UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШевченко в житті та творчості Олександри Псьол, дніпрової чайки та Людмили Волошки (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1823
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Шевченко в житті та творчості Олександри Псьол, дніпрової чайки та

Людмили Волошки

 

Три різних покоління у вітчизняному письменстві репрезентують відомі

українські літераторки Олександра Іванівна Псьол (1817-1887), Людмила

Олексіївна Василевська-Березіна, або Дніпрова Чайка (1861-1927) та

Людмила Януарівна Морозова-Курек, чи Людмила Волошка (1879-1952), чиї

поетичні світи своєрідно й органічно вписуються в загальну картину

мистецьких пошуків та суспільного поступу на Україні ХІХ-ХХ століть і

громадські голоси яких досить відчутні на тлі соціально-політичних та

національно-визвольних змагань епохи. Кожна з авторок посильно

закарбувала у власних творах характерні прикмети часу, запропонувала

свій погляд на людину та довколишність, на питання перспектив рідного

краю і народу, але всі вони своєю появою як митці завдячують у значній

мірі саме великому Кобзареві.

 

Олександра Псьол — уродженка с.Псьолівка на Полтавщині, знайома

Т.Г.Шевченка з 1843 року — глибоко шанувала поета, листувалася з ним,

підтримувала його морально в часи заслання. Її вірші народилися з болю й

переживань за стражденною долею “нашого кобзаря”, котрий “з важким

ранцем, / Під ружжем гуляє” (“Віє вітер над Києвом...”). Знаменним є той

факт, що до 100-річчя з часу знайомства поетеси з Шевченком було видано

окремою книгою її витвори (“Писання”, 1943).

 

Дніпрова Чайка народилася в с. Карлівці Херсонської губернії у рік

смерті Кобзаря й ніби перехопила у спадок від нього естафету

художника-громадянина, невмирущий вогонь бунтарства. “...Быть писателем,

— стверджувала вона, — это учиться у нашего бессмертного Шевченко” [5,

5]. Кобзарева ліра заволоділа серцем Людмили Березіної ще з юних років.

Відкриття Шевченкового світу стало для початкуючої авторки потрясінням і

водночас імпульсом до подальшої творчості. Якщо в дитинстві вона

віршувала російською, то в юності почала писати українською. “Я

зазнайомилась з Тарасом Шевченком, — зазначала пізніше поетеса. — Перше

всього попались мені “Гайдамаки” маленькою книжкою-метеликом, а потім

його пісні, а потім “Кавказ” в рукописі. Нічого й казати, що все це...

було вивчене напам’ять і дало таку спрагу до його творів і охоту

наслідувать. Нездатні були мої перші вірші і нікому не признавалася, що

часом віршую” [1, 7]. Не раз вона згадувала про неперебутні враження від

почутих віршів геніального сина України (“У всіх нас аж в серці

похолонуло”, “Вернувшись додому, я почала ще більше нишпорити, де б

запопасти Шевченка або ще яких українських книжок”). Під впливом

Кобзаревих заповітів ще в пору молодості Дніпрова Чайка ступила на

просвітницьку стежку й прямувала нею протягом усього життя, скромно

відзначаючи; що охоче пропагувала українство, як могла” [1, 9]. Її як і

великого Тараса, не відлякували ні цькування, ні ув’язнення (за

антиурядову діяльність була арештована в Херсоні в період революції

1905-1907 рр.).

 

Людмила Волошка (родом з с.Розвалівка на Київщині) змалечку “з

найбільшою охотою читала Шевченка” [3, 1107-1108]. Дебютувала як поетеса

завдяки визначному українському етнографові Василеві Кравченку, який

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ