UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеографо-краєзнавчі аспекти історичного дослідження Галичини (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1194
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Географо-краєзнавчі аспекти історичного дослідження Галичини

 

Актуальність постановки питання географо-краєзнавчих особливостей

дослідження історичного розвитку Галичини полягає передусім у тому, що

даний напрям до цього часу найбільше декларувався істориками. Звичайно,

ми не претендуємо на суто специфічне історичне розкриття поступу

території Галичини (хай це залишиться все-таки за ними), однак дане

питання повинно мати і географічний бік, що виявляється у своїх

географо-краєзнавчих наголосах. Саме останні є нагальними у випадку

висвітлення таких складних як географічних, так і історичних процесів,

якими є заселення і розселення території. Їхній розгляд провадився в

межах натепер існуючих адміністративно-територіальних одиниць (областей,

районів), що не розкривало повноти територіального їхнього охоплення,

адже ці межі були і залишаються штучними.

 

Нами бачиться концептуальна зміна хорологічної основи дослідження і

перехід до таких таксономічних одиниць, як історико-географічний край

[2, 3, 4, 5, 6, 7].

 

Надалі доцільно зупинитися на часових рамках провадження

географо-краєзнавчих досліджень Галичини. Питання хронологічної

детермінізації постає не абстрактно, а залежить від завдань, які мають

місце у кожній конкретній роботі і, таким чином, несе, окрім свого

часового, ще й інші навантаження, скажімо, етнічне, коли вирішується

специфіка походження етносу, демографічне, коли з’ясовуються особливості

населення регіону, психологічне, коли досліджується етнорегіональна

психологія населення тощо. Звідси виступає одна із найголовніших рис

географо-краєзнавчих досліджень — взаємозв’язок, взаємозалежність і

взаємообумовленість часу і явища, часу і предмета, що досліджуються.

Дана залежність проступає на рівні функціональної, тобто між ними

утворюється двобічно спрямована ланка нерозривного зв’язку, рівновага

якої є передумовою успішності виконання поставленого краєзнавчого

завдання (під рівновагою розуміється розмірність часових меж і величини

та ваги явищ чи предметів, що піддаються аналізові, іншими словами — це

критеріальний показник, що має тільки свій якісний вияв, який

опосередковано відбиває кількісні характеристики об’єктів, явищ і

предметів). Отже, кожне краєзнавче явище (чи то соціально-політичні

процеси, чи то історичні, чи то процеси розселення) має свій оптимальний

(реально допустимий) час розгляду, не вийшовши за межі якого явище

залишиться або не розкритим (якщо залучений час розгляду не описує

всього процесу), або вийшовши, явище стане перевантаженим зайвими

деталями, що нівелюватимуть провідні чинники (якщо час розгляду є

надмірним і охоплює позафункціональний час розвитку явища).

 

Нами пропонується брати до уваги не весь період заселення території

Галичини, що тривав, починаючи від раннього палеоліту (600 тис. р.

тому), а найостанніший часовий відтинок антропогену — голоцен, який на

тлі початку попереднього періоду є дуже малим, а на тлі геологічного

розвитку Землі — нищівно малим. Цей період становить досить помітний

інтерес не лише для географів, але й для істориків, біологів, особливо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ