UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОлекса Полішкаров (Білий Голуб) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1152
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Олекса Полішкаров (Білий Голуб)

 

Сонячний травень 1991 року, але у пам’яті інше. Була осінь петербурзька,

імлиста, з мжичкою довгою, і був 1988 рік, уже несмиренний, і була

призначена зустріч на станції метро «Приморская» на 10-ту годину. Я

прибув на 10 хвилин раніше, схвильований. Я — організатор досить

відповідальної справи. Мене зустрічає Петро Володимирович Жур привітною

посмішкою, але бачу — він встиг змерзнути. Разом відходимо в затишний

куточок, де трохи тепліше і зручніше чекати ще трьох.

 

Раптом до наших ніг прилетів голуб, я його побачив краєм ока,

продовжуючи розмову про плани наші на день, а Петро Володимирович,

перепросивши мене, перебиває і з тою ж радісною посмішкою каже:

«Дивіться, голуб, та ще й білий, — це ж душа Тарасова!.. » Я упевнююсь —

дійсно, білий і навіть туркоче і не можу тут не згадати свою маму, яка

мені це ж саме говорила і на все життя заклала в серце моє віру в

Бога... Тут до нас приєднались ті, кого ми чекали: Тетяна Лебединська,

Анатолій Школенко, Стефан Шурко.

 

Поїхали ми на Смоленське кладовище, щоб відшукати місце першого

поховання великого поета України Тараса Шевченка. Петро Володимирович з

великою текою, в якій зібрані необхідні папери та документи, він —

відомий шевченкознавець, найдосвідченіший серед нас і найстарший за

віком. А трохи молодший за нього, але не менш активний шанувальник

Тараса — це інженер Школенко, котрий бачив і пам’ятає, що на тому місці

ще в 60-ті роки стояв дерев’яний хрест. Про цей хрест я чув у кінці 60-х

років від онука відомого українського історика О.І.Левицького.

 

Біля церкви на честь Ікони Смоленської Божої Матері, де колись

відспівували тіло нашого Тараса, зупиняємось. Анатолій Миколайович, поки

Жур голосно читав спогади Лєскова про поховання Шевченка, роздивився і

показав нам місце, де колись стояв хрест з написом, що тут була могила

українського поета Тараса Шевченка. Але зараз хреста немає, і, щоб

розвіяти сумнів, всі одностайно вирішили, що треба мати хоч якісь

елементарні докази. Ми обійшли навколо церкви, обдивились всі

пам’ятники, поставлені ще за життя Тараса, які є на його малюнках.

Приєднався до нас староста церкви, який розпочав розмову про якийсь

малоросійський сектор, де ховали тільки українців. Але пошуки цього

сектора були марними — його вже немає. Хотів допомогти нам у пошуках

завгосп церкви, потім приєднався настоятель. Ми дивились церковні

архівні матеріали, але залишились своєю роботою не дуже задоволені.

Звертались до професора петербурзьких некрологів Пирожкова, та й він

нічим нам не допоміг. Знову ми всі зібрались біля церкви Ікони

Смоленської Божої Матері, обговорили всі пропозиції, всі за і проти. З

нами був настоятель, який нам сказав, що місце і досі вільне, бо за

православним і народним звичаєм в одну могилу двічі на ховають, а тут

було поховано академіка, відомого художника, великого поета України... З

документів ми знаємо, які на похороні були видатні і відомі, і впливові

особи, і скільки народу... Всі ми згодилися — місце могили було тут.

 

Час ішов швидко, був уже грудень, і треба було отримати дозвіл на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ