UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункціональні особливості назв зору і слуху у фразеологізмах творів Івана Багряного (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1672
Скачало180
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Функціональні особливості назв зору і слуху у фразеологізмах творів

Івана Багряного

 

Одним із актуальних завдань сучасної лексикології є розгляд лексичних

одиниць як елементів мовної системи. Їх вивчення дає можливість розкрити

глибинні шари семантики, що дозволяє виявити основні закономірності,

шляхи розвитку всього словникового складу української мови, причини

творення кожного слова, час його виникнення, зміни значень та їх

відтінків. Центральним поняттям дослідження лексики є слово, природа

семантики якого виявляється насамперед через його предметний зміст,

співвіднесеність з реальним світом речей, процесів, явищ. Лексика

української мови досліджується з різних сторін. Об’єктом її досліджень

були різні пласти слів. Однак серед лексичних шарів сучасної української

мови є малодосліджені лексичні групи. Серед цих об’єднань слів чільне

місце займають якісно і кількісно розвинені лексико-семантичні групи

назв зору і слуху, що відзначаються активністю вживання, багатством

семантичної наповненості та різноманітністю виконуваних функцій.

 

Зоровим та слуховим відчуттям належить особлива роль у системі

екстероцепторів. Вони відіграють життєво важливу функцію захисних

реакцій організму на зовнішні подразники і мають велике

емоційно-психологічне значення для людини.

 

Однією з стильових особливостей романів Івана Багряного є доречне

використання письменником прислів’їв, приказок, фразеологічних та

ідіоматичних висловів та зворотів на позначення зорових і слухових

відчуттів, що передають красу української мови, дають змогу глибше

осмислити й відтворити народну мудрість. Стійкі

словосполучення-фразеологізми є живим і невичерпним джерелом, яке

забезпечує збагачення української мови новими виражальними засобами.

Фразеологічні одиниці, що передають значення слуху і зору відзначаються

високою образністю та яскравістю.

 

Найчисельнішою групою фразеологізмів у межах української фраземіки є

дієслівні. Саме таким стильовим сполученням віддає перевагу Іван

Багряний у романах «Тигролови» та «Сад Гетсиманський». Вони мають ту

особливість, що переважна їх більшість називає дії й процеси, джерелом

яких є людина.

 

У творах серед фразем першої групи більшу кількість становлять ті, що

називають динамічні ознаки, які стосуються саме назв на позначення

зорових відчуттів: «Руденко аж мінився на обличчі, а коли хтось кашляв

або шерехтів, тим перешкоджаючи оповідати і слухати, Руденко метав на

нього смертоносні блискавки з очей» [1:111].

 

Яскравим виявом у романах є наявність синонімічних зв’язків між окремими

фразеологічними сполученнями, що забезпечується нанизуванням назв на

позначення зору і слуху. До них належать фразеологізми однакові за

значенням та функціонально-стилістичною незалежністю: ні пари з уст,

язик мені спух з незвички мовчати, не видавати жодного звуку: «Він уже

конав — але ні пари з уст» [2:34]; «Вона мовчала, аж язик її спух з

незвички» [2:63].

 

Уживання фразеологізмів-синонімів, до складу яких уходять лексеми на

позначення відчуттів зору і слуху, зумовлене тією причиною, що автор

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ