Світовий резонанс письменства українського зарубіжжя
Не так давно — 18 травня 2007 року — на базі Інституту філології та
журналістики Херсонського державного університету, кафедри українського
літературознавства та міжкафедральної лабораторії “Українська література
в англомовному світі” було проведено ІІ Всеукраїнську студентську
науково-практичну конференцію “Література української діаспори у
світовому історико-культурному контексті”, що стала небуденною подією,
яка надовго запам’яталась багатьом. Як наслідок роботи цього наукового
форуму, видруковано однойменний збірник матеріалів, де опубліковано
праці 38 молодих дослідників з Волинського державного університету імені
Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету імені
М.Коцюбинського, Запорізького національного університету, Луганського
національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, Чернігівського
державного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Полтавського
державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Чернівецького
національного університету імені Ю.Федьковича, Глухівського державного
педагогічного університету, Слов’янського державного педагогічного
університету і, звичайно, нашого Херсонського державного університету.
Збірник складається з трьох розділів, присвячених розглядові здобутків
українських письменників діаспори на тлі світового
літературно-мистецького процесу: Розділ 1. Письменники українського
зарубіжжя: поезія, драматургія, епістолярій; Розділ 2. Проза української
діаспори: реалії та перспективи; Розділ 3. Мовна палітра письменства
діаспори. Методика вивчення творів митців українського зарубіжжя.
У першому розділі представлені дві розвідки, присвячені прекрасній
поетесі та борцеві з лав ОУН, голові Спілки українських письменників у
1941-1942 рр. Олені Телізі, 100-річчя якої відзначалось минулого 2006
року. Авторки з різних кутів зору оцінюють діяльність визначної
української патріотки-подвижниці з кола співців Празької поетичної
школи, але приходять до подібних висновків, схиляючись перед пам’яттю
незабутньої доньки нашого народу. Показово, що письменниця-націоналістка
є об’єктом дослідження студенток як із Заходу, так і Сходу України
(Ірина Гречаник з Луганська запропонувала тему “Драма розп’ятої душі
(трагедія долі Олени Теліги)”, а Надія Омельчук з Рівного “Епістолярний
портрет Олени Теліги”.
Яся Гойденко з Луганська (“Поезія Є.Маланюка на сторінках часопису
“Вежа”) та Руслана Прокопенко з Херсона (“Символічний код образу степу у
поезії Євгена Маланюка”) звернули увагу на творчість чільного
представника Празької поетичної школи – знаменитого співця Степової
Еллади. Їхня Маланюкіана ґрунтується на глибинних зв’язках поета зі
своєю малою батьківщиною — губерніальною Херсонщиною.
Розлогу й багату цікавими відомостями статтю публікує Олена Галаган з
ХДУ (“Постаті митців діаспори в щоденникових записах Олеся Гончара”), де
фігурують імена Володимира Винниченка, Івана Багряного, Олега Ольжича,
Дмитра Чуба, Яра Славутича, Лесі Богуславець та ін. Підкреслюється
об’єктивність письменника, критика та публіциста в оцінках набутків
майстрів слова з українського зарубіжжя.
gd\-
лі Лівицької-Холодної” Яни Рибась та “Міфологеми астральних тіл у поезії
Яра Славутича” (до 90-річчя з дня народження письменника з Канади)
Вікторії Шкрабак. Кожна з названих праць приваблює належним рівнем
використання літературознавчого інструментарію.
У другому розділі репрезентовані статті про здобутки діаспорних епіків.
Це насамперед зразки літературознавчої Багряніани (“Трагізм життєвої
долі І.Багряного та Г.Многогрішного” Анни Пономарьової з Луганська;
“Актуалізація архетипів національного підсвідомого засобами художнього
слова (на матеріалі творчості Івана Багряного)” Світлани Чорнобильської
зі Слов’янська; “Біблійно-християнські образи та мотиви в романі Івана
Багряного “Сад Гетсиманський” Юлії Возної з Полтави; “Новий герой”
“Нової України” в романі Івана Багряного “Тигролови” херсонки Олени
Ботвінцевої) та Самчукіани (“Своєрідність відображення теми голодомору у
романі “Марія” У.Самчука” Оксани Кулєшової з Глухова;
“Інтертекстуальність образу Марії (за однойменним романом Уласа
Самчука)” полтавчанки Людмили Сохацької; “Марія” Уласа Самчука —
енциклопедія українського села” Ольги Плужник та “Проза великої
мистецької правди Євгенії Тудель з Луганська; “Міф української Америки
або Американська Україна Уласа Самчука” Наталії Мазеїної зі
Слов’янська). Кожна стаття доповнює й розширює уявлення про видатних
прозаїків, що стали справжньою окрасою вітчизняної та світової
літератури.
Ольга Дмитрук з Дубна публікує статтю “Ріки мрії, кордону та життя в
контексті мотиву “природне / штучне” (за повістю Ю.Косача “Еней і життя
інших”)”. Полтавчанка Олена Ловягіна окреслює образно-змістові параметри
роману “Лепрозорій” Володимира Винниченка. Тетяна Бондаренко з Вінниці
(“Моделювання жіночого образу засобами художньої виразності у творчості
І.Боднарчука”) та її землячка Анна Добронравіна (“Іманентний стиль
“еміграційного Вишні”) знайомлять з творчістю самобутніх авторів
зарубіжжя, чий доробок і до сьогодення лишається маловідомим для широкої
аудиторії в Україні. Херсонки Валентина Понкратова (“Проблема
українських емігрантів у прозовому доробку Євгенії Кононенко”) та
Віталіна Постернак (“Художня інтерпретація теми голодомору у повісті
“Ротонда душогубців” Т.Осьмачки”) своїми студіями увиразнили матеріали
розділу, розпросторили спектр студентських пошукань.
У третьому розділі вміщено мовознавчі дослідження Наталі Калини з
Луганська (“Символіка імен у романі Івана Багряного “Тигролови”),
глухівчанок Світлани Нарожної (“Мовні особливості роману “Марія” Уласа
Самчука”) та Вікторії Гончарової (“Мовна особистість Уласа Самчука (за
романом “Волинь”), херсонок Тамари Піндосової (“Неповні речення в романі
І.Багряного “Тигролови”) й Ольги Перерви (“Семантичні групи військових
термінів у романі Івана Багряного “Людина біжить над прірвою”), в яких
окреслюються найважливіші прикмети лексичної палітри студійованих
авторів. Також пропонуються розвідки з царини викладання української
мови та літератури: “Формування мовної культури старшокласників (на
матеріалі роману “Жовтий князь” Василя Барки)” Ольги Трипутіної з
Глухова, “Народ — це передусім я сам: національне в душі кожної
конкретної особистості (урок позакласного читання за повістю І.Багряного
“Огненне коло”)” Ольги Лілік з Чернігова, праці херсонських студентів
“Особливості вивчення творчості Яра Славутича на уроках літератури
рідного краю” Ольги Ізотової та “Специфіка вивчення творчості Івана
Багряного” Яни Кротко.
Матеріали чергового числа збірника “Література української діаспори у
світовому історико-культурному контексті”, безперечно, стануть у пригоді
викладачам і вчителям, студентам і учням загальноосвітніх шкіл.
Сподіваємось, що 2009 року розпочата традиція продовжиться. А відтак
буде проведена ІІІ Всеукраїнська студентська науково-практична
конференція діаспорної проблематики, за результатами якої
публікуватиметься наступний випуск збірника наукових праць.
Додамо, що п’ятеро співавторів збірника “Література української діаспори
у світовому історико-культурному контексті”, згідно з рішенням Правління
Таврійської фундації (ОВУД), отримали стипендію Яра Славутича за 2007
рік (О.Ізотова, В.Понкратова, Т.Піндосова, В.Пастернак та В.Шкрабак).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
