Микола Мельник – талановитий український природодослідник і педагог
Дві світові війни, які прокотилися по території України у ХХ-му
столітті, часті зміни окупаційних режимів та репресії завдали нашому
народові багато страждань і втрат, а багатьом з тих людей, кому
пощастило вижити у цій вогняній круговерті, вони поламали життєвий шлях,
не дозволили розвинутися їх природним здібностям, здійснити свої мрії.
До числа таких обдарованих природою галичан, які через незалежні від них
обставини не зуміли повністю розвинути свій талант, відноситься
маловідомий сучасному поколінню неординарний природодослідник Микола
Мельник, син селянина Ілька Мельника з села Драганівка Тернопільського
повіту.
Народився Микола Мельник 20 листопада 1875 р. у небагатій хліборобській
сім’ї [1,2]. Змалку він виявив неабиякі здібності до навчання. Тому
після закінчення сільської початкової школи батьки влаштували його до
української гімназії в Тернополі. Після її закінчення мусив відслужити
один рік в австрійській армії і лише після цього, завдяки сприянню брата
матері Володимира Садовського, який працював у Відні, він у 1899 році
поступив на природниче відділення філософського факультету Віденського
університету, де глибоко зацікавився мінералогією та ботанікою і
зоологією.
Після закінчення університету, у 1904 році Микола Мельник розпочав
педагогічну працю у польській гімназії в Перемишлі, одночасно викладаючи
природознавство в Українському інституті для дівчат – першій в Україні
жіночій середній школі з українською мовою навчання, яка на цей час уже
завоювала собі авторитет і популярність серед української громадськості
не тільки в Перемишлі, а й далеко за його межами. Основний чинник, що
визначив рівень викладання в Інституті – це професіоналізм викладачів,
які працювали в ньому. Однак, молодого вчителя М.Мельника приваблювала
не лише педагогічна діяльність, але і наукова робота, тому у 1906 році
він переїхав до Львова і почав працювати вчителем у філії Української
Академічної гімназії. Львів на цей час уже був відомим освітнім і
науковим центром. Тут М.Мельник відразу поринув у наукову діяльність.
Здійснює польові дослідження з ботаніки, мінералогії, антропології та
етнографії, співпрацює з науковим товариством ім. Т.Шевченка, а з 1909
р. стає членом Фізіографічної комісії НТШ, яку згодом очолив. Першим
його вагомим науковим успіхом стає видання у 1911 р. підручника
українською мовою “Мінеральогія і геольогія для середніх шкіл” [3].
Підручник складається з двох частин: мінералогії з елементами
кристалографії та загальної геології. Він вдало побудований, виклад
матеріалу супроводжується численними ілюстраціями. Тому, незважаючи на
значний обсяг наукової інформації він є доступним для учнів. Цінним є й
те, що в ньому наводиться ряд прикладів з місцевого матеріалу. Все це
свідчить про високу ерудицію автора, його педагогічний хист і намагання
у нелегких умовах його епохи дати українським дітям підручник рідною
мовою.
У 1914 р. Микола Мельник підготував ґрунтовну наукову працю з
мінералогії “Методи визначення породотвірних мінералів”, яку подав до
Львівського університету як дисертацію на здобуття докторського ступеня.
Однак не захистив її, бо влітку почалася Перша світова війна, яка на
тривалий час перервала його педагогічну і наукову діяльність. Вже на
початку війни його мобілізували до австрійської армії, в березні 1915
року він потрапляє в російський полон і як полонений опиняється у
Симбірську, Уфі, Челябінську, працює на різних роботах. Лише після війни
повертається до Львова і продовжує викладати у філії Української
Академічної гімназії. У 1920 р. його обирають дійсним членом НТШ, а з
1923 р. він входить до складу Виділу (Президії) Наукового Товариства ім.
Т.Шевченка.
У 1922 році Микола Мельник видає свою другу і найважливішу наукову
працю “Українська номенклатура вищих рослин” [4] обсягом 356 сторінок, в
якій наводить 2328 (з додатком 2377) назв рослин. Для кожної з рослин
поряд з латинською назвою подано по декілька українських народних назв з
різних регіонів України. Праця складається зі вступу і двох частин
основного тексту. У вступі дається пояснення походження назв рослин,
чому назва складається із двох слів (родова і видова) і скороченого
прізвища автора. Дослідник зауважує, що українські назви рослин, з
огляду на обширність українських земель, є дуже різноманітні. Одна і та
ж сама рослина в різних місцях має різні назви, і навпаки, досить часто
одна і та ж сама назва означає цілком відмінні рослини, тому в практиці
поряд з українською назвою зазвичай вживається і її латинська назва. Тут
же він вказує на основні наукові джерела, які були використані, крім
власних досліджень, при укладанні збірника (словника). Автор також
зазначає, що укладаючи цей збірник, він мав на увазі не лише його
наукове, але й практичне значення, особливо для тих, що хочуть пізнати
українські назви рослин, описаних в різних працях під латинськими
назвами. І, навпаки, ті, що хочуть знати латинські назви рослин,
описаних українською мовою, теж можуть ним скористатися, що він буде
корисний і хліборобам, бо знайдуть у ньому опис майже всіх
господарських, лісових та лугових рослин [4].
Перша частина збірника охоплює латинські назви дикоростучих і деяких
культурних рослин, укладених в алфавітному порядку і означені
порядковими номерами. Після кожної латинської назви подана наукова
українська назва, відтак інші народні назви тієї рослини з посиланням на
автора, від якого виписано відповідну назву, а подекуди і з поданням
місцевості (села, містечка, повіту), в якій люди вживають цю назву.
Вигляд рослин означено скороченими загальноприйнятими в ботаніці
знаками.
p
r
p
TeU:ZЛітература: 1.Енциклопедія Українознавства. Т.4. Перевидання в Україні. –Львів, 1994. –С.1515. 2.Кобів Ю.Й. Творці українського природознавства Іван Верхратський та Микола Мельник //Аксіоми для нащадків. Збірник нарисів. Упорядник Олег Романчук.-Львів, Меморіал, 1992.–С.495–511. 3.Мельник М. Мінеральоґія і геольоґія для середніх шкіл. –Львів, 1911.– 160 с. 4.Мельник М. Українська номенклатура висших рослин //Зб. матем.-природоп.-лік. секції НТШ, т.ХХІІ, Львів, 1922. – 356 с. 5.Мельник М. Др. Франц Гербіх як дослідник флори Східної Галичини і Буковини//Зб. фізіографічної комісії НТШ, в.1.–Львів,1925.–С.27–41. 6.Мельник М. Рістня (Рослинність). Карта м-бу 1:5000000 в "Атлясі України і сумежних країв". –Львів,1937. 7.Мельник М. Ботаніка. –Львів,1938. 8.Мельник М. Рослинність // Географія українських й сумежних земель / За ред. В.Кубійовича). – Краків–Львів, 1943.–С.218–242.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
