.

Система правової освіти в загальноосвітніх навчальних закладах м.Києва (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
185 1882
Скачать документ

Система правової освіти в загальноосвітніх навчальних закладах м.Києва

Упроваджувати високу правову культуру в суспільстві неможливо без зусиль
сучасної школи, системи освіти в цілому, демократизації засад, що
базуються на загальнолюдських цінностях

Формування правосвідомості молоді – це одна із суттєвих передумов
розв’язання завдань, що стоять перед нашою державою.

За останні роки в київських школах склалася певна система правової
освіти. Вона спрямована на виконання Національної програми правової
освіти населення, затвердженої Указом Президента України від 18 жовтня
2001 року № 992/2001, Національної програми «Діти України», реалізації
змісту національної доктрини розвитку освіти, забезпечення дотримання
конституційних положень, законів України «Про освіту», «Про загальну
середню освіту», програми «Столична освіта. 2001-2005 роки», інших
нормативно-правових документів, що регламентують сучасну освіту.

У деяких навчальних закладах м. Києва (гімназії східних мов № 1
Святошинського району, гімназії № 143 Оболонського району, гімназії
«Діалог» Дарницького району та інших) уже є здобутки в системі
викладання правознавчих дисциплін.

У цих закладах, починаючи з початкової школи, у 5-6-х класах вивчаються:
курс «Права дитини»; «Практичне право»; «Основи правознавства»; «Права
людини»; «Громадянська освіта».

З метою поширення такої позитивної практики на інші навчальні заклади м.
Києва необхідно усвідомити велике значення цих курсів.

Головне завдання курсу «Права дитини» – виховання дітей з молодшого віку
в дусі поваги до прав дитини і прав людини й основних свобод, піднесення
культури прав дитини і прав людини, ствердження людської гідності та
вартості особистості.

У викладанні прав дитини відслідковується та ж послідовність, що
характерна для засвоєння будь-яких понять. У цій послідовності
виділяються три етапи:

I – знання про існування прав;

II – розуміння їх суті та змісту;

III – прагнення втілювати ці права в дійсність.

Особливістю нашого суспільства є те, що не лише діти, а й багато
дорослих мало знають про існування Конвенції ООН про права дитини.

В Україні Конвенція ООН про права дитини набрала чинності з 27 вересня
1991 року. У законотворчій діяльності щодо захисту, підтримки і допомоги
дітям Україна намагається виходити з гуманістичних принципів і вимог
Конвенції ООН про права дитини й інших міжнародних договорів та угод,
спрямованих на захист і гарантування прав та інтересів дитини.

Ці документи взято за відправні точки в законодавстві про права дітей.
Після ознайомлення з ними можна вважати перший етап у викладанні прав
дитини завершеним. Але це лише початок у дуже непростому процесі
засвоєння нових для дітей понять.

Чи не найскладнішим є другий етап, на якому діти повинні досягти
розуміння значення і глибинної суті цих прав. Головна складність полягає
в тому, що наявність прав у дитини, причому прав не декларативних, а
реальних, суперечить авторитарним підвалинам нашого ладу, які складалися
впродовж десятиліть, спираючись на особливості менталітету нашого
народу.

Основний юридичний постулат правової демократичної держави, яку ми
прагнемо побудувати в Україні, звучить так: інтереси особистості
абсолютні, інтереси держави відносні.

Нас, наших батьків і дідів упродовж десятиліть привчали до думки, що
державні інтереси треба ставити вище за власні, що заради великої ідеї
можна пожертвувати безвинними людьми, що одна людина – ніщо порівняно з
колективом чи партією. Лише сьогодні ми нарешті зрозуміли, що завданням
правового суспільства є формування в кожної людини впевненості в
самоцінності особистості, почуття власної гідності.

Саме ці дві якості є основоположними в процесі формування особистості в
демократичному суспільстві, де найвищими цінностями є свобода
особистості, її людські та громадянські права.

Одночасно з вихованням почуття власної гідності надзвичайно важливо
пояснити таку особливість реалізації прав людини, як рівноправність. Ця
особливість у реальному житті може бути виражена формулою: права однієї
людини закінчуються там, де починаються права іншої людини.

Отже, почуття власної гідності, усвідомлення самоцінності своєї
особистості повинні супроводжуватися почуттям відповідальності,
засновуватися на взаємній повазі людей, їх миролюбності, терпимості.

У шкільному житті положення про необхідність співвідносити свої права з
правами інших людей можна пояснювати одночасно з обговоренням правил
шкільної дисципліни.

Одночасно варто звернути увагу дітей на те, що не існує прав без
обов’язків, що навіть у найдемократичнішій країні і в найкращій школі
без дисципліни не можна досягти добрих результатів. Правда, варто
пам’ятати й про те, що в усіх шкільних правилах до недавнього часу
перелік починався зі слів «Учень зобов’язаний…». І до цих пір багато
вчителів вважають, що учні спочатку повинні засвоїти обов’язки, а лише
потім – права.

Таким чином, правова вихованість, правова культура засновуються на таких
важливих характеристиках особистості, як почуття власної гідності,
усвідомлення самоцінності особистості, поваги до оточуючих,
миролюбність, терпимість.

Формування цих якостей у межах курсу «Права дитини» можливе в процесі
використання різних форм навчальної діяльності, серед яких виділяються
розповідь, бесіда, гра. Їх можна використовувати навіть починаючи з
молодшого шкільного віку, а в 5-6-х класах доречними будуть дискусії,
конференції, обговорення творів, реальних ситуацій із застосуванням
правових норм, «експертизи» або коментування діючих юридичних актів,
складання документів для місцевого використання (наприклад, «Кодексу
честі» для свого класу, «Шкільної конституції» тощо). Цікаві результати
може дати проведення спеціального анкетування на початку та в кінці
вивчення дітьми курсу. Для молодших школярів анкетування можна замінити
усним опитуванням.

Учитель може починати вивчення курсу «Права дитини» у будь-якому класі,
ураховуючи той факт, що в Києві даний курс практично вивчається тільки в
декількох загальноосвітніх навчальних закладах.

hS

hS

gdS

тору. На кожному рівні відслідковується й підкреслюється нерозривний
зв’язок виховного й освітнього значення понять «права дитини», «права
людини».

Послідовність така:

1. Для початкових класів рекомендується пропедевтичний курс із акцентом
на виховання в дусі миролюбства з мінімумом теоретичних відомостей.

2. У середніх класах підлітків – щодо знань про законодавство, про права
дитини. Одночасно у виховному відношенні послідовно проводиться думка
про рівноправність усіх членів суспільства та необхідність прищеплення
терпимості, толерантності як рис особистості, нерозривно пов’язаних із
почуттям власної гідності.

3. У старших класах головним завданням є формування прагнення діяти у
відповідності із засвоєними поняттями, а метою виховання стають ключові
якості особи: свобода та відповідальність.

Величезні можливості в правовій освіті створює курс «Практичне право»,
рекомендований до вивчення учням 8-х класів.

«Практичне право» – це набуття в процесі інтерактивного навчання
системного досвіду, на підставі якого в учнів формуються нові знання,
навички й відносини, необхідні для ефективного реагування на правові та
юридичні питання за умов нашого складного суспільства, що швидко
змінюється.

«Практичне право» сприяє:

– створенню міцної бази знань у галузі права і політики;

– розвитку вмінь критично мислити і спілкуватися з людьми;

– розвитку позитивного ставлення до громадянських дій та ініціатив і
верховенства права;

– формуванні бажання і здатності брати участь у суспільному житті.
Досвід викладання курсу «Практичне право» напрацьований колективом
гімназії східних мов № 1 (див. статтю Н. І. Новицької «Особистісно
зорієнтовані технології в правовій освіті гімназистів»).

У 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчається курс
«Основи правознавства» в обсязі 34-х годин.

Як показало анкетування, яке провело управління юстиції в м. Києві,
учителі вважають таку кількість годин надто малою і пропонують мінімум 2
години на тиждень.

Щорічно зростає мережа шкіл і класів з поглибленим вивченням курсу
«Основи правознавства». Цей курс охоплює 10 % учнів від загальної
кількості.

Доцільність збільшення годин з основ даного курсу підтверджується тим,
що учні навчальних закладів з поглибленим вивченням правознавства
показують більш ґрунтовні знання з правознавства на турнірах і
Всеукраїнських учнівських олімпіадах.

Важливим елементом у структурі юридичної освіти та виховання має стати
навчальний курс «Права людини», який рекомендується для впровадження в
старших класах.

Курс «Права людини» – логічне продовження курсу «Основи правознавства»,
який вивчається в 9-х класах загальноосвітніх шкіл.

Принциповою відмінністю нової навчальної дисципліни є спрямованість на
певну переорієнтацію в правовому світогляді школяра. Головне завдання
курсу – сприяти формуванню правового світогляду молоді, який включав би
як систему теоретичних поглядів на права й основні свободи людини, так і
відповідну активну життєву позицію, ціннісні орієнтири, ідеали,
переконання, принципи пізнання. Сенс запровадження цього курсу полягає в
необхідності розвивати в людині зі шкільного віку почуття гідності,
усвідомлення своїх прав і місця в суспільстві, а також можливостей
реалізації своїх прав і свобод.

Завдання курсу – виховання школярів у дусі поваги до прав людини та
основних свобод, у піднесенні культури прав людини, у ствердженні
людської гідності та вартісності особистості. Вивчення курсу має
переконати учнів, що життя в демократичному суспільстві залежить від
свободи та незалежності його членів.

Але свобода і незалежність не можуть бути самоціллю та кінцевою метою
суспільства, це лише об’єктивно необхідні для демократичного
співробітництва умови.

Вивчення курсу сприятиме усвідомленню учнями необхідності побудови
правової держави, дотриманню принципів верховенства демократичного
закону як державними органами, так і окремими особами.

Виховання в школярів переконань у необхідності дотримання правових
обов’язків – важлива умова підвищення ефективності профілактики
правопорушень і шкідливих звичок, соціальної пасивності.

У ході вивчення курсу важливо підкреслити, що права та свободи людини не
є суто правовими та нормативними установками, що ці правила поведінки
людей випливають з моральних, етичних, політичних, культурних нормативів
суспільства тощо.

Для сприйняття та засвоєння матеріалу варто створити такий мікроклімат у
класі, коли учень заохочується до вільного висловлення думки та
враження, коли свобода гарантована учням і викладачам, коли
верховенствують рівність і справедливість. Це має стати обов’язковою
умовою ефективного засвоєння предмета.

Курс «Громадянська освіта» вивчається за рахунок варіативної складової.

Громадянська освіта має сприяти розвиткові демократичної, політичної
культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових
знань, гідності і відповідальності молодих людей, усвідомлення та
визнання ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини.

Громадянська освіта розглядається як:

– комплекс інтегрованих знань;

– процес розвитку й поширення цих знань як необхідного компонента
громадянського суспільства.

Для поширення ідей громадянської освіти необхідно проводити широке
обговорення питання важливості такої освіти в суспільстві: «круглі
столи», конференції за участю науковців, постійно діючі семінари з
проблем громадянської освіти, залучаючи до співпраці громадські
організації та батьків.

Треба широко впроваджувати активні методи навчання й виховання,
використовувати потенціал психологічної служби.

Щоби впровадити окремий курс «Громадянська освіта», треба мати
науково-методичне забезпечення: посібники, навчальні програми,
матеріали.

Таким чином, система правової освіти учнів у загальноосвітніх навчальних
закладах м. Києва значно поглиблює правовий світогляд учнів, формує
активну життєву позицію, повагу до прав і свобод людини й громадянина.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020