UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрагічне світосприйняття в ліриці Михайла Ореста (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1914
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Трагічне світосприйняття в ліриці Михайла Ореста

 

М.Орестові судилося жити у час апокаліптичної руйнації української

дійсності, у період революції та світової війни, які помітно вплинули на

світогляд митця та його життєву позицію.

 

Драматизація художнього мислення означеної пори спостерігається не лише

в українській літературі. Відповідні зрушення відбуваються в суспільній

свідомості, філософській думці та художній творчості тому, що «чорні

хвилі потужного зла заливають спустошені душі людей, отруєних злобою і

ненавистю. По містах і селах нуртує лють загарбників і вибухає відчай

поневолених» [12:291]. Сам М.Орест кілька разів був за крок до смерті:

партизанська куля ковзнула по черепу, хоча після цього він прожив ще 19

років; у 30-ті роки поет був двічі заарештований, побував у таборах

каторжної праці та на засланні, звідки йому судилося повернутися живим.

Зрозуміло, що чудесне спасіння не могло не полишити сліду в душі та

свідомості митця. Х.Ортега-і-Гасет зазначав, що людина є такою, якою

робить її світ, а душа людська зберігає його слід [10:48], тобто

кожного митця так чи інакше торкнулася або війна, або революція [3:542],

або ще якесь соціальне зворушення.

 

«Тож нема нічого дивного, — зазначає І.Качуровський, — що поет

(М.Орест. — К.Н.) мав предилекцію до таких «середньовічних» жанрів, як

видіння та есхатологічна поезія, та що творчість його пронизана

містично-релігійними настроями» [4:159]. «Разом у Орестових книжках

[...] можна нарахувати півтора десятки речей візійного та

есхатологічного жанру. Переважно це макабричні видива кошмарного сну,

які, перейняті кінецьсвітнім жахом, віщують загладу й загибель. Рідше —

воскресіння, рятунок, оновлення…» [4:163-164].

 

Інтерпретація творчості Михайла Ореста, репрезентована працями

авторитетних дослідників (В.Державина, І.Качуровського, П.Одарченка,

С.Павличко, Яра Славутича, Ю.Шереха та ін.), змушує констатувати, що

недостатньо з’ясованою залишається проблема трагічного сприйняття світу

в художньому доробку митця — саме цим і зумовлена тема даного

дослідження.

 

Одним із провідних мотивів поезії Михайла Ореста є зображення «сучасного

апокаліпсису» — кінця світу, що не залишає ніяких надій на майбутнє.

«Саме слово «Апокаліпсис» грецького походження і означає «зняття покрову

таємниці» [11:260] і, звичайно, ототожнюється з «Одкровенням Ісуса

Христа» святому Івану Богослову. В українському перекладі цей твір

відомий під назвами «Одкровення…», або «Об’явлення св. Івана Богослова».

Ця остання книга Нового Завіту малює початок вічного існування Царства

Небесного і Нової Землі.

 

У міжвоєнний період «Апокаліпсис» стає могутньою запальною силою для

вираження пригнобленого стражданням, але все ж творчого духу українських

митців, які шукають виходу в реальній земній безвиході. Фактично у

творчості кожного українського поета у пореволюційний період з’являються

апокаліптичні мотиви (Б.-І.Антонич «Кінець світу», «Сурми останнього

дня»; С.Гординський «Апокаліпсис»; Є.Маланюк «Візія»; О.Ольжич «Страшний

Суд», «Візія»; О.Стефанович зб. «Кінецьсвітнє»).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ