UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні аспекти формування сучасних шляхів Волинської області (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1802
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Історичні аспекти формування сучасних шляхів Волинської області

 

Дорожня мережа у стародавні часи формувалась під впливом торгівлі.

Існували так звані торгівельні шляхи. Так у ХІ – ХІІ столітті з країн

романського світу на Волинь потрапляла зброя, засвідчена знахідками

романських мечів у Белзі, Городищі біля Шепетівки, Сонсядці та ін.

Особливо жваву торгівлю Волинь вела з країнами Балтії. Важливим

осередком міжнародного значення на північному заході Волинської землі

був Дорогичин. Товари надходили з Києва по Прип’яті, а потім їх

транспортували по суші і водою по Західному Бугу. Привезені в Дорогичин,

вони розкуповувались іншими купцями, які везли їх для продажу в західні

землі.

 

Величезну роль у розвитку регіону відіграло проходження через територію

області торгівельних шляхів міжнародного значення. Один з них пролягав з

Києва і по території Волині – через Дорогобуж, Пересипницю, Луцьк,

Володимир – у центральну та західну Європу. До початку хрестових походів

цей шлях був одним з головних, що пов’язували Схід і Захід. У Х – ХІ

столітті по ньому велася жвава торгівля, про що свідчать відомі

волинські скарби коштовних предметів з Кикова, Бортівки, Козлина,

Бегені, Городища. В більшості з них, крім прикрас, знаходились і срібні

злитки. Зрозуміло, що міста, які знаходились на цьому шляху, з часом

самі стали осередками міжнародної торгівлі. Другий шлях проходив по

Західному Бугу, а на півдні по Дністру. На північних рубежах Волинської

землі від нього відгалужувався шлях, який тягнувся по Прип’яті до

Дніпра. Третій, водний шлях прямував по Дністру і Прип’яті, в околицях

Берестя волоком з’єднувався із Західним Бугом, йшов по Віслі, а ще далі

– в Гданськ, який був пов’язаний з усіма портами північного узбережжя

Європи [3].

 

Названі торгові шляхи активно функціонували до татаро-монгольського

нашестя на Русь. Проте внутрішні шляхи регіону зазнали незначних

ушкоджень і в постмонгольському часі швидко відновились, про це свідчить

велика кількість ремісничих виробів, знайдених у шарах похованих ґрунтів

другої половини ХІІІ століття на території таких міст, як

Володимир-Волинський, Луцьк, Перемишль. Перелік іноземних купців, які

проживали в 1289 році у Володимирі-Волинському (німці, сурожці,

новгородці), вказує на напрями волинської торгівлі – Центральна Європа,

Крим, Північно-Західна Русь. Досить жвавою була торгівля з Прибалтикою,

свідченням чого є, наприклад, продаж хліба ятвягам, про що повідомляє

Галицько-Волинський літопис 1279 р.

 

Про існування торгових зв’язків між Західною Волинню і Центральною

Європою свідчить знахідка на території Луцька скарбу, до складу якого

входило 150 срібних чеських грошів ХІІІ – ХІV століття. Інший скарб, що

складався із 42 монет, знайдений в с.Соснина Іваничівського району

Волинської області (рис. 1).

 

Для вивчення торгових шляхів, які проходили через територію Волинської

землі в другій половині ХІІІ – першій половині ХІV століття, можна

використати документ, датований 1545 роком „Вирок урядових ревізорів у

справі за скаргою луцьких міщан на шляхту Луцького і Володимирського

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ