UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Багряний і його літературна, публіцистична, політична діяльність (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3929
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Іван Багряний і його літературна, публіцистична, політична діяльність

 

Відкриваючи літературно-мистецький вечір у національному театрі ім.

Івана Франка у 1991 р. П.Мовчан сказав: «До нас словом, біографіями,

історією повертається та Україна, якої ми не знали. Нині книга

національних втрат відкривається на новій сторінці. Іван Багряний — ще

одна наша слава і велич, ще одне ім’я, якого ми були позбавлені, яке

починаємо разом пізнавати. Подиву гідна ця постать, що явила світові не

лише свої політичні і філософські праці, а й високу поезію і високу

прозу».

 

Біографія Івана Багряного (справжнє прізвище Лозов’яга — 1906,

02.10–1963, 25.08) сповнена багатьох поневірянь, арештів, переслідувань,

невтомної боротьби за честь, гідність людини, за її волю і за вільну

Україну. Про витоки й джерела своєї творчості він писав: «Літературою

почав займатися дуже рано… Вірші я почав писати (і то по-українськи) ще

в російській церковно-приходській школі. Почав писати з протесту проти

вчителя і вчительки, які називали мене злісно «мазепинцем», бо я лічив

(рахував) в арифметиці не так, як вони веліли, а так, як навчили мати:

один, два, три, чотири… шість… вісім тощо. Це було завзяте змагання. І

от під впливом збірки байок Глібова та «Катерини» Шевченка, які я дістав

нелегально (це було за царату), я почав писати войовничі вірші в другій

клясі церковно-приходської школи восьмирічним хлоп’ям, у 1915 р. (почав

учитися 6-річним). Звідси й почалися мої митарства. Три роки пізніше чи

чотири в Вище початковій школі я вже був редактором журналу — шкільного

— «Надія», що виходив в українській мові, бо вже тоді школа була

українська».

 

Про свій літературний дебют поет згадує так: «Друкуватися по-справжньому

почав в 1926 році в Києві, в «Глобусі», а потім вже в усіх інших

журналах, як то «Життя і революція», «Червоний шлях», «Всесвіт» тощо.

Організаційно належав до «Марсу», що вважався неофіційною Київською

філією ВАПЛІТЕ… При першому арешті ГПУ, по рокові сидіння в камері

самотнього ув’язнення, мені пропонували орден, якщо я здамся, засуджу

офіційно в пресі своє минуле й усіх своїх соратників, засуджу свою

літературну творчість як клясово ворожу тощо й напишу велику поему про

Сталіна. Я все це відкинув геть. Хотів би я знати, хто з теперішніх моїх

супротивників встояв в такій ситуацій й при виборі між орденом і смертю

чи каторгою — вибрав би останнє?».

 

Він автор відомої поеми «Ave Maria» (1929), епіграфом до якої взяв

слова: «Вічним бунтарям і протестантам. Всім, хто родився рабом і не

хоче бути ним, Всім скривдженим і зборканим і своїй бідній матері Крик

свого серця присвячую Автор», а також роману у віршах «Скелька», поезій,

які були зустрінуті офіційною критикою насторожено, а то й вороже.

 

Про подальше своє життя він згадував: «В 1932 р. був заарештований за

політичний (самостійницький український) ухил в літературі і політиці й

ув’язнений в Харківській т.зв. «внутрішній тюрмі» ГПУ, де пробув 11

місяців в камері самотнього ув’язнення, а потім був засуджений на 5

років концтаборів. Присуд відбував в таборі т.зв. БАМЛАГУ. Терміну не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ