UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖовква. Укріплення (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1944
Скачало160
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Жовква. Укріплення

 

У кінці XVI ст. на західноукраїнських землях, загарбаних Польською

Короною, на території поселення Винники постала чудова перлина

европейського ренесансу – укріплене місто-резиденція Жовква.

 

Один із наймогутніших польських шляхтичів, канцлер, гетьман військ

коронних Станіслав Жолкевський (1547-1620 рр.) – апологет католицизму,

успішний полководець і далекоглядний політик, вихований у традиціях

ренесансу, у листі до дружини писав: «Наступають щоразу страхітливіші

небезпеки. Це і спонукало мене, насамперед, збудувати свій замок і

закласти містечко...» [1, с. 13].

 

На думку С. Баронча, яку підтримує офіційна польська історіографія,

татарське нашестя 1594 року врешті-решт і спонукало С. Жолкевського до

активних дій «...для безпеки своїх підданих гетьман постановив певне

місце уфортифікувати, щоб усі могли схоронитись у часи тривог. Село

Винники найкраще підходило для його задумів. Саме тут Станіслав

Жолкевський розпочав будувати над озером оборонний замок, а навпроти

замку – костел у волоському стилі...» [1, с. 8]. 22 лютого 1603 року – в

честь перемоги С. Жолкевського над шведами (під Ревелем) польський

король Сиґізмунд III надав привілей на підтвердження назви м. Жовкви.

Хоча ще довго побутували назви «Місто Винники» та «Нова Жовква» [1, с.

12]. Цим же привілеєм Жовкві було надано маґдебурзьке право з дозволом

проводити чотири ярмарки на рік.

 

Важливо висвітлити ще одну передумову виникнення Жовкви – стан розвитку

містобудівельної науки у переддень закладення фундаментів міста. Серед

теоретичних праць архітекторів, які опрацьовували засади планувального

укладу «ідеального міста», можна виділити саме ті трактати, які за часом

появи передували будівництву Жовкви. Це трактати Франческо ді Джордто

Мартіні (1501 р.), П’єтро Катанео (1550 р., друге видання 1567 р.),

Даніеле Барбаро (1567 р.) та Л. Амманаті (1570 р.). Саме праці цих

авторів, найвірогідніше, могли бути взірцем при роботах із планування

Жовкви, оскільки були видані та поширені серед архітекторів ще до 1590-х

років. Слід звернути увагу на той факт, що у працях цих авторів

знаходимо пропозиції щодо використання для укріплень міст системи стін і

бастей. Якщо уважно проаналізувати плани міст, які пропонували згадані

італійські теоретики, то неважко помітити велику схожість планувального

укладу Жовкви до одного з теоретичних проєктів «ідеального міста» з

нерегулярним обрисом плану, опрацьованого П’єтро Катанео [2, с. 36].

 

Жовква належить до міст, у яких замок-резиденція і місто мають окремі

власні укріплення, поєднані в єдиний оборонний комплекс. На прикладі

Жовкви проілюстровано поєднання і взаємодію чотирьох різних оборонних

систем (споруджених протягом відносно короткого відтинку часу (XVI-XVII

ст.) в одній містобудівельній одиниці.

 

Укріплення ренесансної Жовкви зводились поетапно. Перший етап (1594-1621

рр.) – спорудження замку та укріплення міста мурами і бойовими баштами.

За згадкою, датованою 1595 роком, «...сотні робітників звозять

будівельні матеріяли, зводять мури з тесаного каменю, випалюють цеглу»

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ