UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Укра
Авторвід користувача сайта
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11116
Скачало640
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки

у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській

Україні. Зміни в сільському господарстві. капіталізація. Ринкові

відносини

 

ЕКОНОМІКА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

 

Подумайте, як впливає економіка на політику, як політика визначає

економіку. Наведіть приклади з української та європейської історії.

 

Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки в

західноукраїнських землях

 

Поразка революції 1848 р. в Європі забезпечила Габсбургам можливість

подальшого панування над усіма складовими своєї «клаптикової імперії»,

уключаючи й західноукраїнські землі. Проте незадоволення австрійської

буржуазії, національне пробудження поневолених народів, поразки у війнах

із сусідами все ж примусили офіційний Відень удатися до модернізації

суспільно-політичного й економічного життя.

 

МОДЕРНІЗАЦІЯ (від фр. modernisation оновлення) — удосконалення, надання

нового вигляду. Організований владою відсталої країни ряд реформ і

перетворень з метою наздогнати розвинуті країни, зберігши при цьому

владне становище провідних верств.

 

Австрійський уряд, особливо після воєнних поразок, усвідомив: або в ході

оновлення він наздожене провідні держави Європи, або втратить свої

позиції та не втримає в покорі поневолені народи. Тому в 1860 р. (після

поразки у війні 1959 p. з Францією та П'ємонтом) австрійський уряд

змушений був розширити права національних регіонів і пообіцяти їм на

майбутнє ще ширшу автономію. Національні провінції отримали право

обирати свої законодавчі органи  — крайові сейми. Щоправда, обрані в

1861 р. Галицький і Буковинський крайові сейми, відповідно до

конституції, мали займатися тільки місцевими справами. Виборча система

забезпечувала повне домінування шляхетства над буржуазією і селянами.

 

Якщо ж урахувати, що шляхетство Галичини та Буковини було не

українським, стане зрозуміло, що проголошена рівноправність націй не

визволила українців із національно-пригнобленого становища.

Використовуючи свою кількісну перевагу, польська більшість і надалі 

отримала можливість ущемлювати українську національну культуру. 

 

Зокрема, у 60-х роках XIX ст. польський сейм прийняв закон про навчання

польською мовою в початкових і середніх школах. Польська утвердилася і

як крайова урядова мова. 

 

Після поразки 1866 р. у війні з Пруссією австрійський уряд, поступившись

вимогам угорської аристократії та буржуазії і в 1867 p., перетворив

Австрійську імперію на дуалістичну (подвійну) Австро-Угорську монархію.

її територія ділилася на дві частини. Галичина й Буковина ввійшли до

складу австрійської частини, а Закарпаття — до угорської.

 

Офіційно нова конституція проголошувала національну рівноправність у

школах, державних установах і судах, а також «право на вільний

розвиток». Однак фактично над українством, як і раніше, збереглася влада

його поневолювачів.

 

Революційні події 1848 p., які охопили Австрію та багато інших країн

Західної та Центральної Європи, спричинили скасування панщини в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ