Структурний аналіз уроку
У статті пропонуються для розгляду етапи структурного, психологічного та
системного аналізу уроку
I етап: організаційний
Задача етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.
Результати: короткочасність оргмомента, повна готовність класу до
роботи. Швидке включення учнів у діловий ритм і організації уваги у всіх
учнів.
Рекомендації: систематичність оргмомента, послідовність прояву вимог,
зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.
II етап: перевірка домашнього завдання
Задача: установити правильність і усвідомленість виконання домашнього
завдання всіма учнями.
Результати: можливість учителя за 5-7 хв. установити рівень знань у
більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання
скорегувати опорні поняття та ліквідувати виявлені недоліки.
Рекомендації: використання системи прийомів, що дозволяють опитати
можливість виконання домашнього завдання більшістю учнів, оперативність
учителя.
III етап: усебічна перевірка навчальних досягнень учнів
Задачі: глибоко перевірити навчальні досягнення окремих учнів.
Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами
навчання та самоосвіти.
Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу та відповідності рівня
навчальних досягнень, але й їхньої глибини, усвідомленості. Уміння
використовувати їх на практиці, резензування відповідей учнів,
спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних
компетентностях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки рівня
навчальних досягнень окремих учнів.
Рекомендації: використання всіляких методів оцінювання навчальних
досягнень (фронтальна бесіда, тестова перевірка й ін.) постановка
додаткових запитань, що перевіряли б міцність навчальних досягнень,
створення під час опитування нестандартних ситуацій (нехай звучить
запитання «Чому?»).
IV етап: підготовка учнів до активного та свідомому засвоєння нового
матеріалу
Задача: організувати та націлити пізнавальну діяльність учнів.
Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.
Рекомендації: оцінка значущості для учнів нового матеріалу, уміння
показати чому учнів мусять навчитись у ході уроку, уміння чітко й
однозначно визначити образ. Цілі та задачі уроку, фіксація їх у
поурочному плані.
V етап: засвоєння нової навчальної інформації та способів навчальної
діяльності
Задачі: дати учням конкретне уявлення про основні ідеї досліджуваного
питання, домогтись від них його усвідомлення. Первинне узагальнення та
систематизація нової навчальної інформації, засвоєння способів
навчальної діяльності учнів, шляхів і засобів, що привели до певного
узагальнення. На основі здобутої навчальної інформації виробляти
відповідні практичні вміння та навички.
Результат: при використанні методу евристичної бесіди, самостійної
роботи учнів у сполученні з бесідою, використання комп’ютерної техніки.
Показником ефективності засвоєння учням нової навчальної інформації та
способів дій є правильність відповідей у процесі бесіди, активна участь
усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якісний рівень
навчальних компетентностей учнів на останніх етапах навчання.
Рекомендації: використання прийомів, що підсилюють сприйняття істотних
сторін досліджуваного матеріалу, сприйняття характерних ознак;
вичленовування в досліджуваному найбільш істотних ознак і фіксація на
них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез
конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книгою,
використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування,
узагальнення, конкретизації; постановка перед учнів навчальної проблеми,
створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань,
складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація
особистого досвіду й опорних знань учнів, словникова робота.
VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу
Задачі: установити, чи засвоїли всі учні зв’язок між фактами, зміст
нових понять, усунути виявлені прогалини.
Результат: основний критерій результативності – рівень усвідомленості
нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.
Рекомендації: постановки запитань, що вимагають активної розумової
діяльності учнів, створення нестандартних ситуація, звертання вчителя до
класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення.
Облік додаткових запитань з боку учнів для з’ясування прогалин у
навчальних досягненнях.
VII етап: закріплення нового матеріалу
Задача: закріпити ті знання й уміння, що необхідні для самостійної
роботи з новим матеріалом.
Результат: уміння учнів співвідносити між собою факти, виділяти істотні
ознаки, провідних понять, конкретизувати їх, активність учнів.
Рекомендації: оволодіння раціональними методами та прийомами оцінювання
навчальних досягнень учнів.
VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання
Задачі: повідомити про домашнє завдання, роз’яснити методику його
виконання та підбити підсумки уроку.
Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.
Рекомендації: проводити етап у межах уроку, уключати до складу
домашнього завдання пізнавальні задачі, запитання; диференціювати підхід
до добору матеріалу для домашнього завдання.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
Психологічна мета уроку:
1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального
предмета й конкретного уроку;
2) облік у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми
та результатів, досягнутих у попередній роботі;
3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу,
методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
Стиль уроку
1). Визначення змісту та структури уроку відповідно до принципів
розвиваючого навчання:
співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;
визначення обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;
планування засвоєння навчальної інформації в готовому виді (зі слів
учителя, із підручника, посібника тощо) та у процесі самостійного
пошуку;
використання вчителем і учнями вимог проблемно-евристичного навчання,
хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);
облік контролю, аналізу й оцінювання діяльності школярів, здійснюваних
учителем, взаємна критична оцінка, самоконтроль і самоаналіз учнів;
співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, зухвалі
позитивні почуття у зв’язку з виконаною роботою, установки, що
стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів і т д.) і
примуса (нагадування про оцінювання рівня навчальних досягнень, різкі
зауваження, нотації і т. п.).
2). Особливості самоорганізації вчителі:
підготовленість до уроку та головне – усвідомлення психологічної мети та
внутрішня готовність до її здійснення;
робоче самопочуття на початку уроку й у ході його проведення
(зібраність, взаємна настроєність із темою та психологічною метою уроку,
енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети,
оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна
спритність і ін.);
¦
?
o
oe
?
oe
??’?педагогічний такт (випадки, прояви);
психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого
спілкування, діловий контакт і ін.).
Організація пізнавальної діяльності учнів
1). Визначення мір для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й
уяви учнів:
планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ,
їхнього осмислення;
використання установок у формі переконання, уселяння;
планування умов стійкої уваги та зосередженості учнів;
використання різних форм роботи для актуалізації в пам’яті учнів раніше
засвоєної навчальної інформації та способі дій, необхідних для
сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи з повторення
тощо).
2). Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування
нової інформації та дій:
визначення рівня сформованості навчальних компетентностей учнів (на
рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи
«відкриттів», формулювання висновків);
опора на психологічні закономірності формування уявлень і понять, рівнів
розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності й
уяви учнів;
планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і
самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних
ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного рішення задач, використання
задач із відсутніми та зайвими даними, організація пошукової та
дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних
інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань
із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);
керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,
пояснювального до узагальнюючому, оцінного, проблемного) та формуванням
умінь міркувати та робити умозаключення;
використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи,
умов її виконання, навчання добору та систематизації матеріалу, а також
обробці результатів і оформленню роботи).
3). Закріплення результатів роботи:
формування навичок шляхом вправ,
навчання переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи,
попередження механічного переносу.
Організованість учнів:
1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація та рівень
розумового розвитку;
2) можливі групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при
визначенні сполучення індивідуальної, групової та фронтальної форм
роботи учнів на уроці.
Облік вікових особливостей учнів:
1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей
учнів;
2) проведення уроку з обліком учнів, які мають високий і низький рівень
навчальних досягнень;
3) диференційований підхід до таких учнів.
Зразок схеми комплексного аналізу уроку:
готовність учителя й учнів до уроку (зовнішня);
внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку;
організаційні дії вчителя (за необхідністю);
планування вчителем та повідомлення учням освітніх, виховних і
розвиваючих задач уроку;
актуалізація знань і способів діяльності учнів;
які методи проблемного навчання використовувалися вчителем (пошукові,
дослідницькі, проблемне виклад);
застосування проблемних методів у навчанні школярів;
співвідношення діяльності вчителі і діяльності учнів;
обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних
і продуктивних самостійних робіт;
облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони їхнього
найближчого розвитку;
підходи до підвищення в учнів позитивної мотивації навчання;
постановка вчителем проблемних запитань, створення проблемних ситуацій,
демонстрація їхнього розв’язання;
володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;
дотримання правил постановки навчальної проблеми;
використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково
пошукової роботи з ним;
відповідність підбора наочного приладдя вимогам проблемного навчання;
формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів,
наявність пізнавальних умінь учнів: формулювання проблеми, висування й
обґрунтування гіпотези, аналіз шляхів доказів (спростування) гіпотези,
перевірка правильності її рішення;
уміння учнів здійснювати логічні операції;
розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожнім етапі уроку (що це
доводить);
утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їхні
причини та як вони були усунуті;
дотримання вимог проблемно-розвиваючого навчання до домашньої роботи
учнів. Які завдання були запропоновані (на продовження дослідження,
початого на уроці, рішення нової, нетипової задачі, на актуалізацію
опорних знань і умінь, на застосування знань і умінь у новій ситуації,
на самостійне теоретичне осмислення);
облік учителем індивідуальних особливостей, здібностей і підготовленості
учнів і пропозицію диференційованих завдань;
що дав урок для розвитку в учнів волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних
інтересів, мови, пам’яті, самостійності мислення;
загальна результативність уроку.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
Оцінка основних особистісних якостей учителя:
Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.
Рівень педагогічної та методичної майстерності.
Культура мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність,
загальна та специфічна грамотність.
Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.
Зовнішній вид, культура, міміка, жести.
Оцінка основних характеристик учнів на уроці:
Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.
Рівень розвитку загальних навчальних і спеціальних умінь і навичок.
Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на
уроці.
Ступінь дисциплінованості, організованості та зацікавленості в даному
навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.
Оцінка змісту діяльності вчителя й учнів:
Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.
Актуальність і зв’язок із життям.
Ступінь новизни, проблемності та привабливості навчальної інформації.
Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність
темпу, а також чергування та зміни видів навчальної діяльності учнів у
ході уроку.
Ступінь доцільності й ефективності використання наочності та ТЗН на
уроці.
Ступінь раціональності й ефективності використання методів і
організаційних форм роботи.
Рівень зворотного зв’язку з всіма учнями в ході уроку.
Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому
проводилася оцінювання їхніх навчальних досягнень.
Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.
Ступінь дотримання правил охорони праці та техніки безпеки вчителем і
учнями в ході уроку.
Оцінка мети та результатів проведеного уроку:
Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети уроку.
Реальність, доцільність, складність і одночасно досяжність поставленої
мети.
Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.
Ступінь виховного впливу (що й у якому ступені сприяє вихованню учнів у
ході уроку)
Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені сприяло
їхньому розвитку).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
