Проблеми регіонального розвитку держави
Питання розвитку і взаємодії регіонів, взаємовідносин регіональних і
центральних органів влади є надзвичайно актуальними для України. Адже
відсутність обґрунтованої політики регіонального розвитку держави на
попередньому етапі призвела до суттєвого збільшення диспропорцій та
загострення економічних і соціальних проблем.
Безперечно, держава як носій загальнонаціональних інтересів має грати
провідну роль у створенні та постійному удосконаленні як концептуальних
основ, інституціональних механізмів реалізації регіональної політики,
так і в реалізації конкретних місцевих проектів і програм. Але практика
демократизації та різні форми політичної участі населення в суспільному
житті багатьох країн свідчать, що будь-який державний апарат настільки
віддалений від інтересів людини праці, що не спроможний враховувати
місцеві особливості та інші специфічні умови життя громад. Тому цілком
логічною є теза, що для більш ефективного управління регіонами в країні
має зростати роль регіонального і місцевого самоврядування, громадських
організацій, зокрема профспілкових, які не лише найбільш наближені до
потреб громад і регіонів, але й представляють та захищають їх права та
інтереси.
В Україні впродовж декількох останніх років на рівні територіальних
громад спостерігається певний прогрес у розвитку самоврядування. Але
проходить він вкрай нерівномірно й суперечливо. Причина цього –
недосконалість чинного законодавства, яке, на думку багатьох фахівців і
політиків, допускає нераціональний розподіл повноважень між органами
державної влади та органами місцевого самоврядуванням, що потребує
негайних концептуальних змін і реформацій. Зокрема, сучасна модель
взаємовідносин регіон – центр не досить вдало узгоджена із загальною
концепцією організації державної влади, закріпленою Конституцією
України.
Розглядаючи взаємозв’язок органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування з нинішньою моделлю міжбюджетних відносин, слід
зазначити, що такий підхід дещо застарів і стримує соціально-економічний
розвиток регіонів. Діюча система міжбюджетних відносин не сприяє
утворенню необхідних стимулів у регіональної й місцевої влади по
забезпеченню належного управління бюджетами і проведенню економічної
політики, спрямованої на стимулювання ділової активності, розвитку
конкуренції, підтримку нових підприємств.
Внаслідок цього в країні складається несприятливий підприємницький та
інвестиційний клімат, що характеризується надвисокими витратами
необхідними для входження на ринки, та ставками місцевих податків і
зборів. Для суттєвого покращання ситуації, необхідно узгодити реформу
міжбюджетних відносин із загальною логікою змін у відносинах
регіональних і центральних органів влади.
Проблема фінансового забезпечення розвитку територій стоїть фактично
перед усіма країнами світу. Суть її в тому, що
адміністративно-територіальні утворення мають неоднаковий
природно-ресурсний і фінансовий потенціали (зокрема, податкову базу).
З формуванням нової структури економіки України зросла відповідальність
місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за
забезпечення соціальних гарантій. Мінімально необхідні витрати бюджетної
системи стають непосильними для місцевих органів. Для прикладу, у
розрахунках Міністерства фінансів України доходну частину загального та
спеціального фондів місцевих бюджетів на 2006 рік (без врахування
міжбюджетних трансфертів) визначено у розмірі 32 933,3 млн.грн., що на 6
768,1 млн.грн. (на 25,9 %) більше розрахункового показника у бюджеті
2005 року., в той час, як загальний обсяг видатків місцевих бюджетів
(загальний і спеціальний фонди) визначено в сумі 64 212,9 млн.грн., що
на 13 741,3 млн.грн. (на 27,2 %) більше розрахункових показників 2005
року.
Динаміка питомої ваги доходів загального фонду місцевих бюджетів у
обсязі доходів загального фонду зведеного бюджету у 2002-2006 роках, %
2002 2003 2004 2005 2006
34,6 31,6 25,7 20,8 22,7
Як переконує досвід розвинутих країн, фінансові проблеми регіонів
розв’язуються шляхом реформування всієї системи місцевих бюджетів і
міжбюджетних відносин. Метою такого реформування є створення надійної,
раціональної системи фінансових відносин між різними рівнями держави.
Недостатня ефективність їхнього функціонування може стати (і стає)
фактором гальмування суспільного розвитку, провокує загострення
суспільних протиріч, викликаних суттєвою диференціацією рівнів
фінансового забезпечення між окремими адміністративно-територіальними
одиницями.
?????????$??$?????????Головна проблема подальшого розвитку міжбюджетних
відносин в Україні полягає в їх нерозвиненості і невідповідності швидким
змінам, що відбуваються в системі перетворення функцій управління і їх
слабкій корегованості з економічними реаліями. А як інструмент
трансформації економічної структури, міжбюджетні відносини мають
відповідати меті економічних трансформацій – всебічному сприянню
людського розвитку. Це означає орієнтацію їх більшою мірою на
задоволення соціальних потреб громадян.
Зокрема, для покриття цих та інших обов’язкових видатків, обсяг
трансфертів до місцевих бюджетів України збільшився в першому кварталі
2006 року на 73%, чи на 2,7 млрд. грн. в порівнянні з аналогічним
періодом минулого року. Загалом сума приросту місцевих бюджетів з
початку року збільшилась на 40% і склала 11 млрд. грн., однак з них на
фінансування захищених статей (обов’язкових платежів на підтримку
населення) виділено лише 7 млрд. грн.
В результаті застосування чинної схеми міжбюджетних трансфертів
складається ситуація, коли органи місцевого самоврядування позбавлені
можливості самостійно вирішувати власні проблеми: одні через залежність
від дотацій, інші через те, що понадпланові надходження вилучаються,
внаслідок чого вигідніше залишатися реципієнтом, ніж переходити у розряд
донорів.
Значення міжбюджетних трансфертів як фактора суспільного розвитку
повинно зростати разом із перерозподілом функцій центральних органів
влади на користь місцевих органів влади та органів місцевого
самоврядування, тобто з деконцентрацією та децентралізацією.
Децентралізація не лише збільшує роль місцевих органів влади та органів
місцевого самоврядування при наданні окремих суспільних благ, а й
породжує необхідність пошуку нових підходів до здійснення фінансового
вирівнювання – тобто забезпечення місцевих бюджетів фінансовими
ресурсами відповідно до видаткових функцій.
Основним бюджетоутворюючим джерелом місцевих бюджетів, як і у попередні
роки, є податок з доходів фізичних осіб, який в 2005 році становив 54,4%
загального обсягу доходів місцевих бюджетів без трансфертів. В 2005 р.
місцевими бюджетами отримано 16,5 млрд. грн. податку з доходів фізичних
осіб, саме він є індикатором ресурсного забезпечення місцевих бюджетів.
Реформування системи фінансового наповнення місцевих бюджетів та
міжбюджетних відносин має забезпечити ефективний розподіл коштів та їх
витрачання. В свою чергу, ефективний розподіл коштів призводить до
посилення мотивації місцевих органів влади щодо використання власного
ресурсного потенціалу.
З метою вирішення зазначених проблем в сфері бюджетного та регіонального
розвитку України вважаємо за доцільне:
створити передумови для забезпечення фінансової бази місцевого
самоврядування та економічної самостійності регіонів шляхом збільшення
їх власних доходних джерел;
удосконалити механізм сплати місцевих податків і зборів шляхом
проведення податкової реформи;
реалізувати принцип децентралізації влади в Україні, розширивши тим
самим права органів місцевого самоврядування;
розмежувати повноваження і відповідальність між державним бюджетом,
регіональними бюджетами та бюджетами органів місцевого самоврядування;
реформувати механізми міжбюджетних відносин відповідно до вимог часу і
напрацьованої практики, відкоригувати формульний підхід надання
трансфертів – критерії надання трансфертів повинні бути чітко
визначеними;
запровадити практику формування місцевих бюджетів на основі
програмно-цільового методу та середньострокового прогнозування;
залучити представників профспілок та громадськості до участі у
бюджетному процесі на місцевому та державному рівнях;
ініціювати внесення змін до Бюджетного кодексу України із зазначених
питань.
Список використаної літератури
Постанова КМУ від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної
стратегії розвитку на період до 2015 року».
Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій у
перехідній економіці.-К.: Знання України, 2005.
Економічна демократія та розвиток місцевого самоврядування в Україні:
Зб. наук. ст. / За ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2003.
О.І. Міняйло, В.О. Романишин, Ю.А. Швед Регіональні особливості
формування та розвитку державних фінансів в Україні//Актуальні проблеми
економіки №4(58), 2006
Жемеренко Є.В. Використання коштів місцевих бюджетів України//Фінанси
України №8, 2005
Джерела інтернету
http://www.ukrstat.gov.ua
http://www.kmu.gov.ua
http://www.minfin.gov.ua
http://www.auc.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
