Пропозиція в умовах монополістичної конкуренції.
План
Характерні риси ринку монополістичної конкуренції.
Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків у короткостроковому
періоді.
Довгострокова рівновага фірми.
Нецінова конкуренція і реклама.
Ефективність функціонування ринку монополістичної конкуренції.
Характерні риси ринку монополістичної конкуренції .
Монополістична конкуренція – це така ринкова структура, що відображає
положення фірми в умовах, у яких поєднуються економічні ознаки
фірм-монополістів і конкуренції. Ринок монополістичної конкуренції
характеризується досить великим ступенем конкурентної боротьби, що
доповнюється невеликою часткою монопольної влади. На ньому відносно
велика кількість товаровиробників пропонує, як правило, схожу, але
неоднакову продукцію. У цій ринковій ситуації кількість фірм
необов’язково може складати тисячі, як при чистій конкуренції, досить
присутності, декількох десятків середніх чи малих підприємств.
Серед основних ознак монополістичної конкуренції, варто виділити
наступні:
Кожна окрема фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку, тому
має обмежений контроль над ринковою ціною.
Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців повинна
бути:
– не дуже великою, щоб попит не перетворився в абсолютно еластичний, що
властиво чистій конкуренції;
– не дуже малою, щоб кожна фірма володіла незначною часткою ринку і мала
обмежений контроль над ціною;
– досить значним, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм
із метою обмеження обсягів виробництва і штучного підвищення цін;
– достатнім, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали
можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію
конкурентів.
Диференціація продукту означає, що кожна фірма продає на цьому ринку
свій специфічний тип продукції, що відрізняється від інших якістю,
оформленням, престижністю і т.п. В умовах чистої конкуренції такої
диференціації продукту фірми немає. На ринку монополістичної конкуренції
кожне підприємство виступає свого роду монопольним виробником власної
торгової марки. Від диференціації продукту, тобто від можливості фірми
вийти на ринок монополістичної конкуренції з товаром, який має певні
переваги в порівнянні з товарами, котрі реалізуються всіма іншими
фірмами, залежить її економічний успіх, монопольна влада. Завдяки
існуючій диференціації товару на ринку монополістичної конкуренції
переважають методи нецінової конкуренції суперників, що продають близькі
за споживчими якостями продукти. Значна роль належить й умовам
реалізації, а не тільки якості пропонованого товару або послуги.
Наприклад, до важливих аспектів диференціації продукту відносяться
ввічливість і люб’язність службовців магазина, репутація фірми з боку
покупців, можливість обміну її товарів і т.п. Продукція фірми може бути
також диференційована на основі розміщення . Багато фірм акцентують свою
увагу на торгових знаках, як засобах переконання споживача в тому, що
їхня продукція краще, ніж у конкурентів. З цією метою здійснюється
рекламна діяльність.
Вступ на ринок монополістичної конкуренції і вихід з нього є відносно
легким. Новим фірмам нескладно ввійти в галузь зі своїми фірмовими
марками, а існуючим так само неважко вийти, якщо їхні товари з якоїсь
причини втратили стабільний попит споживачів. Але, на відміну від ринку
чистої конкуренції, на цьому ринку існують певні фінансові та інші
бар’єри, пов’язані з вимогою випускати товар, відмінний від товару
конкурента, і необхідністю виділяти кошти на рекламу свого продукту. На
ринку монополістичної конкуренції фірми також намагаються захистити свій
товар від копіювання його конкурентом за допомогою придбання патенту й
авторських прав на своє фабричне клеймо і торгові знаки.
Таким чином, ринок монополістичної конкуренції передбачає функціонування
великої кількості порівняно невеликих фірм, що випускають
диференційовані товари, не вступаючи між собою в таємну змову. Цінова
конкуренція на цьому ринку супроводжується неціновою. В умовах
монополістичної конкуренції діють переважно магазини роздрібної торгівлі
у великих містах, авто заправки, перукарні, хімчистки, магазини, що
продають одяг, взуття і т.п.
Об’єднання монополістичних і конкурентних аспектів визначає своєрідність
ринкової стратегії фірми, що, як монополіст, намагається самостійно
встановлювати ціну на свій товар, але, зустрічаючись зі спадною кривою
попиту, змушена діяти в межах існуючих об’єктивних ринкових законів, а
як конкурентна фірма – допускає розподіл ринку між багатьма порівняно
невеликими підприємствами.
На відміну від досконало-конкурентної фірми, крива попиту якої абсолютно
еластична і паралельна осі абсцис, при монополістичній конкуренції крива
попиту має невеликий негативний нахил (мал.68). Це означає, що крива
попиту менш еластична, ніж у досконалій конкуренції, але більш
еластична, ніж у монополії. Ступінь еластичності в умовах
монополістичної конкуренції залежить як від числа конкурентів, так і від
глибини диференціації продукту (послуг).
Мал. 68 Попит і витрати при монополістичній конкуренції
Таким чином, диференціація продукту відбивається в диференціації ціни.
Споживач, що звик до споживання того чи іншого чи товару послуги, не
відразу відмовиться від його придбання навіть при невеликому зростанні
ціни. „Зрадить” фірмі лише найбільш розважливий і меркантильний
покупець.
Негативний нахил кривої попиту означає, що в умовах монополістичної
конкуренції виробляється менше продукту. Якщо при досконалій конкуренції
виробляється Qcза ціною Рс, то в умовах монополістичної конкуренції —
Qmсза ціною Рmс(мал. 68).
Протягом короткострокового періоду фірми можуть як отримувати прибуток,
так і зазнавати збитків. Однак відсутність високих вхідних бар’єрів у
галузь, де фірми одержують стійкий економічний прибуток, приводить до
того, що туди спрямовуються інші підприємці. У результаті в
довгостроковому періоді створюється ситуація, аналогічна досконалій
конкуренції – економічний прибуток дорівнює нулю.
Таким чином, в умовах монополістичної конкуренції обсяг виробництва
фірми менше, ніж при досконалої конкуренції, а середні сукупні витрати і
ціна, як правило, вище.
9.2 Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків у
короткостроковому періоді.
Метою фірми на ринку монополістичної конкуренції є максимізація прибутку
чи мінімізація збитків у короткостроковому періоді і винятково
максимізація прибутку в довгостроковому періоді.
Мал. 69. Графік вибору оптимального обсягу у короткостроковому періоді
при максимізації прибутку .
У першу чергу звертає на себе увага крива попиту (D). Вона задовольняє
умову недосконалої конкуренції – попит має негативний нахил. Фірма, що
діє в умовах монополістичної конкуренції, завдяки диференціації продукту
на своєму сегменті ринку має монопольну владу, тому і крива попиту
здобуває характерний негативний нахил: ріст обсягу реалізації
досягається за рахунок зниження ціни.
По-друге, механізм визначення фірмою оптимального розміру виробництва в
умовах монополістичної конкуренції полягає в тому, що фірма максимізує
прибуток вибираючи обсяг, при якому MC=MR .
Іншими словами фірма нарощує виробництво доти, поки додаткові витрати,
пов’язані з випуском ще однієї одиниці продукції, не починають
перевищувати додатковий дохід від її реалізації . Відповідно точка
перетину MC і MR на графіку дає той обсяг випуску продукції Q , продаючи
який за ціною Р фірма максимізує свій прибуток (мал. 69 ) чи мінімізує
збитки (мал. 70)
Умови максимізації прибутку для фірми на ринку монополістичної
конкуренції наступні:
MC=MR
АTС1), що зросла на
величину витрат, пов’язаних з рекламною кампанією.
9.5 Ефективність функціонування ринку монополістичної конкуренції .
Монополістична конкуренція має свої переваги і недоліки.
Недоліком її в порівнянні з чистою конкуренцією є те, що положення
рівноваги виробника є менш суспільно ефективним. Оскільки в умовах
монополістичної конкуренції ринкова ціна товарів перевищує величину
граничних витрат фірми, це означає недостатній розподіл ресурсів для
виробництва нового продукту. Ціна, встановлена в умовах монополістичної
конкуренції – більше мінімального рівня середніх загальних витрат не
тільки в короткостроковому періоді, але і на довгостроковому інтервалі
часу. У такий спосіб споживачі в цих умовах не одержують товар за
найнижчою ціною, зниження якої можливо при існуючому рівні витрат фірми.
Фактичний обсяг виробництва менше того, що мінімізує середні загальні
витрати фірми. Фірма має резервні потужності і не використовує їх повною
мірою, як при умовах чистої конкуренції.
До переваг монополістичної конкуренції відноситься те, що на цьому ринку
завдяки існуючій диференціації продукції споживачу пропонується широкий
асортиментний вибір товарів. Ціни на товари нижчі, а обсяг виробництва
більший ніж у чистого монополіста, тому монополістична конкуренція є
потрібною і вигідною для споживача і разом з чистою конкуренцією
потрапляє в розділ «ефективно конкурентних».
Диференціація товару є важливим досягненням ринку монополістичної
конкуренції, тому що вона адаптує товар до споживчого попиту. Але фірма
в умовах монополістичної конкуренції прагне так само і до пристосування
споживчого попиту до свого товару і з цією метою займається рекламною
діяльністю. За рахунок реклами фірма розраховує збільшити свою частку на
товарному ринку. Іншими словами, виробник сподівається, що реклама
змістить криву попиту фірми вправо й одночасно дозволить зменшити цінову
еластичність її товару. Варто помітити, що диференціація продукту й
інтенсивна реклама, характерні не тільки для фірм, що функціонують в
умовах монополістичної конкуренції, а і для багатьох олігополістичних
ринків.
Рекламна діяльність фірми також не має однозначної оцінки. Прихильники
реклами намагаються виправдати її, вказуючи на такі основні позитивні
моменти:
реклама допомагає споживачам зробити потрібний вибір;
за рахунок реклами підтримуються національні системи зв’язку (радіо,
телебачення, газети, журнали і т.п., що частково фінансуються за її
рахунок);
реклама стимулює конкурентну боротьбу;
реклама прискорює розробку нових товарів і спонукує фірми постійно
поліпшувати їхню якість і вид.
Критики реклами доводять, що вона:
скоріше вводить споживачів в оману, ніж інформує їх про певні якості
рекламованого товару;
нераціонально відволікає ресурси від інвестування їх у важливі,
насамперед виробничі області національного господарства;
визначає певні зовнішні витрати (взагалі в результаті реклами,
стверджують її критики, витрати виробництва і рівень цін зростають,
замість того, щоб знизитися).
Практично фірма в умовах монополістичної конкуренції прагне досягти
оптимального рівня ціни на свій товар і стимулювати його збут за
допомогою рекламної діяльності, з метою максимізувати прибуток. І часто
саме завдяки рекламі фірмі вдається досягти зростання своїх доходів,
незважаючи на те, що в наслідок цього збільшуються витрати і,
відповідно, крива середніх витрат фірми зміщується вверх. Але зсув
кривої середніх витрат фірми компенсується зростанням виробничої
ефективності, обумовленої ефектом масштабу, у наслідок чого фірма має
можливість продавати продукцію за нижчими цінами, ніж за відсутності
реклами.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
