UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсвоєння повоєнної дійсності у збірках «На грані» Наталі Лівицької-Холодної та «Спрага» Яра Славутича (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2301
Скачало151
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Освоєння повоєнної дійсності у збірках «На грані» Наталі

Лівицької-Холодної та «Спрага» Яра Славутича

 

Творчість Наталі Лівицької-Холодної та Яра Славутича посідає помітне

місце в літературі української діаспори. Обраний порівняльний підхід

видається цікавим, адже дозволяє чіткіше окреслити ті чи інші риси

індивідуальної стильової манери митців. Мета статті — проаналізувати

поетичні збірки Наталі Лівицької-Холодної та Яра Славутича, які були

написані відразу після Другої світової війни (зі збірки «На грані»

вибрані лише поезії, датовані 1944-1949 роками, аби зіставлення

виглядало точнішим). Цікаво з’ясувати, наскільки відмінною виявиться

інтерпретація схожих подій цими майстрами слова. Зауважимо також, що

мова йде лише про перегуки, зумовлені схожими життєвими обставинами

(адже написані твори в період, коли автори перебували у таборах Ді-Пі у

Німеччині).

 

1939 рік — початок важких поневірянь родини Н.Лівицької-Холодної, коли

часто доводилося дбати про звичайний шматок хліба, про ліки для хворої

доньки. Поетка змушена була виконувати будь-яку роботу, в тому числі й

фізичну. У 1944 році Холодні залишили Варшаву, яка стала для них другим

домом, і переїхали до Німеччини. Це була катастрофа, посилена

спогляданням поруйнованої і понівеченої Німеччини. Від 1944 року сім’я

жила в Оффенбаху, з 1948 року — у Майнц-Кастелі, а згодом у Етлінгені.

 

Схожа «одіссея» випала й на долю Яра Славутича. Ось її віхи: 1944 р. —

після дев’ятимісячного перебування у Львові поет виїздить на Захід;

арешт у Катовицях з підробними документами; нічна втеча з табору

інтернованих; перехід польсько-чеського кордону; втеча від гестапівців;

переїзд до Берліна. 1945 р. — втеча до Веймару, а потім до Баварії;

участь у заснуванні МУРу (до МУРу «від старших письменників» залучена

була і Н.Лівицька-Холодна, щоправда активної участі у його роботі

поетеса не брала). 1949 р. — еміграція до США, родина осіла у

Філадельфії. За скупими рядками біографії митців — постійні втечі,

переїзди, пошуки «хліба насущного», душевний дискомфорт і невтолима туга

за втраченою батьківщиною, яка після «другого ісходу» (еміграції до США)

ще більше віддалилася.

 

А проте, окрім схожих моментів, слід також враховувати чинники, що

зумовили відмінності в інтерпретації фактів довколишньої дійсності:

соціостатеві (жіноче й чоловіче сприйняття світу все ж має певні

характерні риси), вікові (у 1944 році Н.Лівицькій-Холодній виповнилося

42 роки, а Ярові Славутичу — лише 27...) Але окремо хотілося зупинитися

на відмінностях сказати б «генераційних». Н.Лівицька-Холодна та її

покоління — це так звана друга «хвиля» української еміграції, центром

якої стала Прага. Цікаві роздуми про це покоління наводить Л.Куценко:

«Пражани — то окрема республіка», — любив наголосити Л.Лиман. Щоправда,

жодних пояснень феномену «пражан» я не почув, лише констатацію спільних

рис для інтелектуальної міжвоєнної еліти: аристократизм, претензії на

певний суспільний статус, прагнення виокремитися, певна ізоляція від

загалу тощо... Прага цілеспрямовано творила з молодої генерації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ