UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторико-генетичний підхід у конструктивно-географічному аналізі формування та розвитку екосистем великих міст північно-Західної України (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2313
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Історико-генетичний підхід у конструктивно-географічному аналізі

формування та розвитку екосистем великих міст північно-Західної України

 

Для того, щоб вияснити закономірності антропогенної трансформації

природного середовища міст, потрібно прослідкувати основні етапи

господарського впливу на природні комплекси території та їх наслідки в

історичному аспекті. Лише тоді можна зрозуміти генезис цих змін,

закономірності походження та властивості природно-антропогенних

комплексів [1, 7]. За своєю суттю міста з їх майже тисячолітнім

антропоекологічним, соціальним, культурним досвідом містять зачатки,

хоча й досить суперечливі, елементів майбутнього ноосфери. Потрібні

глибоке вивчення й аналіз позитивних та негативних наслідків

багатовікової еволюції міста. У минулому, наповнені соціальними

катаклізмами й суперечностями, вони разом із тим є конструктивною й

необхідною формою соціально-природної історії людства (Д.С. Ліхачов,

1985). З цих позицій необхідно ретроспективно повернутися до історії

розвитку функцій міст як необхідних центрів організації й регулювання

матеріально-енергетичних потоків обміну речовин між суспільством й

природою. У світлі досліджень В.І. Вернадського, появу міст, їх

становлення потрібно розглядати як закономірне явище соціальної

організації і в той же час як закономірну організацію

матеріально-енергетичних потоків біосфери й неживої („косної” за

визначенням В.І. Вернадського) речовини планети [1]. Міста, їх

організація є однією з найважливіших необхідних характеристик

організації ноосфери, ймовірно, ведучою формою її функціонування і

структури (В.П. Казначаеєв, 1990).

 

Коротко проаналізуємо основні віхи становлення та розвитку міст. Луцьк –

одне з найдавніших міст Західної України. Протягом своєї історії Луцьк

виконував багато функцій та входив до складу кількох держав. Перші сліди

проживання людини на території сучасного міста датуються епохою нового

кам’яного віку – неоліту (VI-IV тис. до н.е.). Так, зокрема, у

передмісті Луцька – Гнідаві археологами виявлені залишки поселень V тис.

до н.е., що належали племенам культури лінійно-стрічкової кераміки. Люди

тоді жили у напівземлянках із господарськими ямами біля них. У

бронзовому віці (ІІ тис. до н.е.) на території Луцька існували два

різноетнічні поселення. У передмістях Луцька – Гнідаві та Красному

археологи виявили рештки землянок та наземних жител слов’янських

поселень.

 

Проте вперше Луцьк (Лучесък) згадується в Іпатіївському та

Лаврентіївському літописах в 1085 р. Луцьк входив до складу Волинського

князівства з центром у місті Володимирі, а із середини ХІІ ст. став

стольним містом Луцького князівства. Від 1199 р. Луцьк входив до

Галицько-Волинського князівства, вже будучи значним ремісничим,

політичним та культурним центром Волині [3]. За економічним і політичним

значенням це було друге місто на Волині після Володимира. Площа міста в

той час сягала близько 10 га (сучасна площа більше 5400 га).

 

В 1432 р. місто здобуло самоврядування за магдебурзьким правом. В

середині XVI ст. луцькі ремісники спорудили міст через р. Стир та її

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ