.

Специфіка творчої професійної діяльності соціального педагога (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
239 4372
Скачать документ

Специфіка творчої професійної діяльності соціального педагога

Проблеми особистості у ХХІ столітті, яке позначене формуванням
демократичного суспільства, загострює дискусії щодо визначальних
чинників формування в особистості соціально-виховних знань, умінь і
навичок

У сфері пріоритетів центр ваги з матеріальних засобів виробництва
перемістився на духовні фактори, унаслідок чого демократичне суспільство
повинно стати гуманним і зробити людину щасливою.

На сьогодні утворилася суперечлива ситуація: безперечні здобутки
розвитку українського суспільства не реалізуються внаслідок слабкої
освітньої підготовки дітей та молоді в соціально-виховній сфері;
випускники загальноосвітніх шкіл не оволодівають знаннями, необхідними
їм для подальшої соціальної взаємодії в суспільстві; випускники
педагогічних університетів майже не набувають навичок з основних знань у
сфері соціально-дозвіллєвої освіти, унаслідок чого відчувають себе
невпевненими в подальшій роботі.

У розбудові нової системи виховання одним із першочергових завдань вищої
школи є підготовка майбутнього соціального педагога до організації в
сучасних умовах виховного процесу з підлітками та молоддю. Дві головні
тенденції визначають нині подих епохи та спрямованість всесвітніх
трансформацій: глобалізації та національної самоідентифікації народів і
культур в інформаційному суспільстві. Соціальний педагог має реагувати
на них першим. Він має навчити дітей та молодь толерантно сприймати
етнічне, релігійне, конфесійне, національне, майнове розмаїття, бачити
та поважати людину, одночасно зберігаючи свою внутрішню самість і єство,
які подарували йому татко й мама, культура й освіта, народ і держава,
Батьківщина з великої букви і на все життя – указує В. П. Андрущенко.

Система соціально-виховної роботи цілком звернена до особистості дитини,
спрямована на формування творчої особистості, на розвиток індивідуальних
здібностей і талантів, на забезпечення умов для самореалізації кожного
вихованця. «Виховання – це, насамперед, людинознавство», – зазначав В.
О. Сухомлинський.

Ефективність соціального виховання підлітків і молоді великою мірою
залежить від професійного рівня соціального педагога. Соціальний педагог
у процесі художньо-творчої діяльності з вихованцями досить часто
виступає в ролі сценариста, організатора, режисера-постановника
різноманітних театралізованих заходів (театралізованих і збірних
концертів, вечорів, розважальних програм, свят), а тому він повинен
володіти як професійними, так і специфічними знаннями й уміннями.

Серед численних функцій, які виконує соціальний педагог в різних сферах
діяльності, особливе значення посідають такі професійні вміння:
організовувати творчі колективи та керувати їх діяльністю, планувати
роботу з колективом, володіти культурою спілкування, розробляти сценарії
свят, проводити різноманітні виховні заходи, гурткову роботу як у
школах, так і в мікрорайонах.

Специфіка професійної діяльності соціального педагога з вихованцями в
культурно-дозвіллєвій сфері виявляється в таких її особливостях:
по-перше, вона має нерегламентований характер і, по-друге, засобами
виховання є мистецтво та художня творчість.

Специфіка роботи соціального педагога визначається також і особливостями
організації конкретного виду художньо-творчої діяльності (написання
сценарію свята, проведення репетицій, керівництво творчим колективом чи
гуртком, організація та проведення свята).

Крім основних професійних знань і вмінь соціальний педагог повинен знати
основи різних видів мистецтв (музики, літератури, живопису,
хореографії), знати закони психології творчості та виховання, методику
проведення занять і репетицій як в індивідуальній, так і у груповій
формі.

Від загальної культури та знань соціального педагога залежать світогляд,
моральні й естетичні принципи вихованців.

Соціальний педагог як організатор, керівник, режисер-постановник в
художньо-творчій діяльності ставить за мету залучати молодь до творчої
діяльності, до мистецтва, створювати оптимальні умови для її духовного
росту та реалізації творчих умінь.

На думку провідних вітчизняних учених, таких як А. Й. Капська, О. В.
Киричук, Л. І. Міщик, С. О. Сисоєва, які досліджують це питання,
важливим є визначення рис, притаманних соціальному педагогу як творчому
керівнику, і того, чим відрізняється його діяльність від інших
педагогічних і творчих спеціальностей.

Наприклад, основна відмінність полягає в нерегламентованості, у
відсутності офіційно закріпленої структури внутрішньої організації
колективу та взаємостосунків між його членами. Як уже раніше
зазначалось, художньо-творчий колектив організовується на добровільних
началах, в основі його створення лежать особистісні бажання,
добровільність та інтереси; дотримання й урахування принципів
зацікавленості та демократичності посідають тут чи не найголовніше
місце.

Другою важливою ознакою є те, що соціальний педагог як організатор,
керівник, режисер-постановник організовує творчу аматорську діяльність,
яка не регламентується трудовим чи якимось іншим законодавством, на
відміну від такої у школі чи ВНЗ.

І, по-третє, основним предметом, навколо якого вибудовується
художньо-творча діяльність, є мистецтво, художня творчість. В інших
закладах та установах ці засоби використовуються частіше за все як
допоміжні. У роботі ж соціального педагога з творчим колективом вони є
головним, домінуючим. Адже творчість – діяльність, яка породжує щось
якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю й
суспільно-історичною унікальністю. Творчість специфічна для людини,
оскільки завжди передбачає творця – суб’єкта творчої діяльності; у
природі відбувається процес розвитку, але не творчості. Отже, творчість
притаманна тільки людині.

Соціальна творчість визначається потребами суспільства, які, у свою
чергу, зумовлюють відносини людей у суспільстві, а також ставлення до
навколишнього середовища. Соціальній творчості притаманне усвідомлення
важливості своєї діяльності. Людина повинна розуміти мотиви, причини
своєї соціальної творчості, координувати свої зусилля. Соціальна
творчість задовольняє потреби суспільства тільки тоді, коли людина
усвідомлює свою належність до цього суспільства, якщо соціальні проблеми
хвилюють її, як власні. Ті, хто діє, розуміючи необхідність змін у житті
суспільства, будуть сприяти тільки позитивним зрушенням.

У педагогічній науці є велика кількість досліджень про підготовку
фахівців різних профілів. Проте наукових досліджень, узагальнень досвіду
роботи соціального педагога з творчим колективом проведено недостатньо.

При розгляді даної проблеми, насамперед, слід зазначити основні
завдання, які визначаються соціальним педагогом у роботі з творчим
колективом. До них належать:

задоволення потреб кожного члена колективу;

формування естетичних смаків і вподобань;

створення умов для творчої самореалізації особистості.

Творчий колектив покликаний під керівництвом соціального педагога за
допомогою художньої творчості й мистецтва виховувати своїх учасників,
надавати їм широкі можливості для реалізації творчих поривань. Функція
популяризації та поширення мистецтва в даному випадку є другорядною, на
перше місце виступає функція виховна.

Виховний аспект у професійній діяльності соціального педагога з
учасниками творчого колективу характеризується складністю,
багатогранністю. Колектив – відносно компактна соціальна група, яка
об’єднує людей, зайнятих розв’язанням конкретного суспільного завдання;
створюється на спільності цілей, принципів співробітництва, поєднує
інтереси індивіда й суспільства. Отже, у роботі із творчим колективом є
свої специфічні особливості.

Перша особливість виявляється в тому, що виховна діяльність соціального
педагога повинна бути свідомо організованою та систематичною, з чітким
визначенням мети, методів і прийомів.

Друга особливість проявляється в тому, що соціальний педагог, на відміну
від професійних і культурно-масових працівників, які працюють із
професійними художніми колективами, сам створює колектив та організовує
художньо-творчий процес.

Третя особливість – виконавська майстерність учасників колективу. Слід
зазначити, що рівень виконавських умінь окремих учасників і творчого
колективу в цілому прагне досягнути високопрофесійного. І це схвально,
але порівнювати виступи аматорських творчих колективів із професійними
не треба, бо перед ними ставляться різні завдання та цілі.

?

?

?

ості соціального педагога, оволодіння ним формами та прийомами передачі
знань, навчання дітей і молоді конкретним навичкам і вмінням. Як
показують досвід і практика, в одних випадках соціальний педагог як
керівник може бути сильніше підготовленим як виконавець, в інших – як
методист чи як педагог. Але володіння кожним з цих умінь відіграє
важливу роль в організації художньо-творчої діяльності.

Четверта особливість діяльності соціального педагога обумовлюється тим,
що заняття, репетиції, проведення свят повинні враховувати елемент
відпочинку. Учасники творчого колективу не можуть займатись художньою
творчістю стільки, скільки часу вони приділяють своїй основній
діяльності. Тому на заняттях творчих колективів, на репетиціях так
необхідно поєднувати виконавські виховні моменти з елементами розваг і
відпочинку.

Перераховані вище особливості діяльності соціального педагога визначають
і специфіку його педагогічної, психологічної та професійної підготовки.

Соціальний педагог повинен мати ще й особливі здібності, а саме:
психомоторні, музичні, вокальні, артистичні, художні, літературні.

Професійна діяльність соціального педагога як керівника творчого
колективу вирізняється особливою складністю й багатогранністю. Вона
важко піддається регламентації, визначенню єдиних структурних форм
організації.

Одним з головних аспектів у діяльності соціального педагога є розуміння
ним самим важливості та необхідності постійного оволодіння спеціальними
знаннями та навичками, розширення та збагачення свого педагогічного
інструментарію.

Творчий і виховний процес буде ефективним у тому випадку, якщо він
проводиться цілеспрямовано, планово і якщо він керований та
контрольований. Соціальний педагог як керівник у процесі проведення
знань, репетицій, виступів на святі тим самим забезпечує виконання своїх
функцій перед колективом, установою, в якій він працює, і врешті-решт
перед суспільством.

Соціальний педагог як керівник творчого колективу повинен постійно
оволодівати спеціальними знаннями та навичками, збагачувати та
вдосконалювати свою педагогічну техніку, прийоми впливу на особистість і
колектив. Це і постановка голосу, мистецтво інтонування, погляду, рухів.

Однією з важливих педагогічних характеристик керівника творчого
колективу є здатність вибудовувати художньо-творчий процес із визначеною
заздалегідь перспективною метою та основними завданнями. Для соціального
педагога в художньо-творчій діяльності важливим є не тільки визначити
мету виховання, а й віднайти адекватні форми та засоби для її
досягнення. В. О. Сухомлинський писав: «Без наукового передбачення, без
уміння закладати в людині сьогодні ті зерна, які зійдуть через
десятиліття, виховання перетворилося б у примітивне наглядання,
вихователь – у неграмотну няньку, педагогіка – у знахарство. Треба
науково передбачати – у цьому суть культури педагогічного процесу».

Наступною педагогічною рисою соціального педагога як керівника творчого
колективу є вміння аналізувати й ураховувати педагогічну ситуацію,
запобігати виникненню конфліктних моментів у стосунках із колективом,
створювати в ньому стійкий позитивний мікроклімат.

Труднощі, які трапляються у практичній діяльності, досить часто
обумовлюються дефіцитом часу. В умінні миттєво оцінити ситуацію, яка
виникла, і полягає висока професійна майстерність соціального педагога.

Професійна діяльність соціального педагога як керівника творчого
колективу в культурно-дозвіллєвій сфері базується на його постійному
прагненні до більш поглибленого пізнання учасників, виявлення їх
психологічних, професійних, вікових, соціальних особливостей. Це
пізнання повинно протікати в динаміці, у розвитку, бо кожний день, кожна
репетиція, кожне свято збагачують учасників, змінюють їх внутрішній
світ. Соціальний педагог повинен чітко виявляти духовні інтереси та
можливості (творчі, виконавські, психологічні) кожного учасника, його
морально-естетичний потенціал, слабкі та сильні сторони.

Слід також зазначити, що вивчення соціальним педагогом вихованців
повинно бути цілеспрямованим і систематичним. Воно здійснюється з метою
вдосконалення всіх сторін діяльності творчого колективу та досягнення
максимального ефекту.

Діяльність соціального педагога з творчим колективом базується на
реалізації певної програми психологічного розвитку його учасників. Тут
важливу роль відіграють, якщо так можна висловитись, зовнішні
психологічні фактори: настрій учасників, їхня налаштованість на
творчість, емоційний стан.

Уміння соціального педагога створити в колективі відповідний
морально-психологічний мікроклімат, самому бути в
емоційно-психологічному відношенні зразком для наслідування (бадьорий
настрій, оптимізм, життєрадісність) є чи не найголовнішими його
якостями.

Варто сказати, що окремі психологічні властивості та якості, які є
спільними для всіх керівників, мають загальні механізми дії в умовах
адміністративної діяльності. До таких рис відносяться: стійкість
нервової системи, здатність до довготривалої роботи, сильна воля,
твердість, сміливість і рішучість у своїх діях; адекватна реакція на
зовнішні впливи, уміння приймати правильні рішення в умовах дефіциту
часу, стресових ситуаціях; витримка, терплячість; оптимізм,
наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість.

Відома в науці загальна технологія стилю керівної діяльності
(авторитарний, ліберальний, демократичний) певною мірою стосується і
соціального педагога як керівника творчого колективу в
культурно-дозвіллєвій сфері діяльності. Досвід і практика доводять, що
найбільш оптимальним для соціального педагога в роботі з творчим
колективом за своїми якостями є демократичний тип керівництва.

Соціальний педагог як керівник творчого колективу керує художньо-творчим
процесом, виконавською діяльністю, процесом створення витворів мистецтва
та реалізацією педагогічної програми, тобто вихованням учасників. Це
означає, що, крім наявності загальних рис керівника, йому необхідні
специфічні психологічні якості творця, організатора мистецтва –
артистизм, сценічність, здатність до перетворення (емпатія), уява,
творче мислення.

Артистизм і сценічність соціального педагога дають можливість надавати
своїм діям, словам у процесі роботи високохудожньої змістовності; не
хвилюватись на сцені, не тушуватись, упевнено почувати себе на людях,
зосереджувати їх увагу на собі як на творці.

Здатності до емпатії останнім часом у науковій і науково-публіцистичній
літературі приділяється велика увага. Емпатія – це здатність педагога,
художника ідентифікувати себе з учнем (з іншою особою), стати на його
позицію, розділити його інтереси, радощі, розчарування, побачити його
очима виниклі проблеми. Емпатія – це здатність розуміти внутрішній світ
іншої людини.

Уява, творче мислення, емпатія допомагають соціальному педагогу краще
розуміти учасників свого колективу: що їх хвилює, що вони відчувають у
кожній конкретній ситуації, наскільки їх інтереси збігаються з
вирішуваними завданнями. А це у свою чергую призводить у кінцевому
результаті до взаєморозуміння.

Взаєморозуміння, на думку М. Д. Ярмаченко, – спосіб відносин між людьми,
соціальними групами, колективами, організаціями та країнами, коли
осмислюється й ураховується точка зору чи позиція сторін, які
спілкуються. Об’єктивно основою взаєморозуміння є спільність інтересів,
близьких чи віддалених цілей, поглядів, а також взаємна поступливість
певними інтересами. Воно досягається обміном думками та цінностями,
вивченням реальної суті справи та нагромадженого досвіду.

У практичній роботі соціального педагога особливе місце обіймають
довірливі контакти з учасниками як на заняттях, репетиціях, так і на
вечорах відпочинку, спортивних змаганнях. У цих природних умовах,
пізнаючи інтереси, внутрішній світ, психологічні особливості учасників,
спосіб їхнього життя, соціальний педагог, з одного боку, глибше розуміє
їх, а з іншого – оцінює себе, аналізує свої вчинки, методи та прийоми
впливу.

Не претендуючи на вичерпність і безапеляційність висвітлених положень,
які стосуються професійної діяльності соціального педагога як керівника
творчого колективу, важливо підкреслити, що при підготовці майбутніх
фахівців особливу увагу слід приділяти специфіці їх діяльності в
культурно-дозвіллєвій сфері, а також формуванню в них специфічних умінь
і навичок, які сприятимуть здійсненню художньо-творчого процесу на
високому професійному рівні та творчому вихованню майбутнього молодого
покоління.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020