UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографія Григорія Кочура (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3998
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Біографія Григорія Кочура

 

Ім’я Григорія Порфировича Кочура (1908–1994), довголітнього політичного

в’язня сталінських таборів, літературознавця, поета-перекладача, який

стояв на засадах національного перекладацтва, широко відоме світові. Він

мав неперебутній хист перекладача, енциклопедичні знання, феноменальну

пам’ять, володів багатьма мовами світу, належав до когорти справжніх

митців художнього перекладу. Його переклади виданих творінь світової

літератури охоплюють простір двадцяти шести століть (починаючи від

Архілоха, VII ст. до н.е.) і чотирьох континентів — Європи, Південної і

Північної Америки та Азії, — 30 літератур світу, — Сапфо і Горація,

Дж.Леопарді й Дж.Унгаретті, П.Верлена й Сан-Жон Перса, Г.Лонгфелло й

Е.Дікінсон, А.Міцкевича й Ю.Тувіма, В. Шекспіра і Й.В.Гете та ще

багатьох інших. Перекладав тільки з оригіналу, підрядників не визнавав.

Але діапазон його творчости цим не обмежується. Він автор численних

статей про класиків, літературних рецензій, передмов до українських

видань поезії, дописів в «Українській Літературній Енциклопедії» тощо.

Видав збірку оригінальних поезій «Інтинський зошит» (1989). Григорій

Порфирович учень Миколи Зерова і непохитний послідовник його передового

світогляду. Належав до покоління інтелігентів кінця 30-х — початку 40-х

років, які несли в собі духовність української нації і яких не змогли

зламати ні каторжні табори, ні розстріли, ні постійне переслідування.

Своєю працею він збагатив українську літературу, був безкорисливий,

порядний і працьовитий — без галасу робив свій посильний внесок у

скарбницю української культури. Не шкодуючи часу, завжди йшов назустріч

молодим поетам, навчав перекладацькій майстерності. Він лауреат

Національної премії ім. Т.Шевченка, ім. Максима Рильського, нагороджений

медаллю ім. Михайла Грушевського.

 

Я познайомився і заприятелював із Григорієм Порфировичем 1950 року, в

таборі в’язнів ГУЛАГу «Мінлаг», м.Інта Комі АРСР, де обом нам довелося

відбувати свої терміни ув’язнення. Нашими однотабірниками були згодом

відомі письменники Дмитро Паламарчук, Микола Сарма-Соколовський,

Григорій Полянкер, журналіст, лауреат премії ім. Л.Полтави, Євген Дацюк,

мемуарист Любомир Полюга, давній друг Кочура педагог Михайло Хорунжий

(батько відомого письменника й публіциста Юрія Хорунжого), білоруський

поет Василь Супрун, поет, професор Московського університету Віктор

Василенко. Ми жили в одній табірній зоні ОЛП-2 («Отделение лагерного

пункта»). Працювали на шахтах 2-го шахтоуправління «Інтауголь».

Зустрічалися майже щодня протягом багатьох років. 1954 року Григорій

Кочур звільнився, але додому повернутись не дозволили, мусив працювати

на спецпоселенні в м. Інті. Я звільнився 1955 року зі зняттям судимости,

одержав належну довідку і повернувся додому. Наше спілкування в таборі

поступово переросло в тривалу творчу дружбу. Він і зараз, ніби живий,

стоїть переді мною і доброзичливо усміхається — сухорлявий, душевно

зібраний, одержимий у реалізації себе як носія генетичного коду

українського національного інтелігента.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ