UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтапи становлення та розвитку об`єктів природно-заповідного фонду в східній частині Опілля (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2162
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Етапи становлення та розвитку об`єктів природно-заповідного фонду в

східній частині Опілля

 

Історія наукових досліджень східної частини Опілля нараховує десятки

років. Необхідно відмітити праці Ш.Вердака (1923), Г.С.Куковиці (1976),

М.П.Чайковського (1979), К.І.Геренчука (1979), Б.В.Заверухи (1981,

1982), М.М.Барни, Л.П.Царика, В.М.Черняка (1997), Й.М.Свинка,

В.М.Черняка, П.М.Дем’янчука (1999), які присвячені вивченню як біотичних

компонентів, так і ландшафтів даної території .

 

Основною метою публікації є аналіз історії дослідження

природозаповідання території східної частини Опілля в межах

Тернопільської області. Збільшення площ, зайнятих об’єктами

природно-заповідного фонду є однією з передумов оптимізації

землекористування та сталого розвитку регіону.

 

Заповідні об’єкти східної частини Опілля в межах Тернопільської області

займають площу 11299,1 га (6,6% території). В Тернопільській області

заповідними об’єктами зайнято 8,5% території. Відповідно з Програмою

формування національної екологічної мережі, об’єкти природно-заповідного

фонду України повинні складати 10,5% території. Для досліджуваного

регіону їх частка повинна б бути не меншою.

 

Систематичні дослідження природи східної частини Опілля припадають на

кінець 19-початок 20 ст. і торкаються вивчення окремих компонентів

природи даної території. Результати досліджень лягли в основу створення

на теренах Опілля перших заповідних об’єктів. Такими об’єктами стали

лісові резервати найбільш збережених букових деревостанів у лісництвах

Шибалина, Вербова та Урмані на площі близько 15 га. Відомості про ці

об’єкти черпаємо із реєстру заповідних територій та об’єктів

Тернопільського воєводства станом на 1939 рік. В цей період

природодослідженням та природозаповіданням на західноукраїнських землях

займались дві групи науковців: польська – під керівництвом В.Шафера та

українська – під патронатом греко-католицької церкви та науковим

керівництвом М.Мельника та О.Мріц. До особливостей цього періоду слід

віднести інвентаризацію цінних природних об’єктів, створення перших

банків даних, пропаганду серед громадськості природоохоронних ідей,

доцільності збереження і відтворення природи.

 

Період 40-50 рр. ХХ ст. не приніс відчутних результатів у

природодослідженні і природозапові-данні, окрім безсистемної вирубки і

знищення лісових ресурсів, розорання нових територій в по-воєнні роки.

Кінець 50-х – початок 60-х рр. ХХ ст. пов'язаний з проведенням

фізико-географічного районування території, завданням якого було

виявлення, розмежування та характеристика географічних областей і

районів в інтересах розвитку сільського господарства. В 1961 році була

опублікована книга М.П.Чижова «Український лісостеп», в якій автор поряд

з покомпонентним аналізом природи і фізико-географічними відмінами

зауважує, що відновлення природних ресурсів повинно відбуватись

пришвидшеними темпами, які випереджали б темпи їх виснаження. В 1964

році опублікована праця К.І.Геренчука, М.М.Койнова, П.М.Цися

«Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ