UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФранко незнаний (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1370
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Франко незнаний

 

Загально прийнято, що постать Івана Франка, його науковий і літературний

дорібок, його суспільна праця, врешті його життєпис — є визначені,

зважені й широко знані.

 

Багато об’єктивних причин промовляло б за таке припущення. Франко

народився, жив і діяв на терені Галичини, отже, тієї частини

Батьківщини, де панував режим австро-угорської монархії, де зв’язок з

західньо-европейськими культурними осередками був ближчий, де

національно-суспільне життя мало більш організований характер, де,

врешті, культурно-історичний процес протікав без помітних перерв, криз

чи й катастроф, що було так притаманне для того процесу на

Наддніпрянщині.

 

В Галичині було національне шкільництво. Був мінімум політичних прав.

Була, хоч і досить звужена, свобода національної й особистої

індивідуальности. Була суспільна опінія й правно запезпечені границі

урядової шґеренції. Словом, то не була Росія, в якій життя й діяльність

національного діяча, понадто не-росіянина, були роковані на повсякчасну

непевність, на прикру залежність від політики уряду, примхи ближчого

губернатора ба й найближчого поліциста.

 

«Свободний художник» Петербурзької Академії Мистецтв — Тарас Шевченко —

міг бути як стій політично забитий і засланий на довгі роки в Азію «з

найсуворішою забороною писати й малювати», і деталі його біографії та

творчости ми ще все збираємо і, як мозаїку, старанно складаємо по сей

день. «Доктор» Віденського університету — Іван Франко, хоч і

ознайомлений з австрійською провінційною в’язницею, був, все ж таки,

повноправним громадянином старої європейської держави, членом міської

львівської громади, знаним суспільним діячем, якого життя — у цілій того

життя трагічності — проходило на очах своїх людей, з дня на день, аж до

самої смерти в травневий день 1916 року.

 

Дійсність, одначе, виглядає не так просто, як в теоретичних

розумуваннях. В дійсності, доля «каменяра» Івана Франка, якщо зовнішньо

й різниться, то суттю мало відбігає від долі «кобзаря» Тараса Шевченка.

Історична доля нації, що породила обидвох, тяжко заважила і на їх

особистій долі — за життя, як і по смерті.

 

Пригадаємо деякі невеселі факти. Донині існують ніколи не видані твори

Франка. Донині лежать у Львові (якщо не зникли) його невикористані

рукописи. Донині немає не те що повного видання його літературної

спадщини, а й навіть більш-менш «академічно» виданих окремих циклів чи

окремих родів його творів, то значить, виданих за певним пляном, з

певною текстологічною підготовкою та наймінімальнішим

історично-літературним насвітленням. Донині немає, коли не рахувати

публіцистичної і нині перестарілої праці С.Єфремова («Співець боротьби і

контрастів», Київ 1913), хоч би спроби монографії цієї видатної людини.

 

Помислимо: пройшло сорок років з дня смерті Франка, років, насичених

судьбоносними для нас історичними подіями, років пробудження й зриву

Нації, але й років наших фатальних історичних хиб і національної

сліпоти. Років, у яких так трагічно відчувалася НЕПРИСУТНІСТЬ саме

Франка. Був немалий час (1920–1939), коли можна і конче треба було хоч

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ