UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАвстрійський принц — український воїн і патріот (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1622
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Австрійський принц — український воїн і патріот

 

10 лютого 1895 року в розкішному палаці на березі Адріатичного моря, у

високородовитому сімействі з могутнього й славетного імператорського

роду Габсбургів, що з 13 ст. володів Священною Римською, Австрійською та

Австро-Угорською імперіями, у адмірала флоту Австро-Угорської імперії,

ерцгерцога Карла-Стефана та його дружини-італійки, дочки герцога

Тосканського Марії-Терезії народилося шосте дитя син Вільгельм.

 

4 квітня 1918 року на станції Копані, що між Миколаєвом та Херсоном,

легіон Українських Січових Стрільців австрійської армії в зеленуватих

одностроях з золотими тризубами на мазепинках готувався до маршу на

Херсон. До від’їзду залізницею готувався їхній штаб та командир,

23-річний сотник, майбутній український поет Василь Вишиваний.

 

23 липня 1948 року “особлива нарада” в Москві без суду “присудила” до 25

років тюремного ув’язнення, як стверджувалося, “агента ОУН та іноземних

розвідок”...

 

Більш-менш широкій громадськості України лише в роки незалежності стало

відомо, що у всіх цих трьох випадках ідеться про одну й ту ж особу...

 

Неймовірна доля цієї людини вражає і хвилює. Дивуєшся, чому вона досі не

стала темою захоплюючого роману. Хоча причину можна зрозуміти — навіть

згадувати цього австрійського принца та українського поета й борця за

незалежну Українську державу було заборонено за радянської влади. Завіса

піднімається лише тепер, у роки незалежної України.

 

16-річним хлопчаком, наслухавшись про українців, він тікає з свого

пишного палацу, добирається поїздом у Карпати, щоб увіч зустрітися з

народом, який був усього лиш одним із пасинків імперії. Закохавшись в

Україну, вже закінчивши військову академію, на військовій службі він

створив одну з перших частин Українських Січових Стрільців і став її

першим командиром. Він запровадив у частині українські національні

відзнаки, українську мову. Зважаючи на походження молодого командира,

йому не заперечили, коли він увів для кожного свого козака українську

синьо-жовту відзнаку “УСС-1914” тобто, “Українські Січові Стрільці —

1914 рік”. Таку саму відзнаку носив і сам, не чіпляючи на груди своїх

нагород. До речі, комусь іншому такого б, звісно, теж не дозволили, бо

українців тоді і в Австро-Угорській імперії вважали політично

підозрілими, а українські відзнаки, та ще в армії, та ще під час війни,

вважали просто зрадою (про це свідчить сам Вільгельм фон Габсбург у

своїх мемуарах). Тож до Відня полетіли доноси і на принца, бо ще ніхто

не бачив в австрійській армії такої поваги і навіть симпатії до

українців. А принц, як сам пише у мемуарах, “заявив одверто, що почуваю

себе українцем й інтереси України для мене на першім місці”. Він тим

часом учив українську мову. Жовнір (солдат) Приймак учив його мови на

українських народних піснях. Першою книгою, яку Вільгельм фон Габсбург

прочитав українською, була “Ілюстрована історія України-Руси”

М.Грушевського. Багато читав Шевченка, Франка, Федьковича, Стефаника,

Мартовича, любив “Кам’яну душу” Хоткевича... Листувався з багатьма

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ