UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКадастрові карти як джерело вивчення стану земельних ресурсів галичини XVIII - поч. XX ст. (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1776
Скачало162
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Кадастрові карти як джерело вивчення стану земельних ресурсів галичини

XVIII - поч. XX ст.

 

У зв'язку з проведенням земельної реформи в Україні, що передбачає

розпаювання земель і передачу їх у власність селян, виникла необхідність

розробки нового земельного кадастру, який би відповідав сучасним

вимогам, а також був підставою для оподаткування землевласників. Нова

кадастрова політика передбачає законодавче та науково-методичне

забезпечення земельної реформи, питання кадрового забезпечення

проведення кадастрової політики Даної проблематики стосується низка

публікацій A.M.Третяка, О.Я.Панчука, Л.М.Перовича, ряд повідомлень у

періодичних виданнях, а основні положення земельних відносин в Україні

висвітлені у "Законодавчих актах та нормативних документах Держкомзему

України". Перелік основних документів земельного кадастру встановлюється

Верховною Радою України, а склад даних, включених у документи. Державним

Комітетом України по земельних ресурсах за погодженням з Державним

комітетом України по статистиці.

 

В Україні нагромаджено великий досвід проведення кадастрових робіт, які

проводилися на територіях великих господарств – колгоспів та радгоспів.

Подрібнене землеволодіння вимагає, очевидно, іншого підходу. Великий

досвід кадастрових робіт в умовах дрібного землеволодіння можна

почерпнути з кадастрових матеріалів, які розроблялися в Галичині, за

часів, коли вона входила до Австро-Угорської імперії.

 

Латинський термін "кадастр" означає облік і економічну оцінку нерухомого

майна. Створення кадастрів у Галичині бере початок від Йосифінського

(1785-1788 pp.) та Францисканського кадастру (1819 -1820 рр.), зокрема

від імператорського патенту з 12 квітня 1785 p., який зобов'язав

обміряти та описати ґрунти на всій території державі і вирахувати

натуральну та грошову вартість кожної земельної ділянки. Ця робота в

Галичині тривала два роки. Було точно визначено і закріплено граничними

знаками межі громад; у кожній громаді описано урочища, в кожному урочищі

– окремі ділянки. У 1787 p. ці матеріали були зібрані у Львові під

назвою Йосифінський кадастр (за ім'ям тодішнього цісаря Йосифа II).

Патентом від 23 грудня 1817 р. встановлювалася нова система

оподаткування грунтів [2].

 

З метою визначення розміру податку проводилися такі заходи: вимірювання

земельного майна, виготовлення карт, класифікація грунтів та оцінка

прибутків від землі.

 

Оцінку земель у складі австрійського земельного кадастру за чистим

доходом, беручи до уваги природні особливості території, зокрема фізичні

і хімічні властивості ґрунту, рельєф, водний режим і кліматичні умови

місцевості, для одержання даних робили ґрунтові обстеження, в процесі

яких визначали глибину гумусного горизонту, механічний склад, структуру,

вологість і інші властивості ґрунту. За наведеними властивостями

відбирали типові парцели, на основі яких знаходили чистий дохід.

 

Згідно з матеріалами оцінки земель проводили класифікацію угідь. При

цьому ділянки з однаковим чистим доходом відносили до одного і того ж

класу. За родом використання земельні ділянки поділялися спочатку на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ