UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШколи-проекти та школи-лабораторії (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось859
Скачало120
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Школи-проекти та школи-лабораторії

 

У процесі становлення будь-якої інноваційної школи для учителів виникає

новий тип діяльності, додатковий до основної педагогічної. Як правило,

цей тип діяльності має одну із двох різних орієнтацій

 

Перед уведенням нової типології хочеться підкреслити, що будь-які

характеристики, обрані для типології, є граничними, а тому будь-яка

типологія умовна та використовується лише в понятійній і теоретичній

роботі. Тому було б неправильно шукати повну відповідність реальних

інноваційних шкіл кожній наперед заданій типології.

 

Отже, перша орієнтація пов'язана з проектною діяльністю.

 

Для такого типу шкіл (так званих шкіл-проектів) сама інновація, тобто

процес осмисленого привнесення нового в освітню практику, що задовольняє

введеним нами вище характеристикам, пов'язана з реалізацією визначеного

проекту. Учені, педагоги, філософи, у силу тих або інших обставин

виявляючись у позиції проектувальників, розробляють освітній проект.

Потім школа поступово починає рухатися за етапами його реалізації. Саме

так, наприклад, створювалася в 1914 році Вальдорфська школа, реалізуючи

проект, розроблений для неї філософом Рудольфом Штейнером.

 

Інша гранична орієнтація в діяльності педагогів інноваційної школи,

пов'язана з дослідницькою діяльністю.

 

Для такого типу шкіл (так званих шкіл-лабораторій) інновація насамперед

пов'язана з розгортанням цілісної програми дослідницьких робіт у самій

школі.

 

Традиційно науково-педагогічна та практико-педагогічна діяльності

сприймаються як різні та представляються різними суб'єктами освітнього

процесу. Існує педагог-теоретик (учений), що розробляє теоретичні

положення організації освітнього процесу, а також педагог-практик

(учитель), який реалізує визначені програми. Але при такому підході

навіть найбільш творчий учитель, якщо він не підходить до осмислення

теоретичних положень тієї системи, у якій працює, змушений залишатися в

твердих границях визначеного бачення освітнього процесу. Його ж власна

творчість зводиться лише до "підбору" нових методик і конкретних

розробок.

 

На "відірваність" традиційних педагогічних досліджень від освітньої

практики неодноразово вказували у своїх роботах і самі вчені-теоретики,

які займаються проблематикою дослідницької діяльності в області освіти:

Ю. К. Бабанський, В. В. Краєвський, В. М. Полонський, М. Н. Скаткін.

 

Так, наприклад, В. В. Краєвський у своїй роботі "Методологія

педагогічного дослідження" пише: "Десятиліттями педагоги-дослідники були

змушені "онаучивати" директиви вищих інстанцій. Лише деяким удавалося в

якійсь мірі протистояти таким установкам. Це приводило педагогічну науку

- основу педагогічної освіти - до безплідності, втрати авторитету як у

педагогічному середовищі, так і в очах широкої громадськості.

Неодноразово відзначалися такі недоліки педагогічних досліджень, що

ставлять під питання їхню приналежність до науки взагалі, як

невірогідність висновків, абстрактні міркування з приводу вже

установлених істин, низька практична ефективність".

 

Аналіз усіх цих фактів дозволяє нам висунути гіпотезу про створення

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ