночас

були і воїнами, і чиновниками, і лікарями, і музикантами, і поетами, і

садівниками, виноробами тощо. Вважається, що з часів імперій Олександра

Македонського починається новий рівень масової спеціалізації людської

діяльності. Той, хто стає воїном, чиновником, землеробом, купцем тощо,

як правило, ним і залишається на все життя. Більше того, землероб

породжує землероба, ремісник - ремісника, купець - купця і т. п. Так

спеціалізація діяльності розпочала новий етап еволюції свідомості

людини, спільнот і суспільства. Індустріалізація Нового часу внесла нову

якість у спеціалізацію людської діяльності: процеси виготовлення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ