UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіські ратуші (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1076
Скачало117
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міські ратуші

 

Невід’ємним атрибутом галицьких міст, які мали привілеї маґдебурзького

права, були ратуші. На об’ємно-просторове формування цих споруд впливали

архітектурні стилі, будівельний матеріял, середовищний контекст,

символічні та ідеологічні параметри міста і держави загалом.

Архітектурні стилі в історії співвідносяться з періодичною послідовністю

якісних змін, більшість із яких виникла все-таки внаслідок революцій,

війн та зовнішньодержавної експансії. Вибір будівельного матеріялу, з

якого зводилися ратуші, залежав від адміністративно-політичного статусу

міста, його економічного і стратегічного потенціялу. Середовищний

контекст був комплікативним продуктом двох вимірів – простору і часу.

 

Ратуші вирізнялися з-посеред иншої забудови міста, адже в них

розташовувалася міська влада – один із основних чинників впливу на

формування цілого образу споруди. Потреба у таких будівлях має глибоке

коріння, ще у античній Греції зводили – buletorion, а у Римі – kuria. В

Европі найстарші середньовічні ратуші починають будувати у ХІІ ст. і для

цього вибирають символічні місця – переважно у центрі міста, посередині

ринкової площі, инколи в одній з її сторін. Ратуші були переважно

прямокутні у плані. Архітектурне вирішення фасадів було монументальним,

майже завжди з вежею і годинником. Вежа була вбудована в об’єм будівлі

або вільно розташовувалася поруч. Набір приміщень складався з зали нарад

міської влади, судової палати, вартівні міської сторожі, в’язниці в

пивницях, купецьких крамниць тощо. Поруч із ратушею зводили різні

споруди торговельного призначення: сукенниці, купецькі крамниці тощо.

Архітектурні форми ратуші змінювалися упродовж століть відповідно до

розвитку мистецтва – від суворих середньовічних оборонних будівель до

репрезентаційних багато оздоблених фасадів, взорованих на шляхетні

палаццо.

 

Моделювання функціонального простору ратуші і її зовнішнього образу

визначалося ідеологічним скеруванням. Зміни ідеології або її модифікація

прямо пропорційно впливали на головну адміністративну споруду міста.

Первинно, на початках локації міста, місце під споруду ратуші вибиралося

посеред ринкової площі, зі зручними комунікаційними сполученнями.

Горизонтальні габарити визначалися розміром площі, статусом міста і його

впливом на політику в регіоні. Архітектурне вирішення фасадів залежало

від часу будівництва, а їхня зміна – від політичного устрою або

належности до певної держави. Отже, споруда ратуші була у просторі

міста, регіону та окремої держави певним символом. Цей символ мав

важливе значення для формування міщанської та національної ідентичности,

отож втручання в образ ратуші могло спричинити зміну суспільних

настроїв.

 

Для Галичини і зокрема процесу формування її міської культури значення

ратуш до сьогодні не повністю осмислене й оцінене. Архітектурний образ

ратуш мав вплив не лише на формування ідентичности, але й на мистецьку

цінність цілого ансамблю міста.

 

Про ідеологічне підґрунтя архітектурного образу ратуш свідчить той факт,

що під час заснування міста Станіславова (сучасний Івано-Франківськ), у

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ