.

Сократівські уроки в авторській школі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
169 897
Скачать документ

Сократівські уроки в авторській школі

“Задля життя, а не задля школи ми вчимося” – ці слова мудрого Сенеки
лягли в основу проведення уроків вільного спілкування (УВС), або ще їх
можна назвати cократівські

Знати свій предмет – це, звичайно, дуже важливо у повсякденній роботі
вчителя. Але інколи потрібно на свою роботу продивитись очима звичайного
учня і належним чином оцінити. Погляд із-за шкільної парти є невід’ємною
частиною нашого відкритого простору, де діти навчаються і намагаються
стверджуватися як особистості. Проблеми суспільства негативно впливають
на процес становлення позитивної «Я-концепції». Розвінчення старих
ідеалів і брак справжні національних цінностей породив незвичну для
педагога ситуацію: пропаговані ним моралі цінності дужає часто вступають
у конфлікт із реальністю. А вчитель-філолог, спираючись на книжну
мудрість, уже не є найважливішим джерелом інформації. В умовах
комп’ютеризації вчитель «програє» більш цікавим розважальним програмам,
які не потребують роботи серця. А естетичні смаки формують у школярів
сучасні телесеріали, де пропагується насильство як один з найвагоміших
аргументів у вирішенні життєвих проблем. Звичайно, добро має бути
міцним, з кулаками, але ж є й інші способи порозуміння між людьми. Саме
тому у своїй роботі дуже часто звертаюся до проблем моральності до
витоків духовності. А це й закладено в основу курсів рідної мови та
літератури.

Для учнів розробив кілька важливих алгоритмів, які згодяться не тільки
на уроках, а й у повсякденному житті. Практичне використання цих
алгоритмів лежить у сфері філософського трактування життєвих проблем, а
тим паче – шкільних.

Знати – це розуміти – цінувати – берегти і творити нове

Проведення cократівських уроків є своєрідним підсумком вивчення логічно
завершеного мовно-літературного блоку. Ефективність його визначається не
кількістю вирішених проблем чи балів високого рівня, а насамперед рівнем
самостійності наших вихованців, які демонструють перед однокласниками
вміння вести діалог, відстоювати власну думку. Дуже важливо навчити
учнів тактовно й толерантно визнати перевагу опонента в суперечці. У
царині моральності вести диспути неефективно, а інколи й небезпечно, бо
учні можуть своїми запитаннями загнати вчителя у глухий кут. І як
наслідок – утрата довіри. Не закликаю обходити гострі проблеми
сьогодення («Жити чесно – бути бідним» чи «Плювати я хотів на всіх – аби
мені було добре»), а передбачувати хід уроку з урахуванням того, що
життєві проблеми більш реальні, ніж написано у книгах.

Молодь навчилася спілкуватися, а особливо з дорослими, не навчилася
сприймати, обробляти та передавати інформацію. Вада молодшого покоління
– правильно розуміти мотиви вчинків оточуючих, їх висловлювання, жести і
міміку. Великі проблеми виникають з процесом самореалізації, з прийомами
самопрезентації. Учні майже не готові до вирішення ділових і побутових
конфліктів.

Саме ці гострі життєві проблеми на уроці вільного спілкування і
пропускаються через утвір художньої літератури, і проектуються у
відкритому виховному просторі. Це стратегія УВС. Наше завдання як
вихователів – показати шляхи входження у доросле життя, навчити
оперативно перетворювати інформацію в знання конкретного виду
діяльності. Уміння спілкуватись – головна запорука успіху не тільки в
навчанні, а і в бізнесі – про це неодноразово нагадував колегам Джон
Рокфеллер.

ає, що ведеться безпредметна розмова про все. Алгоритм бесіди складає
вчитель, виходячи з конкретної ситуації: факт із життя учня чи класу є
визначальним для бесіди, а література використовується як фон, цікаве
доповнення до роздумів учителя та його вихованців. Можливо, саме цей
шлях розвитку літературної освіти зможе вивести вчителя-філолога на
стратегічний напрям розвитку демократичного суспільства: формування
вільної особистості. Проблеми сьогодення накочуються на школу чимраз
швидше, а педагогу ще й самому потрібно займати місце у соціумі. І
вказувати можливі шляхи такого входження для своїх вихованців. Саме
такими запам’ятали такі уроки колишні випускники. Зараз, у своєму
дорослому житті, їм доводиться вирішувати дуже складні проблеми, але
своєрідне загартування вони пройшли у школі. Саме їхні пропозиції,
найкращі спогади про шкільні роки й лягають в основу УВС. Форма цілком
залежить від педагога, саме він імпровізує, знаходить, вигадує,
спрямовує урок у відповідне русло розмови. А ще такі уроки формують
образне мислення, яке трансформується у певні моральні якості
особистості, щ саме на уроці реалізує творчий потенціал. Такі уроки
невіддільні від виховної роботи, яку проводить педагог, використовуючи
переваги моделі виховної системи «Держава – це Я», що є своєрідним
генераторам позитивної енергії. На перший погляд, може видатися наївною
думка про те, що можна змоделювати окремі риси характеру учня. Але це
тільки на перший погляд. Цілком закономірним є факт того, що більшість
наших вихованців, які пройшли серйозну школу підготовки в гуртках, на
факультативах, засіданнях прес-клубу «Крокус», хто готував і
реалізовував соціальні потреби, – саме вони з гордістю перед
однокласникам заявляли про серйозні зміни у своєму світогляді, вони
стали справжніми лідерами у всіх справах нашої шкільної держави (модель
учнівського самоврядування «Держава – це ми». Результатом задоволені
всі: і діти, і батьки, і вчителі. Правда, побачити результат дуже важко,
хоча змоделювати його можна.

Ще один алгоритм для старшокласників звучить так:

ДУМКА – СЛОВО – ДІЯ

Озвучити його можна в такий спосіб: високий рівень розумових здібностей
сприяє достатньому рівню мовленнєвої компетенції – це і призводить до
осмислених вчинків. Метод вільної імпровізації (саме ним найчастіше
користувався Сократ) реалізує інтерес до процесу творчості, активність
учнів у пошуку свого шляху самопізнання, відкритість, розкутість думки.
А найважливіше – творення учнем нових знань, які згодом стануть
переконаннями. Для педагога – це продуктивний шлях учіння, коли ми
беремо у своїх вихованців те найкраще, що вони винесли з наших уроків. А
вже саме життя виставить найоб’єктивніші оцінки і розставить пріоритети:
бути чесним і бідним чи інколи схитрувати – і жити заможно.

Для нас головне завдання УВС – навчити дітей творчо мислити, розвивати
культуру мислення. Надзавдання – виховати інтелігентного читача, який
здатний самостійно оцінити художній твір і взяти з нього не тільки
максим ум інформації, а ще й високий духовний потенціал, прихований, як
правило, у підтексті.

Знання красного письменства рідного народу необхідне для пізнання й
усвідомлення свого «Я». І на уроці не можна засвоїти все, що передбачено
програмою, але пробуди ти бажання жити у світі знань та краси,
постійного самовдосконалення – це можливо.

Одна із складових персонал-технології – це освітній проект «Корисному
навчатися самому», що є своєрідним продовження пошуку автора на шляху
формування в учнів позитивної «Я-концепції», розвитку життєвих
компетенцій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020