Географічне краєзнавство і туризм Чернівецької області
Кажуть, що доля обирає людині шлях, який вказує напрямок спрямування
зусиль, прагнень, устремлінь. Кожен хоче зрозуміти сенс свого буття,
дати відповідь на запитання: “Яка мета мого існування, навіщо я прийшов
у цей світ?”. Багато представників людської спільноти, яким би цікавим і
насиченим їхнє життя не було, так і не змогли досягнути цю істину. На
нашу думку, головне завдання життя будь-якої особистості – це опанування
та усвідомлення національних та загальнолюдських цінностей. Кожен
повинен зайняти гідне місце у світі, своєю працею примножувати здобутки
нашої цивілізації на терені національних культурних надбань; усвідомити,
що людина – унікальне творіння природи, суспільства і самої себе. Вона
“найдивніше з дивних див” – з її різноманітними біологічними,
психологічними рисами.
У формуванні духовності підростаючого покоління провідна роль належить
краєзнавству. Вітчизнознавство починається з краєзнавства – історичного,
географічного, літературного. Комплексна, всебічна краєзнавча робота дає
змогу вивчати і цілісно сприймати національні особливості рідного краю:
природу, спосіб життя українців, їх стиль поведінки, самобутній спосіб
мислення, їх філософію, творчий мистецький почерк, національну
психологію, світоглядні засади тощо [5].
Об’єктом вивчення географічного краєзнавства є природа, населення і
господарство України або окремого її регіону. Основними функціями
краєзнавсгва є:
– педагогічна, вона визначає краєзнавство як метод, дидактичний принцип,
за допомогою яких можна домогтися підвищення ефективності
навчально-виховного процесу в освітніх закладах, успішно опанувати
знання про природу й життя людини, допомагати формувати практичні уміння
і навички;
– пропедевтична функція визначає краєзнавство як курс елементарної
шкільної географії; ці функції з 1992-1993 навчального року покладено на
курс “Географія рідного краю”; ним започатковується вивчення
систематичного курсу шкільної географії;
– наукова, вона визначає краєзнавство як структурну складову
географічної науки з усіма притаманними для неї методами дослідження. У
ній наукове географічне краєзнавство виступає як важливий інструмент
комплексного пізнання й перетворення певної території, що фактично
визначає його предмет та наукові засади. Географічне краєзнавство
виступає як прояв географічного процесу і загальних закономірностей
розвитку природи і суспільства в конкретних локальних умовах [5].
Існує крилатий вираз “Туризм – супутник географії”, тому варто
зазначити, що не останню роль в географічному краєзнавстві, саме
сьогодні, відводиться вивченню і дослідженню туризму [6].
Туризм дає можливість в системі географічної освіти (шкільної,
позашкільної, вузівської”) вивчати особливості поєднання географічного
положення і цікавих природна умов із надзвичайно багатим
історико-культурним потенціалом свого краю.
Туризм в географічному краєзнавстві є справжнім джерелом, яке розширює
світогляд, збагачує людський розум досвідом, серце наповнює почуттям
приналежності до рідного краю, матеріально і духовно стимулює розвиток
суспільства.
Отже, можна зробити висновок, що туристсько-краєзнавча діяльність має
надзвичайно високий потенціал як засіб виховання, формування громадської
свідомості, почуття патріотизму, дає необхідний комплекс знань та
уявлень про Батьківщину і відповідає нагальним потребам дитини, її
природної цікавості, емоційності, прагненню до самостійного пізнання
світу.
Також, актуальність туристично-краєзнавчих досліджень викликана
підвищенням інтересу до туризму, як складової краєзнавства, у
Карпатському регіоні, зокрема на території Чернівецької області.
Чернівецька область володіє багатьма компонентами туристичних ресурсів,
які можуть використовуватися у проведенні туристсько-краєзнавчої роботи.
Кліматичні ресурси. Широкому розвитку туризму у Чернівецькій області
сприяють кліматичні умови. В цілому клімат помірно континентальний,
м’який, вологий. Середня кількість днів із сніговим покривом від 80 (у
рівнинній частині) до 120 (в горах). Тому період можливого використання
лижних маршрутів досить довготривалий. Регіон характеризується значною
сонячною радіацією, що особливо проявляється в період травень-жовтень,
який найбільш сприятливий для відпочинку. Тому суттєвий вплив на
розвиток краєзнавчо-туристичної діяльності має тривалість комфортного
періоду. За повторюваністю він складає 40—50% від загальної кількості
днів року [3].
о і спортивного кваліфікаційного туризму. Виняткові гіпсові печери
“Буковинка-1” та “Буковинка-2” можуть використовуватись для
спелеотуризму [4].
Серед природних туристичних угідь Чернівецької області помітне місце
посідають водні ресурси. В області – 75 річок довжиною понад 10 км
кожна. Вони належать до басейнів Дунаю та Дністра, що тече по північній
межі області на відрізку в 272 км. Пересічна густота річкової мережі 0,9
км/кв. км. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет,
Черемош. Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, непостійний
водний режим, повені, наявність бистрин і перекатів надають особливу
своєрідність річкам Буковини.
Одним з найбільш важливих природних туристично-краєзнавчих ресурсів
Чернівецької області є багата і різноманітна рослинність, яку
представляють ліси (38,9 тис. га), з яких переважають цінні деревостої з
дубу, буку, липи. У передгір’ї розповсюджені широколистяні та змішані
породи.
Фауністичні ресурси Північної Буковини представлені надзвичайно цікавим
у туристське-краєзнавчому відношенні тваринним світом, що налічує 303
види. Тут проживає близько 50 видів риб, 17 видів земноводних, 12 видів
плазунів [2].
Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища
мінеральних вод та грязей. З геологічною будовою та тектонічними умовами
(особливо в Північній Буковині) пов’язані практично невичерпні запаси
лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого хімічного складу, що
використовуються для лікування багатьох захворювань.
Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо
досліджені і слабо використовуються.
Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод
(“Буковинська”, “Брусницька”, “Кельменецька”, “Хрещатик”). Особливим
попитом користується вода Брусницького родовища, яка містить
сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти.
Це визначає її лікувальні властивості та профіль курорту.
Перспективними для туристичного використання є запаси лікувальних
грязей з високими лікувальними властивостями, поблизу сіл Брусниця
(Кіцманський район), Черешенька (Вижницький район) і Костинці
(Сторожинецький район) [7].
Забезпеченість природними туристичними ресурсами Чернівецької області
досить висока. Показник ємності мінеральних вод складає 22,2 тис.
чол.-доз, лікувальних грязей – біля 1,7 млн. чол.-доз, річкових пляжів –
7,1 млн. чол.-доз, лісів -2,1 млн. чол.-доз.
Загалом у області забезпеченість природними туристичними ресурсами 1
кв. км території та 1 жителя відповідно в 1,4 та 1,8 рази вищі, ніж в
Україні. Це підтверджує можливості розвитку сфери лікування та
відпочинку у Чернівецькій області.
Як випливає з аналізу природно-туристичних ресурсів Чернівецької
області, тут є всі необхідні складові для активного розвитку
туристично-краєзнавчої діяльності: сприятливі кліматичні умови, водні,
рослинні та ресурси рекреації, історичні та архітектурні пам’ятники,
традиційні народні промисли і ремесла.
В Чернівецькій області нараховується 243 території та об’єкти
природно-заповідного фонду (загальна площа 7,0 тис. га), в тому числі
державного значення: 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і
дендрологічний парк Чернівецького національного університету,
Сторожинецький дендропарк, а також -136 пам’яток природи, 40 парків, що
є пам’ятниками садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ
місцевого значення. До складу заказників державного значення входять
ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецині, орнітологічний заказник
Драницький, лісові заказники Лунківський та Петровецький. До пам’яток
природи державного значення відносяться: урочище Білка, печери
Буковинка, Піонерка, Попелюшка, Баламутівська, Рухотинський і Шилівський
ліси, Тисовий яр [4].
Пам’ятники археології та архітектури представлені в меншій мірі і
включають: слов’янські городища ІХ-Х сторіч, древньоруські городища
ХІІ-ХІІІ сторіч, пам’ятники культової архітектури.
Буковина має художні промисли: виготовлення килимів, вишивання,
виготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній,
південно-західній і західній частині Чернівецької області.
Таким чином, сприятливі природні кліматичні умови, велика кількість
річок, мінеральних джерел, поєднання мальовничих Прут-Дністровських
лісостепових, передгірських і гірсько-карпатських ландшафтів, численних
заповідних територій, пам’ятників природи, історії і культури, достатня
забезпеченість транспортними шляхами поряд зі своєрідними
етнокультурними особливостями створюють у Чернівецькій області широкі
можливості для розвитку туристично-краєзнавчої діяльності.
Література:
1. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Рад. школа, 1966.
2. Географічна енциклопедія України. – К.: “Українська Радянська
Енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1990.–Т. 2.
3. Украинские Карпаты. Природа. — К.: Наук. думка, 1988.
4. Долишний М.І., Кудельман М.С., Ткаченко К.К. й др.// Карпатский
рекреационный комплекс. — К.: Наук. думка. 1984.
5. Краєзнавство і туризм: Освіта, виховання, стиль життя. – Київ:
Реформа, 1998. -264 с.
6. Крачило М.П. Економічні аспекти розвитку туризму в Україні в
контексті світового досвіду// Проблеми розвитку туризму в Україні і
завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму. Теа
доп. Всеукр. наук.-практ. конф. Ч. 1. – Київ–Косів, 1994.
7. Нудельман В.І. Передумови розвитку Карпатського регіону в
Європейському контексті// Карпато-український міст в Європу: проблеми і
перспективи. Тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. —Львів. 1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
