UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПисьменники-миколаївці в Україні і діаспорі (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3701
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Письменники-миколаївці в Україні і діаспорі

 

Миколаїв у XIX ст. був містом провінційним, промисловим, військовим. До

культурних центрів було далеко. Ті миколаївці, які прагнули працювати в

російській літературі, виїжджали до російських столиць. Так, виїхали до

Росії уродженці Миколаєва: поет Петро Вейнберг (28.06.1831-1908),

прозаїк, автор історичних романів Костянтин Шильдкрет

(31.10.1886-24.02.1965), прозаїк і драматург Давид Айзман

(26.03.1869-26.09.1922), матеріалом для творчості якого стало життя

єврейського населення Миколаєва. Уродженець Вознесенська, публіцист

Сергій Южаков (17.12.1949-29.11.1910) відредагував і видав у Петербурзі

22-томну «Большую энциклопедию». Прозаїк та публіцист Павло Гайдебуров

(родом з Миколаєва) (1841-12.01.1894) працював у Петербурзі в

українському журналі «Основа», переклав і опублікував російською мовою

поему Тараса Шевченка «Гайдамаки» [7].

 

Проте є й інші приклади. Анастасія Марченко (1830-1880), яка писала

російською романи й повісті про жіночу любов, завершила життєвий шлях у

маєтку в селі Ковалівці над Бугом. А прозаїк Андрій Гранкін (1865-1916)

друкував свої твори у миколаївських газетах. Вся преса краю до 1917 р.

виходила виключно російською мовою, зважаючи й на заборону української

книги, газети й узагалі мови.

 

Цікавою особистістю в миколаївській громаді був культурний і громадський

діяч, український і російський письменник, історик Григорій Ге

(06.02.1830-15.11.1911), брат відомого художника Миколи Ге, якого теж

включають до історії як українського, так і російського образотворчого

мистецтва. Григорій Ге написав кілька п’єс, роман і нариси, зокрема,

«Історичний нарис столітнього існування міста Миколаєва біля гирла

Інгулу» (1890), ставши таким чином першим істориком Миколаєва. Був

ініціатором створення громадської бібліотеки, організатором драматичного

гуртка.

 

У першій половині 1870-х років у Миколаєві вчився у гімназії майбутній

російський учений, філософ, критик, письменник Михайло Філіппов

(12.07.1858-25.06.1903), який потів жив у Петербурзі. Він є автором,

зокрема, відомого тоді роману «Осажденный Севастополь» про події

Кримської війни.

 

У 1881 р. у селі Юхимівці (нині — у складі села Лимани Жовтневого

району), в маєтку свого дядька жив російський письменник Всеволод Гаршин

— письменник повертався тут до творчого життя після тяжкої хвороби. Тут

він переклав новелу французького класика Проспера Меріме «Коломба»,

закінчив казку «Те, чого не було».

 

У 1903 р. в південноукраїнських містах — Херсоні, Миколаєві, Одесі —

шукав матеріали для своїх творів класик української літератури Михайло

Коцюбинський. У жовтні він жив по Нікольській, 50, у сім’ї Сергія

Гайдученка, судді й культурного діяча, згодом — члена правління

«Просвіти», першого директора природничо-історичного музею. Письменник

відвідав суднобудівний завод «Наваль», морський порт, тютюнову фабрику,

винокурний завод, побував на судових процесах.

 

Влітку 1891 р., подорожуючи Україною, молодий Олексій Пєшков (майбутній

письменник Максим Горький) побував у Прибужжі — у селах Тузли,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ