UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоширення водної вологи у грунтах території Українських Карпат (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось965
Скачало118
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поширення водної вологи у грунтах території Українських Карпат

 

Українські Карпати виділяються в якості гірської ґрунтової провінції

Західної буроземної лісової області суббореального поясу. Ґрунтовий

покрив сформувався під впливом лісової рослинності (ступінь залісненості

становить 36%). Найбільше лісів збереглося у Закарпатті (46%).

Середньоєвропейські широколистяні ліси складають біля 35% всієї флори;

важливу роль відіграють і тайгові євро-сибірські форми (30%). Виходячи

із цього ґрунтовому покриву притаманні всі ознаки лісових грунтів.

Тільки в передгір'ях і на високих луках розповсюджені відповідно

чорноземи і лучні грунти. Але в складі грунтів Карпат і прилеглих рівнин

відбулися значні зміни в результаті природничих та виробничих процесів:

збільшилася площа полонин та орних земель і угідь. Переважаючими є

наступні типи грунту: гірські бурі лісові, підзолисті, сірі лісові,

дерново-підзолисті, лучні, опідзолені чорноземи.

 

За характером сучасних природничо-господарських процесів властивості

грунтів значно змінені, що створює можливість виділити наступні висотні

грунтові зони.

 

Перша зона включає в себе дерново-підзолисті та сірі лісові грунти,

опідзолені чорноземи, дерново-опідзолені глейові і болотні грунти. Зона

займає територію з абсолютними висотами до 300 м. Чорноземи належать до

лісостепової зони, але їх використання в типізації грунтів Карпат,

Прикарпаття і Закарпаття для схематизації водно-фізичних властивостей за

вертикальними поясами необхідне, так як дозволяє показати зміну

властивостей грунтів від лісостепової природної зони до високогірного

хвойного лісу і гірських луків.

 

Другу вертикальну зону (300-500 м) займають грунти дерново-підзолисті

поверхнево-глейові. Поширені в передгір'ях Передкарпаття і Закарпаття.

До цієї зони включені і бурі підзолисті поверхнево-глейові грунти.

 

На висотах 500-1500 м розміщена найбільша гірсько-лісова зона бурих

лісових гірських грунтів. Вона включає бурі лісові грунти (гірські

буроземи), під темнохвойними і широколистяними лісами, що відрізняються

підвищеним вмістом щебеню верхньої частини горизонту (5-25 см від

поверхні) і бурі лісові опідзолені, що розташовані на терасах і

вирівняних ділянках гір. Їм притаманний різноманітний механічний склад.

 

Для бурих гірсько-лісових грунтів характерні середньосуглинковий і

важкосуглинковий механічний склад, вони мають високу пористість і високу

водопроникність, особливо верхнього горизонту, що пов'язано з його

щебенюватістю, гумусованістю і грудкуватою структурою. Не дивлячись на

щільний механічний склад бурі гірсько-лісові грунти відрізняються дуже

високою водопроникненістю (240-260 мм/хв), особливо верхнього горизонту.

 

 

Бурі лісові опідзолені грунти мають важкий (глинистий) склад і слабку

водопроникність. Ця відмінність пояснюється тим, що вони розміщені на

схилах крутизною від 10 до 30 градусів, а бурі лісові опідзолені

розміщені на вирівняних ділянках гір і річкових терасах. Тому для

буро-лісових опідзолених грунтів відсутні процеси поверхневої ерозії.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ