UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТарас Шевченко в творчості Миколи Чернявського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2033
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тарас Шевченко в творчості Миколи Чернявського

 

Коли в 1976-1977 р.р. у Києві вийшла в світ двохтомна енциклопедія під

назвою “Шевченківський словник”, то в ній обнадіяний читач не зміг

знайти відомостей про багатьох визначних людей, що були так чи інакше

причетними до Кобзаря чи його спадщини. Поза виданням залишилось дуже

багато імен тих митців і науковців, які свого часу були звинувачені в

буржуазному націоналізмі та інших гріхах. Тож не варто дивуватися, що в

“Шевченківському словнику” навіть принагідно не згадується Микола

Федорович Чернявський, хоча цілу зливу статей помережано десятками й

навіть сотнями імен діячів культури, що закарбували образ українського

генія чи хоча б побіжно відгукнулися про нього.

 

Кобзареве слово справило великий вплив на М.Чернявського ще в юності,

надихнуло його на багатолітнє самозречене служіння Україні.

 

Автобіографічний нарис “Під сонцем буття” (1921-1922), який охоплює в

часі події від народження Миколи Федоровича і до закінчення ним

Катеринославської духовної семінарії (1889), кидає світло на витоки

національного самоусвідомлення митця. Значну роль у цьому процесі

відіграли твори Т.Шевченка, хоча й не зразу юний герой твору спромігся

усвідомити себе українцем і належно оцінити набутки національної

культури.

 

Показовий приклад наводить письменник з часів свого навчання в

Бахмутській бурсі, куди потрапив з Луганської приватної школи, що являла

собою російськомовне середовище. Адже за царату української мови в

навчальних закладах не викладалось з огляду на потребу повної й

безповоротної русифікації місцевого населення Донбасу, як, зрештою, й

інших куточків нашого етнопростору. Але на час появи М.Чернявського в

Бахмутській бурсі, як засвідчує автор, багато вихованців цієї духовної

школи були вихідцями з сільської місцевості й послуговувались між собою

українською. А тому новачка Миколку зустріли досить прохолодно — давався

взнаки мовний сегмент знайомства. “Бо й справді, — визнає письменник, —

я між ними здавався й кацапом і паничем. Говорив російською мовою, без

жодних українізмів...” [6, 155].

 

Російською була й уся лектура юного Чернявського. Тож не доводиться

особливо дивуватися, що найперший Шевченків твір, котрий трапив до рук

хлопця, здався йому малозрозумілим і викликав негативну реакцію.

 

“Попалась мені якось до рук поема Шевченкова “Катерина”. Я почав був

читати її й кинув: не подобалось. Я не зрозумів мови.

 

Кохайтеся, чорнобриві,

 

Та не з москалями...

 

Що воно таке — “кохайтеся”! Кахикайте? “Не з москалями” — не з кацапами?

Не кахикайте з кацапами? Нісенітниця.

 

Не зрозумів і кинув читати” [6, 169].

 

Такою до гіркоти кумедною, недоладно-невдалою була перша зустріч

М.Чернявського з українською книжкою й літературною мовою. “І я

розминувся з ними, — з жалем констатував письменник. — Може, через те,

що нікому було з’ясувати їх значіння, вплинути на мене своїм

авторитетом, гарно прочитати поетичний твір” [6, 169]. Можна тільки

гадати, скільки зрусифікованих українців так і лишались тоді, за

подібних ситуацій, поза бар’єром сприйняття Шевченкового слова.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ