UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКобзареві мотиви в творчості Анатолія Кичинського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1698
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Кобзареві мотиви в творчості Анатолія Кичинського

 

Анатолій Іванович Кичинський — відомий український поет, перекладач,

художник, критик, громадський діяч. Уродженець села Преображенки

Чаплинського району Херсонської області (побачив світ 4 квітня 1950

року), він змалечку увібрав у себе вільний розмах таврійського степу та

любов до української пісні й поезії. Успішно закінчив філологічний

факультет Херсонського державного педагогічного інституту (1972), Вищі

літературні курси при Літературному інституті імені О.М.Горького в

Москві (1981). Член НСПУ (1977) та Асоціації українських письменників. У

різні часи працював кореспондентом-організатором Бюро пропаганди

художньої літератури СПУ, літконсультантом при Херсонській обласній

організації СПУ, керівником Херсонського молодіжного літоб‘єднання,

головним редактором газети “Гривна”. Був делегатом Установчого з‘їзду

Всеукраїнського товариства української мови імені Тараса Шевченка і

першим керівником Херсонського міського ТУМ імені Тараса Шевченка

(1989–1990). Автор кільканадцяти поетичних збірок: “Вулиця закоханих

дерев” (1976), “Світло трави” (1979), “Землі зелена кров” (1982),

“Листоноша – Земля” (1985), “Дорога завдовжки в любов” (1988),

“Повторення непройденого” (1990), “В гості до мами” (1991), “Жива і

скошена тече в мені трава” (1999), “Бджола на піску” (2003) та ін. Він є

лауреатом літературних премій імені Павла Усенка та Бориса Нечерди, а

2006 року був удостоєний найвищої в нашій країні Національної премії

України імені Тараса Шевченка за збірки поезій “Пролітаючи над

листопадом” (2004) і “Танець вогню” (2005). Неодноразово брав участь у

Міжнародних, Всеукраїнських та обласних шевченківських святах, виступав

з промовами на цих форумах.

 

Глибока шана до великого Кобзаря, орієнтація на його духовні заповіти

відчувається у літературній та громадській діяльності херсонського поета

і художника протягом багатьох десятиліть. Особливо ж це притаманне

ліриці співця, на що час від часу звертають увагу дослідники й критики

різних поколінь [1-4, 6-9].

 

У віршах шевченківської тематики А.Кичинський прагне зазирнути до

творчої лабораторії митця — і як поета, і як художника, зорієнтованого

на загальнолюдські цінності. Вірш-монолог “Тарас Шевченко. Автопортрет

із свічкою” (1845) мотивує появу цього малюнка як наслідку болючих

розміркувань над долею українства (за цією роботою пізніше – в 1860 р. –

було створено відомий офорт). Шевченко усвідомлює своє покликання — бути

світочем для інших, для всієї поневоленої нації. Звідси й символічний

образ свічки, що втілює полум’я просвіти й духовного очищення народу,

його відродження до гідного життя, а водночас авторове горіння вогнем

одержимості й самопосвяти заради рідного краю і всього людства.

 

Намалюю себе зі свічею,

 

поки сонця на небі нема,

 

поки землю і душу пітьма

 

непроглядністю кута своєю [5,70].

 

Це відчуття громадянського обов’язку додає Т.Шевченкові снаги й надії,

допомагає і в живопису, і в поезії світлоносити — розганяти світлим

словом та барвою темряву рабства й сваволі.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ