UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські ландшафтознавчі школи: історія становлення, теоретико-методологічний фундамент, основні напрями досліджень (реферат)
Авторвід користувача сайта
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1800
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українські ландшафтознавчі школи: історія становлення,

теоретико-методологічний фундамент, основні напрями досліджень

 

Існують різні точки зору на обсяг і зміст поняття “наукова школа”.

Перелік публікацій, що висвітлюють результати таких досліджень,

порівняно незначний. Уявлення про стан і рівень вивченості питання про

наукові школи в географії відображені у монографії Ф.М.Мількова (1981),

монографічному збірнику “Наукові школи в географії” (1983) і кількох

статтях. Відомо також кілька статей, в яких використовується, але не

досліджується поняття “ландшафтознавча школа”. Передумовами утворення

наукової школи є наявність плідно працюючого колективу, об’єднаного

спільністю поглядів і очолюваного лідером – носієм прогресивної наукової

парадигми і організатором наукової творчості. Змістовною ознакою

наукової школи є її парадигмальна цілісність. М.Г.Ярошевський (1977)

називає цю властивість наукових шкіл “категоріальним профілем”. Є школи,

що формуються і розвиваються на підставі єдиної парадигми, яку поділяють

всі члени колективу. Інші школи визнають кілька концепцій і користуються

кількома теоретичними моделями, які іноді підходять до розуміння одного

і того ж предмету з несумісних точок зору. Перші можна називати

моноконцептуальними, другі – поліконцептуальними.

 

Обов’язковою умовою функціонування наукового об’єднання як наукової

школи є наявність учнів і послідовників. Через учнів і послідовників

відбувається передача наукових уявлень і традицій від одного покоління

до іншого, здійснюється зв’язок між різними поколіннями. Важливим

показником сформованості наукової школи є її інтеграційний потенціал,

тобто здатність об’єднувати навколо себе однодумців і послідовників,

впливати на концептуальні уявлення представників інших наукових

об’єднань. Показниками ефективності функціонування наукової школи є

внесення науковим колективом значного вкладу в теорію і практику, а

також застосування власної методики досліджень. Суттєвим питанням є

класифікація наукових шкіл. Ф.М.Мільков поділяє наукові школи на

провідні і місцеві. До провідних він відносить школи, які залишають

глибокий слід в історії науки і виховують багатьох талановитих

дослідників, з числа яких згодом виростають лідери нових наукових шкіл.

Виховний та інтеграційний вплив провідних шкіл поширюється далеко за

межі їх територіальної приналежності, вони формують нові концепції.

Місцеві школи являють собою порівняно невеликі колективи, що знаходяться

під впливом провідних шкіл і зайняті вирішенням окремих проблемних

питань, не продукують власні наукові концепції, а розвивають концепції,

запропоновані провідними школами.

 

Все поле українського ландшафтознавства можна поділити у першому

наближенні на ландшафтознавчі центри і осередки. До ландшафтознавчих

центрів будемо відносити відомі наукові колективи, які мають потужний

кадровий потенціал і очолюються визнаними лідерами сучасного

ландшафтознавства. Саме ці центри можна визначати як провідні

ландшафтознавчі школи. Окремих фахівців з ландшафтознавства або їх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ