.

Інтимна лірика І.Я. Франка (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
262 8615
Скачать документ

Тема уроку. Інтимна лірика І.Я. Франка. «Тричі мені являлася любов…»

Мета уроку. Ознайомити учнів з інтимною лірикою І.Я. Франка, його
збіркою «Зів’яле листя», намагатися з’ясувати через духовний світ та
спогади про кохання життєву основу інтимної лірики поета, що став в один
ряд зі світовими геніями, вчити слухати класичну музику світових геніїв,
декламувати вірші; розвивати й виховувати красу взаємин, любов до
поетичного і музичного слова, що лине із закоханого серця І.Я. Франка та
відомих світових геніїв музики; виховувати почуття любові, красу взаємин
між дівчиною та хлопцем, любов і зацікавленість до класичної музики.

Обладнання. Портрети І.Я. Франка, Ольги Рошкевич, Целіни Журовської,
Ольги Хоружинської, грамзаписи творів світової класики, В. Козловського.

Перебіг уроку.

Організаційний момент.

Оголошення теми і мети уроку.

Актуалізація опорних знань.

Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя. (Звучить Л. Бетховен. До Єлізи)

Спробуємо сьогодні висловити власну думку щодо інтимної лірики
І.Я.Франка. Адже кожна людина сприймає по-своєму рядки, які линули з
серця великого Каменяра. «Астрономи твердять, що всесвіт виник з
дрібного зернятка вогненої матерії, вибух якого наповнив простори зорями
й планетами, хоч неможливо уявити силу, здатну вмістити програму космосу
в обному зерні. Галактика творів І.Я. Франка так само народилась з
пилинки вогню. На вигляд звичайна окалина, а насправді – незбагненна
клітина божественного пломеню, правдива іскра Прометея, що залетіла з
батькового ковадля в дитяче серце поета, вибухнула вулканами любові до
праці, до правди, до свободи, заполонила його безмежну душу, обиртаючи
її в безліч світил, які ще й нині ростуть, розширюють свої орбіти. В тій
іскрі сприсувався біль українського народу, недаремно ж вона вибризнула
з під молота в прикарпатській кузні.» (Д. Павличко).

Геній Франка, власне тим геній, що живе серед нас, у наших думках,
переконаннях, допомагає народові осмислити свої історичні кроки в
боротьбі за незалежність.

А боротьба за кохання? Хто перемагає в ній? Ніхто, бо вона безкінечна.
Той, хто відчув її в собі, той навіки полюбив І. Франка, збагатився його
любовью, яка «мов заревочервоне, займається і знову тоне на дні…»

Він безмежна країна, яка досі немає точної наукової карти. Є в ній
місцевості і дороги, добре знані кожним з шкільної парти. Але є околиці,
у які спробуємо зазирнути ми, вивчаючи збірку «Зів’яле листя».

«Тричі мені являлася любов.» (Звучить музика Г. Свиридова. Романс).

Тричі являлася любов І.Я. Франку. Мабуть, тому у збірці «Зів’яле листя»
є три жмутки – розділи, які поєднують вірші певного періоду життя митця.

Звучить поезія «Тричі мені являлася любов».

Невинною дитиною була Ольга Рошкевич, дочка священика. То був 1874 рік.
Від цього часу Іван Франко залишив своє серце в селі Лолині, де мешкала
родина.

Рука писала, а серце рвалось до коханої. Вони чекали весілля. У листах
жило кохання (Звучить музика Є. Доги. Мій лагідний і ніжний звір)

Читання листів І.Франка.

Але грянув грім (Звучить музика І.Баха. Токката і фуга ре-мінор). Арешт
Франка змінив все: обшеки у Рошкевичів, допити батька, сльози Ольги.
Вона починає боятися за своє щастя. І летить до Франка прохання: може
Іван зміниться, може, на час, бодай, закине ту свою рботу, щоб лише
побратися, а тоді…

Читання листів.

Він неможе дочикатися, коли відкриються тюремні ворота…

Нічого не сталося… Просто розлучилися…

Звучить поезія «Картка любові», на тлі музики В.Моцарта фантазія
ре-мінор

Але таткова розмова з Іваном поставила крапку над усіма сподіваннями.
Лолин залишився болючою раною…

Звучить поезія «Від того дня вже другий рік пройшов», на тлі музики
Л.Бетховена Буря.

До Ольги пішли холодні листи, яки не мали вже надії на повернення
кохання. Вона, мов сиза горлиця, рвалася з колючих тенет, та вони міцно
вп’ялися в серце і рвали, рвали його на шматки.

«Я приймаю поміч від другого приятеля і йду заміж за Озаркевича. Не кажи
що я тебе забула! Ти ми ніколи з думки не йдеш. Тебе люблю…»

Відповіді Франка на лист не було. Він знав, що так станеться. Знав, але
не витримав. Відповіддю їй був крововилив у мозок і вірш «І ти лукавила
зо мною» (Звучить на тлі музики Д. Рершвина Літня пора)

Чи можна звинувачувати Ольгу?

Звучить поєзія «Паде до долу листя» На тлі музика Ф.Шопена Ноктюрн №2

І він мусив жити далі. Вогняний смерч кохання, що вирвався з Франкового
серця, вів його крізь пустелю безправ’я, нужди, крізь ніч неволі й
зневаги до світанку життя нового.

Обірвалася нитка великої любові, та не згасла сама любов. Вона народила
справжні шедеври світової лірики.

«Явилася друга – гордая княгиня…»

«Велике враження справила на мене знайомість з одною полькою – Йосифою
Дзвонковською»

F

H

h©0

?????????????????????????N

??N

;X;aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeUaeaeaeaeIIIII

&

gd?)N

&

ко як ніколи. Ольга втрачена назажди, мати й батько померли,
загострюється хвороба. Голий і босий поет пасе худобу, жне снопи,
заробляє гроші. Коли трохи полегшало, їде в Станіслав, де на устах
друзів чує раз по раз ім’я – Юзефа. Усі були закохані в неї, та вона –
«гордая княгиня» – не відповіла нікому. Була в ній якась загадка, яку
жоден неміг розкрити… І це заінтригувало Франка.

Вона справила на нього сильне враження справжньої Людини. І він,
змучений душевним болем велета, покохав. Мало того вирішив, що це саме
та жінка що може йти поруч, стати дружиною. Та на лист з проханням
відповідь матері була короткою «Уже саме положення моєї дочки
противиться тому….»

Відмова вражає поета. Він думає, що тільки аристократичне положення
заважає їй поріднитись з ним і звинувачує….

Я й забув, що то осін холодна,

Я й забув, що то смерті пора,

Я й забув, що ти кров благородна,

Що між нами безодня стара.

Що між нами народнії сльози,

Що любитись нам зовсім не слід;

Я й забув, що столітні погрози

Відлучили від мого твій рід

Вона не відповіла взаємністю. Він страждав.

Звучить поезія «Хоч ти небудеш» на тлі музики Ф.Шуберта Серенада.

І лише потім довідався про те, чому так зробила. Юзефа бела хвора на
туберкульоз. Могила вже кликала до себе. Інші незнали цього, а Франко
вона сказала. Чесно і відверто.Бо лиш той, хто збагнув велич кохання,
зможе зрозуміти закоханого

Звучить поезія «Не собі я прагну…» на тлі музики К. Сен-Санса Либідь.

Її могилу віднайшли зовсім недавно на кладовищі в Івано-Франківську.
«Юзефа Дзвонковська, 21.10.1862-05.05.1892», – написано на тріснутій і
порослій мохом плиті. Всього 30 років життя. Осінь щедро посипає могилу
листям. А весною тут зацвітають фіалки.

Звучить поезія «Епілог» на тлі музики А.Дворжака Слов’янський танок №2

«Я вилась третя – женщина чи звір…»

Із спогадів Т.Франка, сина поета: «Пізнався батько з Целіною ще в
Дрогобичі , коли та сиділа біля поштового віконця й обслуговувала
публіку. Почував себе при ній несміливим, бо ні постаттю, ні красою не
міг їй заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів не знала.».

Обмеженість Целіни, байдужість до Франка призводить до того що їй поет
присвячує найкращі твори.

Звучить поезія «Чого являєшся мені у сні…» на тлі музики К.Дебюссі
Місячне сяйво.

Целіна мучить Франка. Вона змушена виїхати. Щоб порвати з ним, друкує в
газеті фальшиве оголошення про одруження. А для поета вмирає.

Звучить поезія «Вона умерла» на тлі музики В.Моцарта Реквіем

Вмирає образ, але не вмирає любов. А Целіна знову повертається. Франко
буквально переслідує її, як школяр, боїться промовити слово, підступити
блище, годинами стоїть під вікнами.

Звучить поезія «І ти прощай» на тлі музики І.Баха Концерт №5

«Герой отсих віршів – небіжцик, – писав І.Франко. – Був се чоловік
слабої волі та буйної фантазії з глибоким чуттям…. Чи варто було
трудитися, щоб пустити в світ пару жмутків зів’ялого листя, вкинути в
круговорот нашого сучасного життя кілька крапель, затроєних песимізмом,
безнадійністю… безрадісністю!»

Обговорення прослуханих віршів.

Чи варто? А як думаєте ви?

Чим збагатили вас жмутки зів’ялого листя?

Чи поклало на серце п’янку печаль смутку?

Дехто шукав і шукає серед знайомих жінок поета героїню «Зів’ялого
листя».

Звучить поезія «Мої не мої» на тлі музики Ф.Шопена Вальс-хвилинка.

Іван Франко все життя сповідався поезіями інтиного характеру, заглядав у
власну душу. І для нас драма «Зів’яле листя» – це пам’ятка щірості
генія, образ його людських мук, але не душевного занепаду. Бо той , що
занепав духом, уже не страждає.

Звучить поезія «Я нелюд…» на тлі музики С.Рахманінова Варіації на тему
Паганіні.

Закріплення вивченого.

Бачіти зорі в калюжах, бачити сонце в людських душах. Зів’ялі листочки
свого кохання класти на скрижалі пам’яті на рани закоханих
сердець.(Звучить музика І.Баха Повітря)

Ми чуємо, як його інтимний вірш пульсує в наших жилах. Ми бачимо, як
«Зів’яле листя» тріпоче на дереві української лірики, і знаємо, що ніякі
вітри й бурі його не можуть зірвати.

Праці Франка забагато для безсмертя оюнієї людини, його тяжким трудом,
його вогненним коханням збагатився й обезсмертився наш народ.

Підсумок уроку.

Звучить музика О.Яшина на слова І.Франка «Знаєшь…» у виконанні
В.Козловського.

Чи сподобалася вам поезія Франка? Чим?

Якби поет не закохувався, чи були б написані почуті нами рядки?

Які рядки з творчості поета вам запам’ятались?

Якіб поезії І.Франка ви б порадили прочитати своїм знайомим?

Домашнє завдання. За бажанням вивчити будь-який вірш напам’ять та вірш
«Чого являєшься мені..», готуватися до тематичної контрольної роботи,
написати листа від імені І.Франка до однієї із згаданих на уроці жінок.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020