UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПостать кобзаря в циклі “Під знаком великого духа” М.Чернявського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1604
Скачало126
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Постать кобзаря в циклі “Під знаком великого духа” М.Чернявського

 

Великому Кобзареві М.Чернявський присвятив добірку статей і заміток,

зібраних на основі пореволюційних публічних промов у Херсоні з нагоди

річниць Т.Шевченка. Назвою “Під знаком Великого Духа” автор одразу ж

відзначає грандіозність розмаху думки, чуття, хисту славетного сина

України.

 

У передмові до цього циклу М.Чернявський підкреслює: “Цей час

ознаймувався великим переломом в житті України, а з нею й Херсонщини,

щодо їх соціяльного й національного визначення. Визначну ролю в тому,

тепер уже історичному процесі, відограв і Шевченко, як

культурно-політичний чинник” [1, 273]. Тож метою статей “Шевченко —

герой” (1919), “Патос Шевченка” (1923), “Трагедія Шевченка” (1924),

“Геній Шевченка” (1927), адресованих “широкому колу неофітів

українізму”, є щире бажання допомогти їм глибше усвідомити “велике

значіння Шевченка для України — в минулому й сучасному, а через те і в

майбутньому” [1, 273]. Завершує добірку матеріал “Свідки життя

Шевченкового: Із спогадів близьких і далеких” (1903-1920), що логічно

доповнює цикл промов.

 

У першій статті М.Чернявський відповідає на питання про значення

Т.Шевченка як національного поета і героя. Для цього він здійснює

історичний огляд буття України від доби Хмельниччини до сучасності.

Особлива увага при цьому приділяється, як і в “Критичних мініатюрах”,

діяльності безпосередніх попередників Т.Шевченка — І.Котляревського,

П.Гулака-Артемовського та Г.Квітки-Основ’яненка. Автор підкреслює

очевидну обмеженість їх українофільських потенцій та виступів. Жодному з

них не вдалось пробудити українську душу, заховану під землею після

зруйнування Запорозької Січі та ліквідації решток автономії (“Спробував

Котляревський викликати на світ ту душу. Спробував, але боязко,

оглядаючись на панство. Посміхаючись і прикриваючи уста долонею”; “А

після Котляревського Артемовський-Гулак і інша письменницька братія вже

й зовсім не думали здіймати розмови про душу народню”; “Спробував було

заглянути в її глибини м’якотілий і короткозорий Квітка-Основ’яненко,

але мало що побачив”). Адже навіть останній з названих митців схилявся

до ідеалізації феодально-кріпосницької системи та поміщицтва й по суті

освячував природність уярмлення українців — “народ, мовляв, в рабстві,

але так йому від бога призначено; гарний раб дуже нагадує людину і душа

навіть у його досить чиста... але все-таки не слід йому обстоювати свої

права” [1, 275].

 

На зміну таким недалекоглядним авторам і прийшов Т.Шевченко. Це митець,

який глибоко переймається долею народу-невільника, прагне відродити його

затоптану душу. Адже й сам він вийшов з середовища рабів-кріпаків. За

словами М.Чернявського, це “людина не тільки з чистою, а й великою

душею, пересиченою, як грозова хмара громами, — гнівом і протестом,

пекучим почуттям жалю й образи за свій нарід і непохитною вірою в

правоту народньої справи” [1, 275]. Це “раб-велит” з вільною душею. Це

“закопаний в землю титан”, що підводиться з могили. Український етнос і

його геніальний син — великий Кобзар — бачаться М.Чернявському в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ