UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтропогенізація нагірних дібров Поділля (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1163
Скачало151
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Антропогенізація нагірних дібров Поділля

 

На початку ХХІ ст. ландшафти Поділля суттєво змінені, а їх корінних

представників – дібров, не збереглося зовсім. Саме діброви, як „візитна

картка ” Поділля, потребують більш детальних досліджень, для подальшого

їх відновлення та використання. Серед дібров, у першу чергу необхідно

виділити нагірні діброви, що мають найвищий бонітет і в процесі

антропогенізації зазнали найбільших змін, особливо в XVII-XIX ст.

 

Процес антропогенізації лісів Поділля вивчали Ф.К. Арнольд, який

дослідив історію лісівництва в Росії і в тому числі Поділлі, яке входило

на той час до її складу [1], П.Г. Вакулюк прослідкував історію

господарського освоєння лісів України [4], Г.І. Денисик розглянув лісові

антропогенні ландшафти Право-бережної України, зокрема й

антропогенізацію дібров Поділля [8,9], Г.І. Редько та В.П. Шлапак

описали освоєння лісів Поділля для потреб флоту Російської імперії [11],

цікаві дані є в працях С.А. Генсірука, П.С. Погребняка, В.І. Білоуса,

які розглядали ліси України й Поділля, зокрема, в історико-географічному

аспекті їх освоєння [2,3,7,].

 

Метою цього дослідження є висвітлення періодів, у яких відбувалося

освоєння Поділля і разом з тим знищення лісів.

 

У часи мезоліту та неоліту друга половина ІХ тис. до н.е. та початок ІV

ст. до н.е, виготовлення знарядь для обробки дерева набуло широкого

поширення на Поділлі. Саме в мезоліті продовжується вдосконалення

техніки обробки кременю, людина навчилася виготовляти вузькі й тонкі, до

1 мм, мікролітичні пластинки, які були потрібні для виготовлення

вкладишевих знарядь. Розвиток та вдосконалення різноманітних знарядь

праці призвів, у свою чергу, до появи досконалих знарядь для обробки

дерева – тесел і сокир. Вдосконалена техніка обробки сприяло

інтенсивному розвитку деревообробних інструментів та освоєнню, хоч і не

в значній мірі, заліснених територій, що знаходились недалеко від річок

[5]. Кларк (J.G.D. Klark, 1959) пише: – „... якби ми змогли здійснити

політ на літаку над Європою в часи мезоліту ... то побачили лише б

суцільні ліси, де присутність людини можна було б виявити лише по

цівочці диму від вогнища якої-небудь стоянки, або купки хибар чи то

шалашів на березі річки чи древнього озера...” [10].

 

Найбільшу кількість перших мезолітичних стоянок на Поділлі археологами

було виявлено на схилах Дністра та Південного Бугу (стоянки

оселівського, вороцевського, старунського та інших типів) [5]. До цих

місцевостей приурочені й нагірні діброви. Можна припустити, що вже в

мезоліті найінтенсивніше використовувалась деревина саме тих нагірних

дібров, які проростали недалеко від людських поселень.

 

У часи інтенсивного розвитку підсічно-вогняного землеробства (неоліт,

мідний та бронзовий віки – IV-початок І тис до н.е.) відбувалось

поступове наростання антропогенного впливу на нагірні діброви Поділля,

але цей вплив мав локальний характер. Археологічні дані свідчать, що вже

в І тис. до н.е. територія Поділля була досить густо заселена людьми.

Більшість поселень розміщувалися в заплавах річок, які заливаються тепер

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ