UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Чернявський в оцінці критики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2133
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Микола Чернявський в оцінці критики

 

У січні 2008 року минає 140 літ з дня народження і 70 років від дня

смерті (розстрілу) відомого українського письменника Миколи Федоровича

Чернявського (1868-1938), сучасника І.Франка, Лесі Українки,

М.Коцюбинського, Б.Грінченка. Літературна діяльність його тривала майже

півстоліття, але була трагічно обірвана, як свідчать уточнені дані 19

січня 1938 року, у сумні часи культівської пори. Твори його ще за життя

виходили у 10 томах, п’ять із яких становила поезія. Він був також

відомим прозаїком, вправним перекладачем, автором цікавих

літературно-критичних статей, спогадів про І.Франка (“Іван Франко як

поет”), Т.Шевченка (“Шевченкова могила”, “Під знаком Великого Духа”),

П.Куліша (“П.О.Куліш і його оповідання”, “На батьківщині Куліша”,

“Заходи до арешту Куліша”), М.Коцюбинського (“Червона лілея”),

Б.Грінченка (“Кедр Ливану”), І.Карпенка-Карого (“Чорноземна сила”) та

ін.

 

М.Чернявський брав активну участь у підготовці й виданнях альманахів

“Дубове листя” (1903), “Перша ластівка” (1905), “З потоку життя” (1905),

схвально оцінених у “Літературно-науковому віснику” за 1905 і 1906 рр.,

газеті “Волинь” та інших тогочасних виданнях.

 

Однак його творчість по-справжньому не поцінована й не здобула

заслуженого визнання у багатьох посібниках та підручниках з української

літератури до сьогодні, на мій погляд, вона варта вдумливішого і

уважнішого свіжого прочитання. Пошлемось на окремі думки авторів. У

курсі “Історія української літератури у двох томах” читаємо, що на його

творчості та інших письменників позначився вплив модерністських течій

[3: 482], в іншому місці “незважаючи на більший чи менший вплив

модернізму, сильна реалістична тенденція” пробивається у нього, як і

О.Олеся, М.Вороного та ін. [3: 483], що такі “модерністи поривали з

фальшивими доктринами і поверталися до реалізму” під впливом боротьби

революційно-демократичних письменників і насамперед І.Франка [3: 483],

що “по-різному, наприклад, освоювали творчу науку революції старші

українські письменники А.Кримський, С.Васильченко, М.Чернявський,

Я.Мамонтов та ін.” [4: 24]. Він не опинився в таборі буржуазних

націоналістів, не емігрував, а лишився з народом, з батьківщиною [4:

51]. Практично від перших кроків у літературі до останніх своїх

публікацій М.Чернявський залишався “не провідним для української

літератури поетом” [3: 572]. Подібні думки до деякої міри повторюються і

в “Історії української літератури ХХ століття” (1993), де зокрема

читаємо, що у М.Чернявського був поєднаний “натуралізм з неоромантизмом”

[5: 23], що М.Чернявський “із стильового боку — еклектик, понад те —

свідомий еклектик, вважав, що кожен артистичний твір потребує своєї

форми” (?!) [5: 29] та ін.

 

Думаю, що навіть оці короткі цитати і такі неоднозначні думки свідчать

про те, що творчість М.Чернявського потребує нового прочитання і де в

чому переосмислення та відмови від давніх ярликів та стереотипів, що

супроводжували її.

 

Адже М.Чернявський належав до демократичного крила нашої літератури.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ