UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська козацька педагогіка (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4891
Скачало361
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська козацька педагогіка

 

Чи відомо вам, що слово "козак" у перекладі з тюркської означає "вільна

людина"?

 

Одним із перших на Русі цим словом назвав себе Ілля Муромець,

підкреслюючи волю свого вибору православного служіння Батьківщині. В

історичних пам'ятниках згадування про козаків належать до ХІІ століття,

і лише із середини XVI століття українське козацтво сформувалось як

могутня сила в Запорізькій Січі на острові Хортиця. Козацтво то не є

тільки воєнізованим угрупованням. Козацтву притаманні ознаки сильної

держави, колоритного побуту, самобутньої культури та родинної

педагогіки.

 

Називаючи себе лицарями Православ'я, козаки вважали за велику честь

постраждати за віру в боротьбі проти єретиків та язичників, тому вони

мужньо приймали на себе мученицький вінок. Умирали козаки гідно,

показуючи своїм мучителям повне презирство до катувань. Коли з них

заживо здирали шкіру, вони говорили, що це схоже на укуси комарів або

взагалі називали такий біль сміховинним, що нагадує мурашки по тілу;

коли їх саджали на кіл, вони просили люльку, щоби перед смертю потішити

себе тютюном, деякі відмовлялись від шибениці, уважаючи її легкою

смертю, і просили дати можливість умерти потомственою стовповою смертю,

як батьки й діди. Козацьке життя було школою духовного виховання.

Обираючи шлях чернечого служіння, козаки відрікались від земних благ,

від рідних і близьких заради Христа. Їхня віра в Бога була непохитною.

Життя в Січі будувалося за принципом монастирського. Запорізьке військо

мало чітку ієрархічну структуру, на чолі якої стояв кошовий отаман.

Запорожці розділялись на січових і зимових. Січовики - це кістяк

війська, «лицарі» або «товариство», безшлюбні або які порвали пута

шлюбу, козаки здебільшого слов'янського походження, що відрізнялись

хоробрістю й відвагою в бою. Зимовики - сімейні козаки, яким

заборонялося жити в Січі. Вони селились у степу, були ремісниками та

хліборобами.

 

Оскільки головною метою свого життя запорожці вважали встановлення

православної віри, вони, улаштовуючись на новому місці, відразу ж

підшукували мальовниче місце для спорудження церкви. Козаки спорудили

чотирнадцять церков у різних місцях, у тому числі й один чоловічий

монастир. У Січі було прийнято, особливо серед старшин і курінних

отаманів, щоденну присутність у церкві на заутрені, літургії та вечері.

Будь-яке порушення канонів православної церкви козаками рішуче

відкидалось. У Січ приїжджали люди всіх національностей. Кожен, хто

прибув, повинен був сповідати символ віри запорожців, що складався з

п'яти пунктів: 1) православне віросповідання; 2) присяга на вірність

православному государю; 3) спілкування українською мовою; 4)

безшлюбність; 5) проходження курсу військового навчання протягом семи

років. Крім цих пунктів існували іспити на придатність до козацького

служіння. Звичайно, ці іспити були штучно створеними козаками стресовими

ситуаціями та найбільш зручними для прояву духовно-моральних якостей

новачка. У козацтві не приживались люди слабохарактерні, нездатні мужньо

переносити тяготи козацької служби, а також марнолюбні, чванливі. Вік не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ