UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтапи формування поселенської мережі Луганської області (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1789
Скачало137
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Етапи формування поселенської мережі Луганської області

 

Територіальна організація розселення в Луганській області формувалася

під впливом багатьох чинників. Використовуючи історичний метод

дослідження, виділимо етапи її формування та з’ясуємо основні напрямки

розвитку поселенської мережі у кожному з них.

 

Початок утворення поселенської мережі на території сучасної Луганської

області припадає на XVII ст., коли внаслідок стихійного заселення

виникла низка поселень вздовж річок Сіверський Донець, Айдар, Красна,

Біла тощо. Заради укріплення південного кордону ще у середині XVII ст.

з’явилося кілька невеличких поселень, найбільшими з яких були Осиновий

Острог, заснування якого відноситься до 1637 р., Новопсков, (1638 р.) та

Білолуцьк на Айдарі (1643 р.), які є найдавнішими поселеннями та

території Луганщини [8].

 

На початку XVIIІ ст. на лівобережжі Сіверського Донця вже існувало

більше 10 поселень, чисельність населення яких не перевищувала 150 осіб.

До найбільших належали Луганське (зараз – Станично-Луганське) із

населенням 149 осіб, Боровське – 120 осіб та Краснянське – 115 осіб [9].

Інші поселення – Староайдарське, Теплинське, Трьохізбенське,

Сухорєвське, Ново-Краснянський Юрт, Ново-Айдарське, Біленське,

Закотинське, Обливи – мали людність менше 100 осіб.

 

Головним чинником, який відігравав провідну роль на першому етапі

розселення, були природні умови, що визначали місця виникнення поселень.

Формування поселенської мережі розпочалося з орієнтації на гідрографічну

мережу регіону: річки Сіверський Донець та його ліві притоки Айдар,

Красна, Тепла, Біла.

 

У 1707-1708 рр. процес формування поселенської мережі було порушено в

результаті повстання Кіндрата Булавіна та карної експедиції російських

військ, які зруйнували низку містечок, насамперед вздовж річки Айдар.

Таким чином, первинну мережу поселень було зруйновано під впливом

військово-політичного чинника, який і надалі відігравав не останню роль

в процесі її формування.

 

Відтоді заселення території Луганщини відбувалося вже за царськими

грамотами, у яких вказувалося якому воєводі (або військовому чину)

віддаються у володіння ті чи інші землі. Загалом ця територія спочатку

була підпорядкована Воронезькій губернії, потім частина її перейшла до

складу новоутвореної Слобідсько-Української губернії.

 

Згідно з матеріалами перепису Слобідських полків, що його зробив у 1732

р. майор Хрущов, вздовж річки Красної вже існувало кілька слобід із

населенням до 500 осіб і два містечка – Кабаньє та Сватова Лучка [9].

 

Матеріали перших трьох ревізій свідчать про те, що примусове поселення

однодворців та військових було не досить ефективне: у переважній

більшості таких поселень кількість населення не тільки не збільшувалася,

а навіть зменшувалася.

 

Таблиця 1

 

Населення слобід Луганщини на території Бахмутської провінції за

матеріалами 1-ї, 2-ї та 3-ї ревізій*

 

Назва слободи Чисельність населення у 1719 р. Чисельність населення у

1737 р. Чисельність населення у 1744 р.

 

Трьохізбенська 533 539 350

 

Староайдарська 645 627 352

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ