UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія споживчого вибору та її використання у комерційній діяльності (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМікроекономіка, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7313
Скачало595
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ріантів. До

найважливіших обмежень відносять ті , які поставлені цінами цих товарів,

а також розмірами споживчого бюджету. Крім поняття корисність блага, яке

означає здатність останнього задовольняти одну або кілька людських

потреб існує таке поняття, як гранична корисність.

 

Гранична корисність (MU) блага представляє собою величину додаткової

корисності, яку людина отримує від споживання ще однієї додаткової

одиниці блага (при інших рівних умовах).

 

Принцип спадної граничної корисності полягає в тому, що хоча загальна

корисність (TU) збільшенням кількості споживання благ поступово зростає,

гранична корисність (МU), яку отримують із кожної додаткової одиниці

блага неухильно зменшується. ( Перший закон Госсена ). Це означає, що

будь-якому нескінченно малому збільшенню кількості блага Q відповідає

приріст загальної корисності (total utility) - ТU (мал. 23а). Хоча

загальна корисність із збільшенням кількості благ поступово зростає,

гранична корисність - МU - кожної додаткової одиниці блага неухильно

зменшується (мал. 23б). Максимум задоволення загальна корисність досягає

в точці А, коли гранична корисність стає рівна нулю. Це означає, що

благо повністю задовольняє потреби. Якщо подальше споживання завдає

шкоди (гранична корисність негативна), то загальна корисність знижується

(відрізок АВ на обох графіках).

 

Мал. 23а Загальна корисність      Мал. 23б Гранична корисність

 

Чим більшою кількістю блага ми володіємо, тим меншу цінність має для нас

кожна додаткова одиниця цього блага. Наприклад, споживач, що потерпає

від спраги, із задоволенням вип'є першу склянку пепсі-коли. Друга

склянка принесе йому менше задоволення, ніж перша, третя -менше, ніж

друга. І так буде відбуватися доти, поки гранична корисність чергової

склянки не буде дорівнювати нулю. Хоча загальна корисність зростає,

гранична корисність при цьому падає, що призводить до уповільнення

зростання загальної корисності. Таким чином, корисність блага

визначається не загальною, а граничною його корисністю для споживача.

Оскільки із зростанням споживання гранична корисність економічного блага

для споживача знижується, то виробник може продати додаткову кількість

своєї продукції лише в тому разі, якщо знизить ціну. Закон зменшення

граничної корисності лежить в основі визначення попиту. Правило

максимізації корисності полягає в тому, що можна максимізувати

корисність, якщо розподілити грошовий дохід таким чином, щоб остання

грошова одиниця (грн.), витрачена на перший продукт, а також остання

грошова одиниця (грн.), витрачена на другий продукт і так далі,

принесуть однакову кількість додаткової чи граничної корисності. Інакше

це можна сформулювати так: відношення граничної корисності блага до його

ціни має бути однаковим для всіх благ. У цьому разі можна сказати, що

досягнуто точки споживчої рівноваги. Концепція рівноваги споживача в

термінах граничної корисності (МU) і цін товарів (Р) може бути описана

рівнянням:

 

У разі коли споживач досяг рівноваги, він не виграє, якщо збільшить

споживання блага А, бо його гранична корисність швидко зменшиться. Це

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ