UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1049
Скачало137
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву

 

У 1999-2006 роках вийшли з друку декілька монографій, де узагальнено і

переосмислено із сучасних наукових позицій результати багаторічних

геоморфологічних досліджень Українських Карпат. Передусім у них

уточнюється геоморфологічна регіоналізація Карпатського регіону,

детально розглядаються особливості геоморфологічної будови

Передкарпаття, Скибових та Вододільно-Верховинських Карпат [3,4,6,8]. На

часі підготовка узагальнених наукових праць про інші геоморфологічні

області. Однією з тих, що потребують узагальненого огляду, є область

Полонинсько-Чорногірських Карпат.

 

Робота з цієї проблеми вже започаткована Я.Кравчуком та М.Іваником [5].

Стосується вона регіоналізації геоморфологічної області

Полонинсько-Чорногірських Карпат. Авторами пропонується виділяти

передусім дві підобласті: 1.Полонинського хребта та 2.

Свидовецько-Чорногірського масиву. У межах кожної з них виділяють по три

геоморфологічні райони: першої – Полонини Рівної, Полонини Боржави та

Полонини Красної, а другої – Свидовецького гірського масиву,

Чорногірського гірського масиву, Гірської групи Гриняви і Лосової.

 

Здійснені нами у 2005–2006 роках експедиційні дослідження, аналіз

картографічного матеріалу дає підстави цілком погодитись з авторами, які

відносять гірські хребти, що лежать між річками Чорним Черемошем і

Сучавою у межах Полонинсько-Чорногірських Карпат, до єдиного

геоморфологічного району, який розділений Білим Черемошем на два

підрайони. У їх межах хребти типово карпатського простягання знаходять

своє продовження. Однак дискусійною на нашу думку є назва

геоморфологічного району. Для аргументування власної позиції передусім

розглянемо особливості творення назв інших геоморфологічних районів у

межах обох підобластей Полонинсько-Чорногірських Карпат, щоб застосувати

метод аналогій.

 

Так, усі райони, що входять до підобласті Полонинського хребта, мають у

назві слово «полонина». Серед районів Свидовецько-Чорногірського масиву

два називаються «гірськими масивами», а третій чомусь «гірською групою».

 

 

Щодо власних назв, то у підобласті Полонинського хребта для районів

використано назви: Рівна, Боржава, Красна. Рівна відповідає назві

найвищого хребта всього геоморфологічного району. Назва «Полонина

Боржава», очевидно, утворена від назви однойменної річки. Витоки її

розміщені на схилах найвищих вершин головного хребта Боржави, а ліві

притоки членують його на окремі відроги. Полонина Красна отримала назву,

можливо, від села Красна, що розтягнулось уздовж долини Тересви та

східного схилу гірського масиву. Красною називають місцеві жителі і

вершину з розлогою полониною, яка на картах чомусь позначена як Климова

(1494 м). Насправді Климовою Кичерою горяни прилеглих сіл називають

вершину висотою понад 1480 м, яка розміщена західніше по хребту. Річку ж

яка на картах підписана як Красна, місцеві мешканці називають

Красношуркою.

 

У Свидовецько-Чорногірському масиві назва Свидовецького хребта чи

цілого гірського масиву, очевидно, утворена від назви річки Свидовець,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ