UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток міст і ремесла Київської Русі (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2304
Скачало168
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Розвиток міст і ремесла Київської Русі

 

Київська доба ознаменувалася розквітом ремесла. Ремісники мешкали в

містах, феодальних замках, боярських вотчинах, сільських поселеннях.

Міське ремесло відрізнялося від сільського складністю, розгалуженістю,

вироби — якістю. Існувало понад 60 видів ремесел.

 

Провідними галузями були металургія та обробка заліза. Відбулася

спеціалізація ковальської справи. За даними археологічних досліджень,

налічувалося до 150 видів виробів із заліза і сталі. Найбільше знайдено

предметів для ведення сільського господарства — сокир, серпів, кіс,

наральників, лопат, ножів, цвяхів, підков, кресал, пряжок, замків,

ключів, гаків, обручів. Важливе місце займало виготовлення зброї,

кольчуг. При виробленні залізних і сталевих речей застосовували

зварювання, карбування, різання, обпилювання, полірування, паяння.

Проводилися наварювання сталевих лез і термічна обробка заліза. Існувало

до 16 спеціальностей ремісників з обробки заліза і сталі.

 

Давньоруські ремісники досягли високої майстерності в ливарній справі,

центрами якої були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. За словами

літописця, в Холмі для церкви Святої Богородиці майстри вилили поміст з

міді й чистого олова, що "блищав, як дзеркало". Для цього храму частину

дзвонів привезли з Києва, а решту вилили на місці. За наказом

волинського князя Володимира Васильковича було вилито мідні двері для

церкви в Любомлі. І по сьогодні красується в кафедральному храмі Святого

Юра у Львові дзвін-велет, вилитий місцевими майстрами в 1341 p.

Збереглося ім'я автора знаменитого витвору — Яків Скора. Поряд з

виливанням поширеними були кування та карбування, переважно посуду.

Міддю оковували щити.

 

Високорозвиненим ремеслом було виготовлення прикрас з кольорових і

благородних металів. Прийняття християнства і будівництво церков сприяло

розвитку виготовлення предметів церковного вжитку. З міді виливали

дзвони і хрести. Ювеліри славилися далеко за межами краю. Прикраси

виробляли способом тиснення срібла і золота, волочіння дроту,

виготовлення скані, назерні, філіграні (перегородчастої емалі). Широко

застосовували техніку позолоти, оздоблення срібних виробів черню.

 

Інтенсивно розвивалося гончарство. Воно було поширене як у містах, так і

на селі. Посуд, що вироблявся у місті, відрізнявся якістю обробки і

різноманітнішими формами. Майже весь він виготовлявся на ручних

гончарних кругах, обпалювався в спеціальних печах — горнах, що мали

двох'ярусну конструкцію з глиняною перегородкою міх ярусами та піччю в

нижньому ярусі. Майстри виготовляли миски, горщики, черпаки, кухлі,

прялиці для ткачів, світильники, писанки, іграшки, речі церковного

вжитку. Для нанесення орнаменту на посуд застосовували складні штампи,

іноді покривали речі поливою. Вироблялася цегла — плінфа, з якої

будували князівські палаци, храми, фортеці.

 

Високого рівня досягло склоробне виробництво, продукцію якого вивозили

за кордон. Для монументального живопису (мозаїки) використовували

різнокольорову смальту (кубики зі скляної маси). Із скла робили

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ