UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвоєрідність інтерпретації народної думи «Маруся богуславка» в однойменному романі Івана Багряного (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3246
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Своєрідність інтерпретації народної думи «Маруся богуславка» в

однойменному романі Івана Багряного

 

Звернення Івана Багряного до відомої української народної думи є тією

творчою закономірністю, яка логічно може постати перед будь-яким

національно свідомим, патріотичним митцем. Маємо на увазі не тільки цю

думу, а всю скарбницю фольклорно-духовних надбань, що акумулює у собі

потужну енергетику загальнолюдських цінностей: волі, честі, правди,

співчуття, взаємовиручки, співпереживання, саможертовності. Усна народна

творчість для переважної більшості письменників була, є і, хочеться

вірити, буде джерелом натхнення і творчих дерзань, школою образності і

життєвого досвіду. Це не оминуло Івана Багряного.

 

Окремі аспекти творчості письменника розглядали літературознавці

О.Гаврильченко, С.Гусєва, М.Жулинський, Г.Клочек, О.Коновал, А.Лисий,

Д.Нитченко, Т.Турута, В.Усань, Л.Череватенко, Д.Чуб, Ю.Шерех та інші.

Проте зазначена нами тема ще детально не висвітлювалась. Це і викликало

появу даного наукового дослідження. Мета наукової роботи — констатувати

особливості інтерпретації, новаторського авторського підходу у романі

«Маруся Богуславка». При цьому акцентується увага на однойменному

фольклорному творі, який визначає концепцію роману.

 

Для досягнення цієї мети ставимо завдання визначити основні художні

рішення автора, своєрідність письменницького задуму. Дума «Маруся

Богуславка» стала своєрідною ремінісценцією у прозовому тексті. Творча

оригінальність полягає у тому, що дума на сторінках роману сценізується.

Відгомін цієї сценізації став характерною сюжетно-композиційною ознакою

епічного полотна. «Це не була звичайна вистава, це вийшла якась особлива

містерія, де діяли всі — і ті, що на сцені ..., і ті, що сиділи

насупроти них в темряві...» [1:295]. Простота сюжету вистави нічого

особливого не передбачала. Адже, дума «Маруся Богуславка» всім відома,

зрештою, це і підтвердила генеральна репетиція. Чиновники від мистецтва

не врахували глядацького чинника, тих животрепетних надій і сподівань,

того страху і невідомості, якими жили люди у повоєнні роки. Радянська

тоталітарна система потужно використовувала репресивні заходи.

Девальвація моральних цінностей була широкомасштабною. Зрада, доноси,

наклепи, продажництво, оббріхування стали «нормою» тогочасних реалій. Не

варто було шукати прямих аналогій із ХVІІ ст., активним періодом

українського думотворення, і проектувати їх у середину ХХ ст., та

моральні категорії, вірніше, аморальні залишаються у своїй суті

«статичними». Зрада і продажництво, до прикладу, можуть набувати різних

форм і проявів, але сутність їх від цього не зміниться.

 

Козак Степан програв у кості значну суму грошей, не в змозі заплатити,

він за це віддає турецькому мурзі рідну сестру без її відома і згоди. За

цією ретроспективою глядач бачив свої проблеми, мимоволі переводячи

погляд зі сцени на передній ряд, де сидів начальник НКВС Сазонов. До

речі, після завершення першої дії, публіка звелася лиш після того, як це

зробив вищеназваний можновладець. Цим автор передає моральний стан

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ