UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраці С. Рудницького І Ю. Липи в контексті європейської політико-географічної Думки (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2164
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Праці С. Рудницького І Ю. Липи в контексті європейської

політико-географічної Думки

 

Протягом ХІХ - ХХ століть предмет, методологія і напрямки

політико-географічних досліджень суттєво змінювались. Сучасний

російський політико-географ М.В. Калєдін на основі співвідношення

теоретичного і емпіричного рівнів знань виділяє три історичні парадигми

в політичній географії: 1) державно-описову, 2) анторопогеографічну, 3)

державно-геополітичну [1]. Така періодизація досить об’єктивно

відображає якісні зміни методологій і пріоритетів політико-географічного

аналізу.До цієї схеми варто лише додати, що деякі американські географи

(П.Джемс,Р.Платт, Д.Уітслі) проводили важливі політико-географічні

дослідження протягом 30-х, 40-х років в рамках регіональної парадигми [2

].

 

Державно-описова парадигма, на думку М.В.Калєдіна, домінувала до другої

половини ХІХ ст. Найбільш відомим представником того напрямку був

німецький вчений А.Бюшінг (1724-1793). Акцент у дослідженнях робився на

конкретному статистичному і порівняльному відображенні політичного життя

держав, що дозволило накопичити значний інформаційний матеріал. Поява

другого, антропогеографічного, напряму спричинена якісними змінами у

суспільній географії кінця ХІХ - початку ХХ ст. і зв’язана, перш за все,

з іменем німецького вченого Ф.Ратцеля (1844-1904), який узагальнив свої

наукові погляди у праці “Політична географія” (1897 р).

Політико-географічний аналіз у рамках антропогеографічної парадигми

грунтувався значною мірою на представленні визначального впливу

природного середовища на всі сфери суспільства. Тому у Ф.Ратцеля

політична географія - це обгрунтування розширення простору німецької

держави як об’єктивної потреби росту живого державного організму. Саме в

рамках цієї історичної парадигми і зявилися перші українські

політико-географічні праці Степана Рудницького.

 

Безпосереднім поштовхом до вивчення С.Рудницьким політико-географічної

проблематики була потреба в широкому ознайомленні світової громадськості

з ,,українською справою’’ та інформаційному забезпеченні процесів

державотворення. З цією метою у 1916 р. С.Рудницький видав у Відні

німецькою мовою працю “Україна з політико-географічного становища”, в

якій обгрунтував неминучість незалежності України з наукових позицій, з

урахуванням сукупності етнополітичних чинників. Подібне завдання

поставив учений і в праці під дещо публіцистичною назвою “Чому ми хочемо

самостійної України?” [3] , яка того ж року вийшла окремою брошурою. Ця

науково-просвітницька праця є, з одного боку, широким популярним

українознавчим викладом, а з іншого, - містить концептуальні положення

щодо обгрунтування деяких базових понять (нація, народ, українська

національна ідея, українська культура) та політико-географічних

принципів організації української держави.

 

С.Рудницький детально зупиняється на огляді українських історичних

регіонів, даючи етнодемографічну характеристику Підляшшя, Полісся,

Холмщини, Галичини, Угорської Русі, Буковини, Волині, Поділля,

Бессарабії, Київщини, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ