Учнівський самоменеджмент в умовах креативного освітнього процесу
Ураховуючи суспільну потребу в більш повному використанні і розвитку
творчого потенціалу людини, як результат психологізаіцї і соціологізації
менеджменту виник новий його напрямок – самоменеджмент
Самоменеджмент учня полягає у впровадженні перевірених методів роботи у
повсякденній практиці для оптимального і усвідомленого використання
свого часу. На самоменджмент покладається виконання функцій, у вигляді
яких представлено повсякденне вирішення різного роду задач і проблем.
Функції знаходяться у взаємозалежності і можуть бути представлені у
вигляді кола правил, що наочно демонструє зв’язки між окремими
функціями. У зовнішньому колі Л. Зайверт виділяє п’ять функцій:
постановка цілей (аналіз і формування особистих цілей).
планування (розробка планів і альтернативних варіантів своєї
діяльності).
прийняття рішень.
реалізація і організація (розпорядок дня і організація особистого
трудового процесу для здійснення задач).
контроль (самоконтроль і контроль підсумків, корекція цілей).
У внутрішньому колі розміщена функція (6) інформації і комунікації, що
полягає у пошуку і обміні інформацією, здійсненні комунікаційних
зв’язків, необхідних на всіх фазах процесу самоменеджменту.
Аналізуючи модель Л. Зайверта, ми вдосконалили її, додаючи замість
функції «контроль» функцію «самомоніторинг», що полягає не тільки в
контролі і самоконтролі, а й у самодіагностиці, самообліку і
самоаналізі. Таке розуміння, на наш погляд, її використання є більш
педагогічно продуктивним.
Педагогічна актуальність проблеми
Виходячи із концепції діяльності Саксаганського природничо-наукового
ліцею і його головної мети діяльності – створення творчої особистості
природодослідника – звернення до самоменеджменту вважаємо природнім і
своєчасним, оскільки у педагогічній технології такого характеру не
вистачає. До сих пір в науково-педагогічній літературі недостатньо
висвітлена теорія учнівського менеджменту і тим більше самоменеджменту.
В зв’язку з цим слід зазначити, що звернення педагогів-дослідників до
проблем наукової організації праці учнів є лише частиною того, що
охоплює самомоніторинг. Аналіз педагогічної практики показує, що для
виховання самодостатньої особистості навчання самоменеджменту є
надзвичайно актуальним, оскільки вкрай важливими для учнів є праця з
найменшими затратами, націлюючись на найвищі результати.
До переваг самоменеджменту Л. Зайверт відносить: виконання роботи з
найменшими затратами, краща організація праці, кращі результати праці,
менше поспіху і стресів, більше задоволення від праці, більша мотивація
праці, менша завантаженість роботою, менше помилок при виконанні своїх
функцій, досягнення життєвих цілей найкоротшим шляхом.
Цінність самомоніторингу визначається тим, що орієнтиром у саморозвитку
є критерії ефективного управління, які вимагають наявності у учня:
здатності керувати собою, розумних особистих цінностей, чітких особистих
цілей, опори на постійне особисте зростання, навички вирішувати
проблеми, винахідливості і здатності до інновацій, високої здатності
впливати на оточуючих.
Особливий інтерес, на наш погляд, викликає концепція самоменеджменту В.
Андрєєва. Вона базується на прагненні до саморозвитку творчої
особистості. Центральна ідея цієї концепції полягає у визначенні в
якості інтегральної узагальненої характеристики сучасного учня творчого
характеру його особистості, тобто особистості, здатної до безперервного
саморозвитку і самореалізації в одному, а частіше у кількох видах
творчої діяльності.
Цей підхід цінний тим, що розкриває механізм самостворення людини-творця
– психолого-педагогічний механізм саморозвитку особистості, що об’єднує
всі процеси «самості» в їх інтегрованому вигляді: самопізнання,
самовизначення, самоуправління, самовдосконалення, самоконтроль,
самостворення, самооздоровлення, а також процес самореалізації в одному
чи кількох соціально обумовлених видах творчої діяльності.
Суспільство не може бути байдужим до креативного потенціалу людей,
оскільки саме це забезпечує його невпинний розвиток, хоч і в окремих
випадках здатних потрясти основи цивілізації.
Багаторічні дослідження привели нас до узагальнення системи, що
узгоджується з освітньою креативною парадигмою.
Під креативним процесом розуміють створення нового як вперше теоретично
розробленого чи зробленого даним суб’єктом. Максимально креативною є
дитина, оскільки вона все робить вперше. Результат креативного процесу
несе відбиток особистості тієї чи іншої людини як творця.
Створення навчального закладу для інтелектуально і творчо обдарованих
дітей спонукало нас до системних науково-педагогічних досліджень.
Результатом багаторічних пошуків стало створення Саксаганського
природничо-наукового ліцею і розробки Концепції його діяльності –
концепції креативної освіти.
Креативна педагогічна система розглядається нами як система органічно
пов’язаних змісту, форм, методів, прийомів, засобів всебічного розвитку
навчання та виховання, що забезпечують створення творчої особистості
природодослідника.
Залучення педагогів і ліцеїстів до науки нами розглядається як
найвпливовіший незамінний засіб створення їм «поля креативності», тобто
умов творчої самореалізації кожної особистості.
Вищезазначені системи органічно пов’язані і розглядаються як складові
«поля креативності».
Надзвичайно актуальною, на наш погляд, є в педагогічній практиці
проблема формування і розвитку ефективних навичок управління часом
учнів. Управління часом розглядається у тісному зв’язку з життєвою
позицією особистості як інструмент для максимальної реалізації
особистісного потенціалу у відповідності з життєвими цінностями,
світоглядом та світовідчуттям людини. Чільне місце відводиться місії
кожної людини, котра у подальшому буде визначати всі її життєві цілі.
Починаючи з 1990 року ми вели дослідження у цьому напрямку, і як
результат – видання «Особистого щоденника дослідника».
Довгі роки своєї педагогічної діяльності я мріяв розробити саме такий
щоденник, який міг би бути інструментом самотворення творчої особистості
учня. Дуже хотілось, щоб батьки і педагоги змінили функцію жорстких
контролерів на добрих помічників дітям. Але, як показали неодноразові
педагогічні дослідження і багаторічний педагогічний досвід, готовність
до змін учнів, батьків та педагогів треба забезпечувати терплячим
поясненням нового підходу.
В основі цього педагогічного підходу лежить впевненість, що молода
людина може виявляти себе послідовним творцем своєї долі, професійної
кар’єри і не потребує штучного спонукання чи примушення, а тому і
приниження.
Відомо, що для глибинного усвідомлення своєї життєвої місії і сенсу
особистого життя, треба діяти більш творчо. Особливо цінними є ті
результати діяльності, які забезпечуються такими якостями творчої
особистості як зіркість, інтуїтивність в пошуках проблеми, сміливість і
стійкість, критичність, оригінальність мислення, швидкість мислення і
ретельність в розробці ідей, і, як наслідок, послідовність у досягненні
мети. Усі ці якості притаманні в більшій чи меншій мірі вченому або
досліднику. Я, як автор щоденника, при його розробці виходив із
необхідності допомагати молодій людині вирости до цієї «наукової» висоти
і стати вільною, самодостатньою, творчою особистістю.
Наукова організація творчої діяльності дозволяє визначати її напрямки,
ясно усвідомлювати ідею, чітко формулювати мету і завдання, вибирати
методи, прийоми, засоби їх використання – і таким чином діяти успішно.
При розробці щоденника я виходив з того, що спочатку учень як дослідник
збирає і аналізує інформацію, яку не можна не взяти до уваги при
подальшому програмуванні, плануванні, організації своєї діяльності,
тобто самоуправлінні різноманітною особистою діяльністю. Зокрема слід
врахувати найважливіші події року в діяльності навчального закладу і
класу, розклад уроків та інших видів занять, час проведення державних
тематичних атестацій тощо.
Програма – це як письмовий короткий виклад мрії чи життєвої стратегії, а
план – це конкретні справи, які треба зробити, щоб вона стала
реальністю. Щоби не розгубитись і спокійно діяти, слід розробити
циклограму тижневої зайнятості, режим дня.
Щоб уникнути збитковості навантаження, нервовості, перевтоми, а то й
хвороби, рекомендую постійно враховувати наявні особисті ресурси і
інтелектуальні, творчі, фізичні здібності. У міру виконання всього
задуманого важливо визначати рівень творчого розвитку, динаміку
навчальної успішності, індекс соматичного здоров’я та показники
фізичного розвитку. Постійно філософськи замислюватись над своїм
життєвим статусом, іміджем і авторитетом серед колег, близьких та
рідних. На цій основі формувати в свідомості, як у дзеркалі, уяву про
себе, тобто власну «Я- концепцію».
AE
звертатися до самоаналізу, виявляючи причинно-наслідкові зв’язки між
діяльністю та наслідком.
У підході до ведення щоденника як засобу наукової організації навчальної
діяльності учень розглядається не об’єктом педагогічного впливу, а
господарем особистого життя чи, образно кажучи, факелом, який треба
запалити, бо кожна людина повинна мати власний вогонь, талант і долю.
Плекаю надію, що щоденник не тільки допоможе учням, але й буде сприяти
створенню нового гуманістичного освітнього простору, в якому будь-яка
учнівська справа не буде оцінюватися і одержувати оцінку, а буде
цінуватись і сприйматись як унікальне творіння Природи.
У разі зацікавлення ми готові залучити вас до апробації «Особистого
щоденника дослідника», яка була утверджена обласним управлінням освіти,
та використання наших інших розробок.
Довгі роки своєї педагогічної діяльності мріяв розробити саме такий
щоденник, який міг би бути інструментом самотворення творчої особистості
учня. Дуже хотілось, щоб батьки і педагоги змінили функцію жорстких
контролерів на добрих помічників дітям. Щасливий від того, що ця подія
відбулась – щоденник видано, а в ньому немає підписів батьків, учителів,
поточних оцінок тощо. Але, як показали неодноразові педагогічні
дослідження і багаторічний педагогічний досвід, готовність до змін
учнів, батьків та педагогів треба забезпечувати терплячим поясненням
нового підходу.
В основі цього педагогічного підходу лежить впевненість, що молода
людина може виявляти себе послідовним творцем своєї долі, професійної
кар’єри і не потребує штучного спонукання чи ще гірше примушення, а тому
і приниження.
Відомо, що для глибинного усвідомлення своєї життєвої місії і сенсу
особистого життя, треба діяти більш творчо. Поточне життя ставить
різного роду проблеми природи, суспільства і життя окремої людини. Дуже
важливо виявляти творчі здібності (креативність) і завдяки цьому
усвідомлювати суть різноманітних проблем, вміти формулювати їх,
розробляти і застосувати технологію їх майстерного вирішення. Важливе
значення має те, наскільки вміло зможеш доповісти аудиторії про свій
підхід щодо вирішення проблеми і викласти це письмово. Особливо цінними
є ті результати діяльності, які забезпечуються такими якостями творчої
особистості як зіркість і інтуїтивність в пошуках проблеми, сміливість і
стійкість, критичність і оригінальність мислення, швидкість мислення і
ретельність в розробці ідей, стійкість і, як наслідок, послідовність в
досягненні мети. Усі ці якості притаманні в більшій чи меншій мірі
вченому або досліднику. Автор щоденника при його розробці виходив із
необхідності допомагати молодій людині вирости до цієї «наукової» висоти
і стати вільною, самодостатньою, творчою особистістю. Але оскільки
свобода, за висловом стародавніх мислителів – це усвідомлена
необхідність, то пропоную науковий або системний підхід в організації
особистої діяльності. Саме він захистить тебе від марної витрати часу,
лінощів і надасть можливість впевнено розвивати свій талант. Наукова
організація творчої діяльності дозволяє визначати її напрямки, ясно
усвідомлювати ідею, чітко формулювати мету і завдання, вибирати методи,
прийоми, засоби їх використання і таким чином діяти успішно.
При розробці щоденника автор виходив з того, що спочатку учень як
дослідник збирає і аналізує інформацію, яку не можна не взяти до уваги
при подальшому програмуванні, плануванні, організації своєї діяльності,
тобто самоуправлінні різноманітною особистою діяльністю. Зокрема слід
врахувати найважливіші події року в діяльності навчального закладу і
класу, розклад уроків та інших видів занять, час проведення державних
тематичних атестацій тощо.
Програма – це як письмовий короткий виклад мрії чи життєвої стратегії, а
план – це конкретні справи, які треба зробити, щоб вона стала
реальністю. Щоб не розгубитись і спокійно діяти, слід розробити
циклограму тижневої зайнятості, режим дня.
Щоб уникнути збитковості навантаження, нервовості, перевтоми, а то й
хвороби, рекомендую постійно враховувати наявні особисті ресурси і
інтелектуальні, творчі, фізичні здібності. У міру виконання всього
задуманого важливо визначати рівень творчого розвитку, динаміку
навчальної успішності, індекс соматичного здоров’я та показники
фізичного розвитку. Постійно філософськи замислюватись над своїм
життєвим статусом, іміджем і авторитетом серед колег, близьких та
рідних. На цій основі формувати в свідомості, як у дзеркалі, уяву про
себе, тобто власну «Я- концепцію».
Щоб усвідомлювати особистий рівень досягнень в навчальній діяльності,
радимо постійно орієнтуватись на загальні та спеціальні критерії
оцінювання. При звертанні до вчителя в урочний та позаурочний час, на
годинах консультацій з вирішення того чи іншого питання, дуже цінно
особисто визначати рівень своїх досягнень, здійснювати самооцінювання і
самооцінку. Рекомендую, керуючись результатами самооцінюванням та
оцінкою вчителів, батьків та колег постійно звертайся до самоаналізу,
виявляючи причинно-наслідкові зв’язки між тим, як діяв – причиною та
результатами діяльності – наслідком.
Шукай нові і цікаві справи, творчо дій, знаходячи вирішення проблем, і
тим самим народжуйся на світ не тільки як біологічна істота, а й як
самодостатня творча особистість. Саме це зробить тебе вільним і
по-справжньому щасливим, потрібним державі, рідним і близьким.
У моєму зверненні до тебе є багато нових понять: концепція, місія,
програма, циклограма тощо, а тому при користуванні щоденником можуть
виникати деякі ускладнення. Виходячи з необхідності формування наукового
стилю діяльності і допомоги тобі, мною було розроблено програму
спецкурсу «Основи творчості», яка може надати допомогу для навчання
самоосвіті, самотворення і самовдосконалення особистості.
У щоденнику вміщені «золоті розсипи» – короткі вислови світил науки,
літератури, мистецтва. Учням радимо постійно звертатись до них,
аналізуючи і вибудовуючи, як романтику, нову мрію, як крила, на яких він
полетить в щасливе майбутнє.
Але оскільки людина запалюється від інших, то раджу учням шукати
контакти доброго спілкування в колективі класу, всього навчального
закладу, в сім’ї. Бо особливе значення все ж таки мають стосунки з мамою
і татом. Переконуємо учнів, що саме вони є найкращими порадниками,
колегами і друзями становлення як особистості.
Рекомендації учню-досліднику по веденню щоденника та наукової
організації його праці
Не слід шкодувати часу для ведення щоденника. Саме це надасть можливість
пізнати себе, усвідомити місію і сенс особистого життя, осягнути
програму і план конкретних дій.
Ведення щоденника – твоя особиста справа, а тому вияви найбільш можливу
творчу активність, незалежність суджень і дій, не допускаючи на свою
адресу будь-яке примушення і зберігаючи свою самобутність і
неповторність. Виявляй потребу в першості і лідерстві.
Веди записи щоденника систематично. Завдяки цьому ти усвідомиш мету,
завдання, методи, засоби та динаміку особистого створення, а може, й
збережеш на все життя твої непересічні надбання наукового чи художнього
характеру.
Нотатки роби щиро, а тому тільки ті, які тобі потрібні для будь-яких
справ, знаходячи найбільш короткі формулювання.
Розробляючи технологію самотворення, вимальовуй її як систему, вибирай
найбільш вагомі план, мету, завдання, засоби, обдумуючи їх реальність
досягнення і раціональність застосування. Своєчасно відображай окремі
результати діяльності у щоденнику.
З усього переліку проблем твого особистого життя намагайся виділити
найбільш актуальні, пріоритетні, головні, не змінюючи своїй людській «Я-
концепції», людській місії та принципам. Але не відкидай важливих
дрібних, тому потрібних справ. Мати велику справу життя можна тільки
розумно і постійно привчаючи себе до виконання можливо й нецікавого, але
необхідного.
Читання художньої та науково-популярної літератури є найкращим засобом
особистого творчого розвитку: уяви, мислення, мови.
Оволодівай сучасною оргтехнікою: комп’ютером, принтером, сканером тощо.
Не обминай труднощі, дій сміливо, відображаючи задумане в програмі та
плані.
При складанні циклограми виважено розподіли навантаження на весь
тиждень, чергуючи розумові види праці з фізичними, розвантаження з
напруженням, зменшуючи останнє від понеділка до суботи, що є запорукою
здоров’я і гармонійного розвитку.
Приділяй увагу розвитку пам’яті, а тому не включай в щоденник
дріб’язкової інформації.
Завершуючи робочий день, тиждень чи навчальний рік, раджу постійно
самостійно аналізувати свої досягнення. Важливо з особистої ініціативи
звітувати батькові чи матері про хід своїх справ і їх результати,
ділитись роздумами про плани на майбутнє, мрії тощо.
Завжди пам’ятай: сміливо мріючи і непохитно вірячи в себе, ти можеш
стати автором раціоналізації, винаходу, відкриття ще в молоді роки,
тобто бути корисним суспільству, сім’ї і глибоко переживати почуття
виконаного людського обов’язку і задоволення від життя.
Таким чином, наукова новизна нашого підходу у створенні умов розвитку
творчих здібностей творчо обдарованих дітей полягає в тому, що ліцеїсти
є головними дійовими особами не тільки у їх використанні, а й у їх
створенні технологією самоменеджменту.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
