.

Основи теорії попиту та пропозиції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
574 7384
Скачать документ

Основи теорії попиту та пропозиції

План

Попит. Закон попиту. Чинники, які впливають на попит.

Пропозиція. Закон пропозиції. Чинники, які впливають на пропозицію.

Ринкова рівновага. Механізм взаємодії попиту і пропозиції.

Державне регулювання ринку та його вплив на ринкову рівновагу.

Практичне застосування дії закону попиту і пропозиції.

2.1. Попит. Закон попиту. Чинники, які впливають на попит.

Попит (QD) – це співвідношення між двома змінними – ціною і кількістю
блага, яке споживачі хочуть і можуть купити за цією ціною. Попит – це
перелік цін і кількостей. Основна властивість попиту полягає у тому, що
при незмінності інших параметрів, зниження ціни веде до відповідного
зростання величини попиту. І, навпаки, підвищення ціни веде до
відповідного зменшення величини попиту (закон попиту).

Обсяг (величина) попиту – конкретна кількість блага, яку споживач хоче
купити за конкретною ціною. Величина попиту змінюється із ціною, але
зміна попиту вплине як на ціну, так і на величину попиту. Існує
негативний, чи зворотній зв’язок між ціною і величиною попиту, яка
називається законом попиту . Цей зв’язок можна зобразити у вигляді
простого двовимірного графіка, побудованого виходячи з наведених даних в
таблиці 1:

Таблиця 1. Попит індивідуального покупця на кукурудзу:

Мал.2. Величина попиту

Математична залежність величини попиту від ціни, в загальному вигляді
може бути представлена функцією: QD= f(Р); QD= С – d • Р ( лінійна
функція попиту ), де c і d – додаткові параметри. Ця функція –
математичне вираження закону попиту, в якій виражено, як обсяг попиту на
товар (Q) залежить від його ціни (Р).

Чинники, які впливають напопит.

Споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується не тільки
на ціни. Серед реального життя споживач враховує ще й інші нецінові
чинники: свій дохід, наявність можливих замінників товару, а також свої
уподобання, моду та ін. Тобто можна зробити висновок, про те що функція
попиту є функцією кількох змінних величин. Розглядаючи функцію попиту як
функцію лише ціни, ми припускаємо, що всі інші чинники – постійні.

Зміна ціни приводить до руху уздовж кривою попиту (мал. 2).

Зміна нецінових чинників приводить до зміщення всієї кривої D0вгору(D1)
чи вниз (D2) (мал. 3)

Мал.3. Зміни величини попиту під впливом нецінових чинників

Нецінові чинники, які впливають на попит:

1) дохід; 2) ціни на спряжені товари; 3) смаки і уподобання; 4)
кількість споживачів на ринку; 5) очікування споживачів; 6) пора року;
7) національні традиції.

1 . Дохід . Вплив доходу на попит дуже суттєвий. Здебільшого збільшення
доходу веде до збільшення попиту (зміщення кривої вгору). Хоча, із
зростанням доходу споживання деяких товарів може скорочуватися, коли
споживач заміняє їх дорожчими і якіснішими (зміщення кривої вниз
ліворуч).

2 . Ціни на спряжені товари . Попит може змінюватися в обох напрямах
залежно від типу товару, який може бути взаємозамінним чи
взаємодоповнюючим. Для взаємозамінних товарів: при підвищенні ціни на
один із них попит на другий збільшується (зміщення кривої вгору).
Взаємодоповнюючі товари споживаються одночасно, тому при підвищенні ціни
на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

3. Смаки і уподобання . Сприятливим для даного продукту є зміна
споживчих смаків чи переваг, викликане рекламою чи зміною моди,
означатиме, що попит зросте по кожній ціні (зміщення кривої попиту
праворуч). Несприятливі зміни в уподобаннях викличуть зменшення попиту і
зміщення кривої попиту ліворуч. Слід зазначити, що технологічні зміни, в
вигляді появи нового продукту, можуть привести до зміни споживчих
смаків. Наприклад, поява компакт-дисків призвело до скорочення попиту на
платівки.

4. Кількість споживачів на ринку . Із збільшенням цього показника попит
зростає (зміщення кривої праворуч), і навпаки, із зменшенням кількості
споживачів попит спадає (зміщення кривої ліворуч).

5. Очікування . Споживчі очікування, щодо таких чинників, як майбутні
ціни на товари, наявність товарів і майбутній дохід, здатні змінити
попит. Очікування споживачів щодо можливості підвищення цін в
майбутньому можуть спонукати їх купувати більше (зміщення кривої попиту
праворуч), очікування збільшення доходів може змусити споживачів менше
обмежувати поточні витрати. Навпаки, очікування падіння цін і зниження
доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. (зміщення кривої
попиту ліворуч)

2.2. Пропозиція. Закон пропозиції. Чинники, які впливають на пропозицію.

Обсяг (величина) пропозиції (QS) становить певна кількість товару, який
фірма реалізує за певною ціною. Існує прямий (позитивний) зв’язок між
ціною і кількістю запропонованого продукту. З підвищенням цін відповідно
зростає і величина пропозиції; зі зниженням цін скорочується і величина
пропозиції. Цей специфічний зв’язок називається законом пропозиції. Цей
закон показує, що виробники хочуть виготовити і запропонувати для
продажу більшу кількість свого продукту за високою ціною, ніж вони
хотіли б це робити за низькою ціною. Залежність між ціною і пропозицією
можна зобразити у вигляді графіка, послідовно з’єднавши точки, узяті з
таблиці 2:

Таблиця 2

Мал.4 Зміни пропозиції під впливом нецінових чинників.

Зміна ціни призводить до руху уздовж кривої пропозиції (мал. 4). Так, як
і крива попиту, крива пропозиції може зміщуватися під впливом цінових
факторів .

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію:

1) ціни на ресурси; 2) витрати виробництва; 3) технологія виробництва;
4) податки і дотації; 5) ціни на інші товари; 6) очікування зміни цін;
7) кількість продавців на ринку; 8) пора року.

Зсув кривої S0до S1означає збільшення пропозиції: виробники при цьому
поставляють більшу кількість продукту по кожній із можливих цін. Зсув
ліворуч, від S0до S2, вказує на скорочення пропозиції: виробники
пропонують меншу кількість продукту по кожній із можливих цін.

1 . Ціни на ресурси . Крива пропозиції фірми грунтується на витратах
виробництва, значну частину яких становить вартість ресурсів. Тому
зниження цін на ресурси знижує витрати виробництва і збільшує
пропозицію, тобто крива пропозиції переміститься праворуч (і навпаки –
підвищення цін на ресурси змістить криву ліворуч).

2. Технологія виробництва . Удосконалення технологій дозволяє зменшити
витрати виробництва на одиницю продукції, що призведе до зменшення
загальних витрат і збільшення пропозиції.

3. Податки і дотації . Підприємства розглядають більшість податків як
витрати виробництва. Тому підвищення податків збільшить витрати
підприємства і зменшить пропозицію. Навпаки, дотації (держава субсидіює
виробництво якогось товару) дозволяють скоротити витрати і збільшити
пропозицію.

4. Ціни на інші товари . Зниження ціни на один товар може спонукати
виробників збільшити випуск і пропозицію іншого (замінника) товару по
кожній з можливих цін. І навпаки, підвищення ціни на один продукт,
призведе до зниження пропозиції товару-замінника.

5. Очікування зміни цін . Якщо очікується підвищення цін, то виробники
можуть затримати випуск на ринок своєї продукції і тим самим скоротити
поточну пропозицію. Але, у багатьох галузях обробної промисловості
очікування підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі
потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

6. Кількість продавців на ринку . При даному обсязі виробництва кожної
фірми, чим більша кількість продавців продукції, тим більша ринкова
пропозиція. При вступі в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції
стане зміщуватися праворуч. Якщо в галузі мала кількість фірм, то
відповідно ринкова пропозиція є малою. Це означає -якщо фірма виходить з
галузі крива пропозиції зміщується ліворуч. Математична залежність
величини пропозиції від ціни виражається лінійної функцією пропозиції:

Qs = f(P);QS = a + b?P, де а і b – додаткові параметри.

2.3. Ринкова рівновага. Механізм взаємодії попиту і пропозиції. Роль
ціни.

Ринок знаходиться у рівновазі за умови: QD= QS

Зміни в ринковій рівновазі можуть відбуватися як під впливом цінових,
так і нецінових факторів. Якщо цінові фактори впливають на зміну
величини попиту чи пропозиції, то нецінові впливають на сам попит і
пропозицію. Уявімо, що ціна рівноваги на ринку курятини – 12 гривень за
кг при кривій попиту D1. При такій ціні величина попиту і пропозиції
-збалансовані, і рівноважний обсяг продукту на ринку 1 млн. кг за
місяць. Ця ринкова рівновага відповідає точці Е 1 на мал. 6.

Мал. 6 Зміни ринкової рівноваги при зміні попиту .

Тепер уявімо, що наступного місяця різко скоротилися доходи споживачів.
Це приведе до зниження попиту на курятину. Крива попиту D1зміщується
ліворуч до положення D2. Згодом має відбутися зниження рівноважної ціни.
Але, якби ціни залишилися на попередньому рівні, то за такої ціни
величина попиту, побудована на новій кривій D2, була б меншою величини
пропозиції. У результаті, на ринку був би надлишок курятини, який би
тиснув на ціну згори, і привів би до її зниження. Нова рівноважна
пропозиція відповідатиме тій точці E2, де QS=QD, тобто за ціною 10
гривень за кілограм, положення рівноваги зміщується з точки E1в Е2, де
кількість продажів знижується до 0,8 млн. кілограм за місяць. Вплив
зменшення попиту виражається зниженням ринкової рівноважної ціни, на яку
продавці відповідають зниженням обсягів пропозиції, пересуваючись вгору
по кривій пропозиції з точки E1в точку Е2 (мал.6). Аналогічно,
підвищення попиту, при інших рівних умовах, підвищить рівноважну ціну і
обсяг пропозиції. Наприклад, підвищення цін на яловичину при інших
(рівних) умовах, може привести до підвищення попиту на курятину, що
приведе до підвищення рівноважної ціни пропозиції. Ринкова рівновага
буде також змінюватися у відповідь на зміну пропозиції. На малюнку 7
ринкова рівноважна ціна і обсяг товару спочатку відповідають точці E1, у
якій ціна дорівнює 12 гривень за кілограм при кількості 1 млн.
кілограмів за місяць.

Мал. 7 Зміни ринкової рівноваги при зміні пропозиції.

Тепер уявімо, що наступного місяця станеться підвищення цін на корм для
птахів. Це зменшить пропозицію на курятину. Зменшення пропозиції
призведе до переходу на нове рівноважне положення, в точці Е2. Ціна
рівноваги підніметься до 15 гривень за кілограм, а обсяг попиту
зменшиться до 0,8 млн. кг за місяць. Якби ціна не підвищилася до цього
рівня, то на ринку виник би дефіцит продукту. При новій рівноважній
ціні, 15 гривень, обсяг пропозиції, заснований на новій кривій
пропозиції S2, дорівнює обсягу попиту (QS=QD). Зниження пропозиції
курятини призведе до підвищення ціни на неї. Покупці відповідають на
підвищення ціни зменшенням обсягу попиту. Тобто, при вищій ціні покупці
хочуть купити менше курятини, ніж раніше. Отже, зростання пропозиції
передає інформацію про підвищення доступності товарів шляхом
понижувальної дії на ціну. Реакція споживача на зниження ціни товару
виражається підвищенням обсягу попиту. Зв’язок між змінами обсягу
пропозиції і обсягу попиту виникає із зміни ціни. Здатність конкурентних
сил попиту і пропозиції встановлювати таку ціну, за якої рішення про
купівлю та продаж синхронізуються, називають врівноважуючою функцією цін
. Будь-яка рівноважна ціна розвантажує ринок, не залишаючи обтяжливого
надлишку в продавців (заощаджуючи рідкісні ресурси) і не створюючи
дефіцит для покупця.

Математичне вираження ринкової рівноваги:

При цьому рівноважна ціна

Рівноважний об’єм

2.4. Державне регулювання ринку та його вплив на ринкову рівновагу .

Основними інструментами державного регулювання ринку є:

фіксовані ціни:

встановлення верхнього рівня цін;

встановлення нижнього рівня цін;

встановлення імпортних квот;

податки;

дотації.

Встановлення верхнього рівня цін.

Верхній рівень ціни представляє собою законодавчо встановлену
максимальну ціну, за якою продавцям дозволяється продавати свій товар чи
послугу. Підставою для запровадження верхнього рівня ціни на конкретні
продукти є уявлення про те, що обмеження цін дозволять споживачам
купувати деякі товари першої необхідності чи послуги, які вони не змогли
б купити при рівноважних цінах. Прикладом може служити контроль за
рентними платежами і закони про лихварство, які визначають максимальну
норму відсотка, яку дозволяється стягувати з боржників. У широких
масштабах верхнього рівня цін, чи загальний контроль за цінами,
застосовуються для обмеження інфляційних процесів в економіці.
Збільшення доходів населення зумовлює зміщення кривої попиту на цукор
праворуч, так, що рівноважна ціна дорівнюває 3,2 гривні за кг. З одного
боку, швидке зростання цін на цукор сприяє інфляції, з іншого – виключає
із числа покупців цукру ті сім’ї, чиї грошові доходи не встигали за
швидким зростанням вартості життя. Тому, щоб протидіяти інфляції і
зберегти цукор на столах бідняків, уряд встановив верхній рівень цін на
рівні 3 гривень за кг. (Встановлення верхнього рівня цін має сенс тоді,
коли він нижче рівноважної ціни).

Мал.8 Вплив встановлення внрхнього рівня цін на ринкову рівновагу.

,

?????Й?Й?? певну систему нормування продукції для споживачів шляхом
випуску споживчих карток. Проте використання карткової системи не
вирішує іншої проблеми. Крива попиту може показати наявність безлічі
покупців, котрі прагнуть купити цукор за ціною, яка перевищує
встановлений в верхній рівень цін. Тому,не дивлячись на зусилля
бюрократичного апарату по веденню контролю за цінами, з’явиляються
нелегальні чорні ринки, на яких дефіцитні товари продаються за цінами
вище встановлених.

Встановлення нижнього рівня ціни.

Нижній рівень ціни – мінімальна ціна, встановлена урядом, яка перевищує
ціну рівноваги, і зазвичай застосовується у тих випадках, коли вільне
функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень
доходів певним групам продавців ресурсів чи виробників. Найбільш відомим
прикладом встановлення урядом нижнього рівня цін – законодавство про
мінімум заробітної плати, а також підтримка цін на сільськогосподарську
продукцію. Припустимо, що поточна ринкова ціна на курятину становить 12
грн. за кг, яка не покриває витрати фермерів. Уряд приймає рішення
надати їм допомогу, законодавчо встановивши ціну на рівні 13 грн. за кг.
За будь-якої ціни, яка перевищує ціну рівноваги, обсяг пропозиції
виявиться більшим за обсяг попиту на продукцію, тобто, виникне стійкий
надлишок пропозиції. Фермери будуть прагнути пропонувати на ринок більше
продукції, ніж та її кількість, яку захочуть придбати покупці за
мінімальними цінами. Розміри цього надлишку будуть пропорційні
еластичності попиту і пропозиції. Чим вища еластичність, тим більше
надлишок.

Мал . 9 Вплив на ринкову рівновагу встановлення нижнього рівня цін.

Так, як і у випадку із верхнім рівнем цін можливість вільного ринку до
нормування буде паралізована запровадженням регульованої ціни. На
малюнку 9 ілюструється ефект нижнього рівня цін. Нехай S і D – криві
пропозиції і попиту на кукурудзу. Очевидно, рівноважна ціна
дорівнюватиме Р (12 грн.), а рівноважна кількість – Q. Якщо уряд
встановить підтримувану ціну Р (13 грн.), фермери намагатимуться довести
виробництво до QS, а споживачі куплять лише QD.

При цьому в розпорядженні уряду є два підходу до розв’язання цієї
проблеми. По-перше, воно може ввести в дію конкретні програми обмеження
виробництва чи стимулювання попиту (наприклад, вивчити нові можливості
використання цих сільськогосподарських продуктів), з метою, скорочення
розриву між ціною рівноваги і мінімальної ціною, а отже, і величину
надлишку. Якщо ці зусилля виявляються не цілком успішними, уряд має
закупити зайву продукцію (тим самим, субсидуючи фермерів) і закласти її
на зберігання, або якось інакше розпорядитися нею. Таким чином, верхні,
і нижні рівні цін позбавляють механізм вільної ринкової взаємодії попиту
і пропозиції властиву йому здатність встановлювати відповідність між
рішеннями виробників про поставки і рішеннями покупців про купівлю
товару. Ціни які вільно встановлюються автоматично нормують продукт для
покупців, регульовані ціни цього не роблять. Відповідно, уряду
доводиться брати на себе вирішення проблеми нормування, встановлення
верхнього рівня цін , а також проблем закупівлі чи знищення надлишків,
що виникають внаслідок запровадження мінімальних цін. Державне
регулювання цін має суперечливі наслідки. Пропоновані вигоди від
запровадження верхніх і нижніх рівнів цін для споживачів і виробників
окремо слід зіставляти з втратами, які виникають у зв’язку з цим
дефіцитом і товарним надлишком.

Встановлення імпортних квот.

Імпортні квоти захищають національну промисловість від іноземної
конкуренції. Квота на імпорт встановлює межу пропозиції після досягнення
річної квоти і перешкоджає зростанню пропозиції у відповідь на зростання
цін. У 1981 р. уряд США встановив імпортну квоту на японські автомобілі
QL= 1,68 млн. на рік. Рівновага на ринку японських автомобілів
відповідало точці Е1.

Мал . 10 Вплив квот на ринкову рівновагу.

У 1983 році внаслідок виходу з кризи зі збільшенням споживчого доходу,
попит на японські автомобілі збільшився. Крива попиту змістилася в
положення D2. Якби не було квоти, обсяг пропозиції підвищився б до Q` і
ціна піднялася б до Р`. Але квоти не дозволили збільшити пропозицію, в
результаті ціни збільшилися до Р2. Нову рівновагу досягнуто в точці Е2.
Через квоти американським споживачами було сплачено за японські
автомобілі на 1000 дол. дорожче, а доходи японських виробників та
дилерів зросли на 2 млрд. доларів.

Податки.

Найцивілізованішим інструментом державного регулювання ринку вважаються
податки, вони не обмежують свободу дій суб’єктів ринку та не порушують
функціонування ринкових процесів. Вплив податків на ринкову рівновагу
можна розглянути на прикладі акцизного податку. Умовно візьмемо два
варіанти:

податок виплачують продавці;

податок виплачують покупці.

Перший варіант. Припустимо, що введений податок на кожну одиницю блага
становив Т грн. Припустимо, що до запровадження податку лінія попиту
займала положення D1а лінія пропозиції – S1. Рівноважна ціна становила
P1, рівноважний обсяг продаж – Q1(мал.11). У результаті запровадження
податку лінії пропозиції переміститься вгору на величину Т, оскільки для
одержання тієї ж суми доходу продавець буде згоден продати це благо за
ціну, яка вище колишньої на величину Т грн.. Лінія пропозиції займе
становище S2. На ринку встановлюється нова рівновага, коли обсяг
продажу, скоротився з Q1до Q2, ціна для покупців підвищиться з P- до Р+.
Загальна сума податку, що надходить у держбюджет дорівнюватиме площі
прямокутника P + ABP–. Податок відповідно до умови цього варіанту,
виплачують продавці, але тягар податку розподіляється між продавцями і
покупцями. Внесок продавців дорівнює площі прямокутника P1CBP–, а внесок
покупців P + ACP1.

Другий варіант . Акцизний податок вносять до держбюджету покупці.
Покупці будуть згодні купити такий же об’єм блага, якщо його ціна без
податку буде на Т грн нижче. У такому випадку покупці заплатять ціну з
включенням податку, рівну колишній ціні. У результаті лінія попиту
зміститься вниз на Т (мал.12). Новий обсяг продажів Q2, ціни P+ і P-
будуть аналогічними, так само як і у варіанті, коли податок вносять
продавці. Отже, втратив значення той факт, хто виступає безпосереднім
платником податку – продавці чи покупці. З мал. 12 видно, що пропорції в
розподілі податкового тягаря між продавцями і покупцями залишаються
такими ж, що й при сплаті податку продавцями. Розподіл податкового
тягаря між продавцями і покупцями залежить від співвідношення в нахилах
лінії попиту і пропозиції. Чим більше нахил лінії попиту, і чим менше
нахил лінії пропозиції, тим більша частина податкового тягаря припадає
на покупців і тим менша на продавців. ( мал.13) З мал.13а видно, що
внесок покупців дорівнює площі прямокутника P+АСР1, а внесок продавців
Р1СВР–. На мал. 13б зображено протилежне становище, коли більша частина
податкового тягаря лягає на продавців, а менша на покупців.

Мал.12 Вплив акцизного податку на рівноважний об’єм ринку при виплаті
його покупцям

Дотації.

Розглянемо вплив державного регулювання ринку з допомогою дотацій.

.

Мал. 13 Вплив на ринкову рівновагу акцизного податку при оплаті його
покупцями

Дотація – це негативний податок, чи «податок навпаки». Дотація
встановлюється в відсотках до ціни блага, або в абсолютній сумі на
одиницю блага. Дотації, як правило, отримують виробники, але можуть
отримати споживачі.

Припустимо, що лінія попиту і пропозиції спочатку займали положення
відповідно D1 і S1. Рівноважний об’єм продажів дорівнював Q1, а
рівноважна ціна – P1.

У результаті введення дотації з держбюджету виробникам цього блага
розміром V грн. на кожну одиницю відбудеться зрушення лінії пропозиції
вниз на V грн., оскільки дотація продавцям буде рівнозначна зниженню їх
витрат. Раніше виробники згідні були продати обсяг благ, якщо ціна без
дотації буде на V грн. нижче (P1). У цьому разі обсяг продаж зросте до
Q2, ціна для покупців знижується до P-, ціна, отримувана виробником
підвищується до P. Як і при оподаткуванні, отримана дотація не повністю
надходить у розпорядження виробників. Їм дістанеться лише частина, інша
частина надійде у розпорядження покупців. Аналогічним буде результат і в
разі, коли дотацію отримують покупці. Відмінність полягає у. зсуві на ту
ж величину V грн. лінії попиту, а не лінії пропозиції.

 

2.5. Практичні приклади дії закону попиту і пропозиції.

Мал.14 Вплив на ринкову рівновагу потоварної дотації.

а) Цінова підтримка: ринок молока.

Припустимо, що спочатку ринок молока знаходиться у рівновазі в точці
Е1(мал. 15) Зміна смаків покупців зміщує криву попиту до положення D2.
Якби ціна могла вільно падати, то тимчасовий надлишок тиснув на неї
згори доти, поки не встановилася б нова рівновага за ціни, рівної 10
доларам за центнер. Натомість уряд встановлює на молоко ціну підтримки
на рівні 13 доларів за центнер. Уряд купує надлишкове молоко і
переробляє його в масло і сир, утримуючи ціну від падіння.

Порушення ринкової рівноваги призводить до того, що ціна підтримки
посилає дезорієнтаційну інформацію споживачам і виробникам. Споживачам
ціна 13 доларів за центнер каже: «Альтернативна вартість молока висока,
потрібно зменшити споживання». А виробникові ця ціна каже: «Усе чудово.
Треба продовжувати використовувати ресурси для збільшення виробництва
молока». А зниження ціни до 10 доларів за центнер дасть іншу інформацію.
Споживачі подумають: «Молоко дешеве і доступне. Хоча у ньому багато
холестерину, потрібно пити більше молока». Виробники ж будуть
розмірковувати інакше: «Альтернативна вартість молока занадто низька,
потрібно пошукати краще застосування нашої робочої сили, капіталам та
ресурсам». У результаті спотворені ринкові орієнтири призвели до
збільшення поголів’я молочного стада, а урядові програми цього обмеження
призвели до того, що було виведено нова каліфорнійська порода корови,
яка дає 9000л. на рік (порівняно з 5900л. надоїв від старих порід).

Мал . 15 Цінова підтримка на ринку молока

б) Встановлення верхнього рівня ціни: Контроль за рентою.

Політика контролю за рентою передбачає поліпшення умов для
квартиронаймачів за рахунок домовласників і існує у великих містах США.
У результаті встановлення верхньої межі ціни ринкова рівновага
порушується, і виникають очікувані й непередбачувані ефекти,
представлені на мал. 16.

def – Дефіцит викликаний введениням потолка ренти (зростає в
довгостроковому періоді)

Pe_ _- Рівноважна рента.

Pmax- Верхня межа ренти.

LS – Довгострокова пропозиція

P/м. – Арендна плата за місяць.

Q – Кількість арендованих приміщень. (в тис)

Мал 16. Ефекти від контролю за рентою

Очікуваний ефект від контролю за рентою заключається у вигоді
квартиронаймачів за рахунок домовласників. Непередбачені ефекти у
короткостроковому періоді пов’язані з дефіцитом квартир через зниження
ціни та збільшення попиту.

Непередбачені ефекти . Політика контролю за рентою, яка має собі на меті
поліпшення умов життя квартиронаймачів за рахунок домовласників,
представляє класичний приклад дії закону непередбачених наслідків. У
короткостроковий період часу, коли кількість квартир постійна,
непередбачені наслідки випливають з дефіциту, породженого контролем.
Дефіцит виникає тому, що величина попиту більше при встановленні
верхнього рівня цін, ніж при високій рівноважній ціні. Ріст величини
попиту має кілька причин. По-перше, люди, котрі раніше могли б мати
власний будинок, тепер, можливо, віддадуть перевагу орендуванню житла.
По-друге, люди, котрі раніше жили в передмістях без контролю за рентою,
тепер шукатимуть житло з контрольованою рентою у центрі міста. По-третє,
кожен наймач захоче тепер мати житло більшої площі, що призведе до
обсягу попиту на житло (мал.16). Дефіцит створює проблеми, як для
домовласників, так і для наймачів. Як буде розподілене житло між великою
кількістю бажаючих? Як домовласники, так і їх клієнти починають активно
реагувати на створену ситуацію. Можливо, що домовласники спробують
знайти приховані форми підвищення ренти. Це підвищення може мати форму
дуже великих, некомпенсуючих заставних платежів. Також може проводитися
продаж старих меблів за підвищеними цінами, як умова оренди житла.
Нарешті, витрати на технічне обслуговування і страхування, які раніше на
себе брали самі домовласники, тепер можуть лягти на плечі
квартиронаймачів.

Непередбачені ефекти в довгостроковий період часу . У довгостроковий
період, контроль за рентою призводить до інших непередбачених ефектів.
Довгостроковий період часу, це облік зростання чи зниження кількості
орендних елементів, потім спорудження, чи виведення з експлуатації
старих будинків. При інших рівних умовах,чим вищий рента, тим швидше
темпи будівництва, і чим нижче рента, тим швидше будинки виводяться з
дії і перепрофілюються. Ця закономірність позначається на кривій
пропозиції в довгостроковий період, і має позитивний нахил (частина (б)
мал.16). Якщо контроль за рентою не дозволяє домовласникам скрито
збільшувати орендну плату, то кількість орендних одиниць падає, і ринок
переходить з стану Е1в Е2. У точці Е2непередбачені ефекти, які з’явилися
в короткостроковий період, стали більш потужними. Інтенсивність
дискримінації в розподілі житла зросте порівняно з короткостроковим
періодом, оскільки збільшиться різниця між реальною кількістю
запропонованих квартир і кількістю, яку вимагають споживачі. Графічно ця
різниця показана горизонтальним розривом між кривими попиту і пропозиції
за найвищої ціни. У короткостроковий період дефіцит становить 50 000
одиниць. У довгостроковий період цей дефіцит зросте до 75 000 одиниць.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020